Вісник НАН України. 2019. № 6. С. 22-27
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
10 квітня 2019 року
Створення високотехнологічної бази вітчизняних металургійних мікровиробництв на основі фундаментальних і прикладних досліджень у галузі магнітної гідродинаміки, електротехніки та металургії (доповідач — академік НАН України В.І. Дубодєлов)
Про хід реалізації Концепції розвитку НАН України на 2014–2023 роки та затвердження плану заходів з її виконання на період 2019–2023 років (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)
Кадрові та поточні питання
На засіданні члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь завідувача відділу магнітної гідродинаміки Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України академіка НАН України Віктора Івановича Дубодєлова про створення високотехнологічної бази вітчизняних металургійних мікровиробництв на основі фундаментальних і прикладних досліджень у галузі магнітної гідродинаміки, електротехніки та металургії (стенограму див. на с. ХХ).
У доповіді було зазначено, що металургійний комплекс генерує близько 10% ВВП України, а з урахуванням поставок металургійної продукції для галузей економіки ця цифра становить близько 40%. У галузі задіяно приблизно 11% усіх працівників промисловості України.
Сучасні ринкові умови виявили неефективність виробництва окремих видів продукції на великих вітчизняних інтегрованих підприємствах. Більшість таких комбінатів побудовано в часи планової економіки та централізованого розподілу ресурсів. Сьогодні металургійні компанії прагнуть до зменшення виробничих площ, скорочення фінансових і енергетичних витрат, мінімізації необхідного обладнання при паралельному підвищенні якості продукції. Тому останніми роками в більшості країн світу широко реалізують концепцію побудови металургійних мінізаводів, приблизно третина всієї сталі у світі сьогодні виплавляється в їх дугових печах. В основу стратегії розвитку таких підприємств закладено принципи використання найновіших проектних і технічних рішень, розміщення поблизу великих споживачів металопродукції, орієнтації на сировину певного регіону, що зумовлює їх високу конкурентоспроможність порівняно із заводами повного циклу.
Саме тому розроблення унікального комплексу новітнього МГД-металургійного обладнання і технологій одержання металопродукції з високоякісних марок сталі в необхідних обсягах на металургійних мікровиробництвах може сприяти відродженню сучасного вітчизняного машинобудування.
На сьогодні виконано фундаментальні і прикладні дослідження фізико-хімічних та магнітогідродинамічних процесів у камері для позапічної обробки рідкої сталі двокамерного магнітодинамічного проміжного ковша, в тому числі при рафінуванні її від шкідливих домішок та модифікуванні структури; магнітогідродинамічних, теплофізичних та масообмінних процесів у системі ванна – канал магнітодинамічного міксера-дозатора (прототип двокамерного магнітодинамічного проміжного ковша) в режимах керування температурним станом та хімічним складом залізовуглецевого розплаву і його електромагнітною подачею в кристалізатор машини безперервного (напівбезперервного) розливання сталі; гідродинамічних процесів у кристалізаторі машини безперервного лиття заготовок, особливостей кристалізації та формоутворення сталевої заготовки. Проведені дослідження пов’язані з джерелами живлення потужних електромагнітних систем двокамерного магнітодинамічного проміжного ковша, системами управління та оптимізацією характеристик електричної мережі.
На основі отриманих результатів розробляється наскрізна технологія виготовлення малих партій високоякісних безперервнолитих (напівбезперервнолитих) заготовок з легованих марок сталі на замовлення машинобудівних підприємств України з використанням спеціалізованого комплексу обладнання, що включає дугову електропіч, двокамерний магнітодинамічний проміжний ківш, машину безперервного (напівбезперервного) лиття заготовок, прокатний стан, джерела та системи електричного живлення і управління обладнанням. Передбачається оснащувати такими комплексами спеціалізовані мікровиробництва, орієнтовані на забезпечення високоякісними заготовками відповідних машинобудівних підприємств України.
Окремі елементи розробки вже впроваджено на вітчизняних і закордонних високотехнологічних підприємствах (ПрАТ «НКМЗ», Харківський кабельний завод, ДП «Антонов», компанія Dong San Tech. Co., LTD (Республіка Корея) та ін.).
Обґрунтовано пропозицію про доцільність створення в Україні металургійних мікровиробництв у процесі відродження вітчизняного машинобудування. Запропоновано перелік нових технологічних процесів і агрегатів, освоєних і адаптованих безпосередньо до розвитку таких підприємств шляхом використання нових проривних наукомістких технічних рішень вітчизняних учених, зокрема при виготовленні високотехнологічної спеціальної та оборонної техніки.
В обговоренні взяли участь академік НАН України Б.Є. Патон; провідний співробітник Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України доктор технічних наук О.М. Смірнов; завідувач відділу Інституту електродинаміки НАН України член-кореспондент НАН України А.А. Щерба; ректор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» член-кореспондент НАН України Є.І. Сокол; заступник керівника Української інвестиційної машинобудівної корпорації В.О. Кожерев; академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України, заступник директора Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України академік НАН України Л.М. Лобанов.
Підсумовуючи виступи, академік НАН України Б.Є. Патон зазначив, що у доповіді викладено концептуальні підходи і наведено результати наукових обґрунтувань інноваційних технологічних рішень.