Вісник НАН України. 2015. № 9. С. 56–63.
https://doi.org/10.15407/visn2015.09.056

ШЕСТОПАЛОВ Вячеслав Михайлович
академік НАН України, доктор геолого-мінералогічних наук,
професор, директор Науково-інженерного центру радіогідрогеоекологічних
полігонних 
досліджень при Президії НАН України,
завідувач відділу 
гідрогеологічних проблем Інституту геологічних наук НАН України

МОІСЕЄВ Андрій Юрійович
кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник
Інституту 
геологічних наук НАН України

ДРУЖИНА Микола Олександрович
доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник
Інституту 
експериментальної патології,
онкології і радіобіології 
ім. Р.Є. Кавецького НАН України

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ЛІКУВАЛЬНИХ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД В ОНКОЛОГІЇ

На основі аналізу закордонних і вітчизняних наукових досліджень, а також власних експериментальних даних розглянуто перспективи використання природних мінеральних вод для профілактики онкозахворювань, лікування та реабілітації онкологічних хворих.

Ключові слова: мінеральні води, лікування, реабілітація, онкозахворювання.

Вступ
В Україні, як і в інших країнах світу, спостерігається постійне зростання рівня захворюваності та смертності від онкологічних захворювань. За оцінками фахівців, до 2020 р. прогнозований рівень захворюваності населення України на рак зросте на 26% у чоловіків і на 20% у жінок [1]. У такій ситуації найважливішим завданням є пошук високоефективних засобів та методів боротьби з поширенням онкозахворювань серед населення, їх діагностики, профілактики і терапії, а також реабілітації після лікування. Одним із таких засобів може бути використання лікувальних природних мінеральних вод, родовища яких розташовані на території України.

Мінеральні води з підвищеним вмістом селену
Активні форми кисню є домінуючим фактором онкотрансформації клітин [2–4]. Вільні радикали ініціюють окиснення ліпідів, білків і нуклеїнових кислот, що, у свою чергу, призводить до зміни структури і функцій клітин, які можуть стати незворотними і зумовити їх трансформацію та/або загибель. Цьому перешкоджає багаторівнева система антиоксидантного захисту організму, в якій особливо важливу роль відіграє селен. Він входить до координаційного центру низки ферментів антиоксидантного захисту (глутатіонпероксидази I–IV, селензалежної пероксидази нейтрофілів, селенопротеїнів P і W, тіоредоксинредуктази та ін.).

Антиканцерогенні ефекти селену зумовлені численними механізмами його дії. Селен пригнічує активацію онкогенів і злоякісну трансформацію клітин, має антимутагенну дію, захищає ДНК та інші компоненти клітин від ушкодження вільними радикалами кисню. Селеновмісні ферменти беруть участь у знешкодженні канцерогенів, інгібуванні формування канцерогенних нітрозосполук, контролі клітинного поділу; стимулюють імунні реакції та індукують апоптоз пухлинних клітин. Селен підтримує фізіологічний рівень гормонів щитоподібної залози, його дефіцит (як і йоду) спричинює зниження активності щитоподібної залози, що підвищує онкологічний ризик. Він також сприяє синтезу білків і нуклеїнових кислот у клітинах, тим самим поліпшуючи адаптацію організму до різних несприятливих факторів. За великих доз селен токсичний.

Дослідження показали, що додавання селену в їжу або питну воду тварин запобігає раку шкіри й печінки, зумовленому дією вільних радикалів [5, 6]. Крім того, знижується запальна реакція, пігментація та інгібується канцерогенез, індукований УФ-випромінюванням. Однак коли селен було вилучено з раціону, частота розвитку пухлин збільшувалася. Це вказує на те, що селен пригнічує експресію трансформованих клітин, а не знищує їх [7]. У роботі [8] висловлено припущення, що малі дози селену сприяють синтезу ДНК і клітинному росту, тоді як великі дози пригнічують їх. Селен, потрапляючи до клітин аденокарциноми, знижував мітотичний індекс [9].

Серед селенистих мінеральних вод однією з найвідоміших є вода Ля Рош-Позе (Франція). Вона належить до слабомінералізованих вод, містить селен (0,06 мг/дм3), кремній SiO2 (30 мг/дм3), цинк (0,022 мг/дм3) і мідь (0,005 мг/дм3), з яких основний інтерес становить саме селен. У 1990 р. було проведено детальні наукові дослідження з метою з’ясування лікувальних властивостей цієї води. При культивації фібробластів шкіри людини в середовищі, багатому на мінеральну воду Ля Рош-Позе, з подальшим УФ-опроміненням встановлено виражені антиоксидантні властивості селенистої води [10]. Дослідження впливу УФ-випромінювання на кератиноцити людини показало, що ця вода зменшує УФ-індуковану запальну реакцію і знижує цитотоксичність ультрафіолету [11].

У дослідженні in vivo мишей піддавали тотальному впливу УФ-випромінювання (15 Дж/см2, 25 тижнів, по три експозиції на тиждень) [12]. Через 16 тижнів у тварин почав розвиватися плоскоклітинний рак, біопсії шкіри виявили збільшення пероксидного окиснення ліпідів і відсутність змін активності глутатіонпероксидази порівняно з неопроміненими мишами. Коли крем, приготований з використанням води Ля Рош-Позе, наносили на шкіру за 30 хв до і через 5 хв після кожного опромінення, спостерігали 6-тижневу затримку у формуванні плоскоклітинного раку і зниження загального числа пухлин у тварин, що вижили. Біопсії шкіри показали зменшення ступеня пероксидного окиснення ліпідів поряд зі збільшенням активності глутатіонпероксидази. Повний текст