Вісник НАН України. 2016. № 2. С. .

ГЕЄЦЬ Валерій Михайлович 
академік НАН України,  
директор Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

РОЗВИТОК ТА ВЗАЄМОДІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ТА ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України
16  грудня  2015 року

У доповіді  розглянуто результати виконання міждисциплінарного проекту «Оцінка стратегій довгострокового розвитку енергетики та економічна політика оптимізації енергетичного балансу України», визначено основні управлінські і ринкові механізми та обґрунтовано пріоритетні напрями політики оптимізації енергетичного балансу України.

Шановні члени Президії! Шановні учасники засідання!

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.03.2011 № 203-р та низкою доручень Кабінету Міністрів України на НАН України було покладено значний обсяг завдань щодо формування єдиного енергетичного балансу країни. Їх виконання було пов’язано з необхідністю вирішення широкого кола завдань, розв’язання яких може забезпечити поліпшення економічної політики, спрямованої на оптимізацію енергетичного балансу України. Це зумовило необхідність формування цільового міждисциплінарного наукового проекту «Оцінка стратегій довгострокового розвитку енергетики та економічна політика оптимізації енергетичного балансу України», що виконувався протягом 2013–2015 рр. і до реалізації якого було залучено 8 установ відділень економіки та фізико-технічних проблем енергетики НАН України. У доповіді я спробую в рамках виділеного регламенту охарактеризувати основні результати, отримані при виконанні вищевказаного проекту.

Ретроспектива процесів розвитку енергетики та економіки. На сьогодні в організаційно-управлінській моделі взаємовідносин в енергетиці склалася ситуація, яка має назву інституційна пастка. Вона полягає в тому, що, хоча і з різних причин, але й кінцеві споживачі, і держава, і виробники та постачальники зацікавлені у збереженні нинішнього Status Quo в енергетиці. Населення не хоче втрачати широку систему пільг і субсидій, змінювати власні звички, поведінку, культуру енергоспоживання, не готове до захисту своїх прав перед постачальниками енергетичних послуг. Виробників та постачальників влаштовує витратний підхід до їхньої діяльності, наявність державної підтримки, пільгового оподаткування, можливості лобіювати власні інтереси. Держава не хоче втрачати можливостей прямого втручання у функціонування енергетичних ринків та діяльність підприємств енергетичної галузі для реалізації соціальних ініціатив і отримання політичної ренти.

Інституційна пастка в Україні не є унікальною, подібна ситуація неодноразово виникала в міжнародній практиці державного регулювання ПЕК. Наприклад, адміністративне утримання низьких цін на енергоресурси для стимулювання розвитку інших секторів економіки перетворювало видобувні компанії на заручників соціально-політичних зобов’язань уряду. Через деякий час це призводило до швидкого зносу виробничих потужностей через брак інвестицій і, врешті, до дефіциту енергетичної сировини, як сталося в 1970-х роках у США і наслідком чого було відключення споживачів та введення обмеження на використання газу на електростанціях. Або інший підхід: свідоме завищення державою цін на енергоресурси для подальшого перерозподілу монопольного прибутку на соціальні потреби (країни Західної та Північної Європи), який зі збільшенням масштабів міжнародної торгівлі ставав усе більш неприйнятним для промислових споживачів, продукція яких втрачала конкурентну перевагу на зовнішніх ринках.

Вихід України з цієї інституційної пастки є надзвичайно важливим завданням і потребує узгодженості в діях усіх сторін. Він може відбуватися двома шляхами – еволюційним (консервативним) або революційним. Еволюційний шлях пов’язаний з тим, що без будівництва нових шахт і свердловин до 2050 р. залишиться третина промислових запасів енергетичного вугілля, промислові запаси коксівного вугілля і антрациту вичерпаються, запасів нафти і газу залишиться не більш як 25%; після 2030 р. щороку виводитиметься з експлуатації близько 4% генеруючих потужностей. Ситуація ускладнюється тим, що внаслідок збройного конфлікту на Сході України ми втратили 38% ресурсної бази вугілля (переважно антрациту та пісного вугілля), близько 15% нафтогазових запасів, контроль над 8% генеруючих потужностей, що зумовлює необхідність розширення джерел імпорту палива. Революційний шлях пов’язаний з вимушеною реалізацією реформ під тиском економічної кризи та міжнародних зобов'язань; потенційною готовністю населення до реформ за умови здійснення практичних дій, що відповідають очікуванням громадян; наявністю достатніх ресурсів виробників та постачальників для виконання ролі суб'єкта стратегічної ініціативи та ініціювання реформ. Збіг факторів революційного та еволюційного шляхів створює примусовий запит на реформи та відкриває «вікно можливостей» для започаткування нової енергетичної політики, яке полягає в готовності усіх сторін до реформи в умовах її зовнішньої політичної і фінансової підтримки. Щоб надалі не потрапити в нову інституційну пастку, необхідно сформувати цільову модель розвитку енергетики.

Результати дослідження взаємозв’язків енергетики та економіки. Основними загрозами сталості енергозабезпечення національної економіки є вичерпність викопних видів палива; критично високий рівень імпортозалежності; великі втрати при транспортуванні та постачанні енергоресурсів; швидке старіння енергетичної інфраструктури; низький коефіцієнт перетворення енергоресурсів; низький рівень екологічності енергогенерації та пов’язане з цим погіршення стану навколишнього середовища; ризики надійності постачання енергоресурсів через брак маневрених та резервних потужностей; подальше зниження конкурентоспроможності національних виробників через високу частку енергоресурсів у собівартості виробництва.

Для аналізу, прогнозування та оцінювання шляхів реалізації пріоритетних напрямів політики оптимізації енергетичного балансу України вчені НАН України за підтримки Кабінету Міністрів України, профільних міністерств і відомств, а також міжнародних організацій розробили комплекс економіко-математичних моделей, методологія яких є загальновизнаною у світі. Повний текст