Вісник НАН України. 2016. № 1. С. 48-52.

ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
4  листопада  2015 року

Технологічне передбачення структури і головних характеристик нової економіки України на середньостроковому (до 2020 року) та довгостроковому (до 2030 року) часових горизонтах (доповідач –академік НАН України М.З. Згуровський)

Комп’ютерне моделювання процесів організаційного управління (доповідач – доктор технічних наук О.Г. Додонов)

Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач – академік НАН  України В.Л. Богданов)

Кадрові та поточні питання

На засіданні Президії HAH України 4 листопада 2015 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали доповідь наукового керівника Навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» МОН України та НАН України, ректора НТУУ «Київський політехнічний інститут» академіка НАН України Михайла Захаровича Згуровського на тему «Технологічне передбачення структури і головних характеристик нової економіки України на середньостроковому (до 2020 року) і довгостроковому (до 2030 року) часових горизонтах» (див. докладніше).

У доповіді йшлося про результати комплексу робіт з технологічного передбачення (форсайту) структури і головних характеристик нової економіки України після її дефрагментації у 2013–2014 рр., виконаних у рамках завдань Комітету з системного аналізу при Президії НАН України. На основі системного узгодження експертних оцінок провідних наукових центрів та університетів світу із застосуванням методу Дельфі виявлено 9 головних кластерів нової економіки України, які можуть забезпечити успішну інтеграцію країни в міжнародну кооперацію праці на середньо- і довгостроковому часових горизонтах. Це аграрний сектор; військово-промисловий комплекс; інформаційно-комунікаційні технології; створення нових речовин і матеріалів, нанотехнології; енергетика; високотехнологічне машинобудування; транзитна інфраструктура; біомедична інженерія, клітинна медицина, фармація; туризм. За допомогою методології сценарного планування та SWOT-аналізу побудовано групу з 8 сценаріїв розвитку майбутньої економіки України: 4 на середньострокову перспективу («оптимістичний», «консервування кризи», «суверенний дефолт», «колапс») та 4 на довгостроковий часовий горизонт («збалансований розвиток», «чужа суб’єктність», «сіра зона», «дезінтеграція»).

У дослідженні було показано, що подальший ефективний розвиток економіки країни неможливий без змін у її структурі. Україна має знайти для себе інші економічні ніші, в яких вона має географічні, ресурсні, людські та інші переваги. Сьогодні немає альтернативи переорієнтації на високотехнологічний шлях подальшого розвитку. При цьому держава має зробити ставку на основні рушійні сили своєї економіки – якісний людський капітал, конкурентоспроможну науку, передову освіту та високотехнологічний бізнес.

Під час обговорення доповіді виступив заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Руслан Адольфович Корж, який відзначив важливість комплексного підходу форсайт-аналізу економіки України для пошуку принципово нових шляхів її розвитку на відміну від застосування методик прогнозування, заснованих на перенесенні на майбутнє трендів минулого. За його словами, Міністерство має свої напрацювання в напрямі реформування вітчизняної економіки, що ґрунтуються на так званій «економіці знань», у якій інноваційні та високотехнологічні галузі є беззаперечними пріоритетами. Оскільки висновки фахівців Міністерства майже повністю збігаються з результатами обговорюваного дослідження, Руслан Корж висловив сподівання на подальшу тісну співпрацю з дослідницькою групою Інституту прикладного системного аналізу під час підготовки стратегічних документів і відповідних державних програм. Повний текст (PDF)