Мобілізовані в Україні під час воєнного стану служать до завершення особливого періоду або офіційного рішення про демобілізацію. Чинне законодавство не встановлює фіксованого календарного терміну в місяцях чи роках для тих, кого призвали за мобілізацією. Станом на липень 2026 року воєнний стан і загальна мобілізація продовжені до 31 жовтня 2026 року, тому строк служби для більшості військовослужбовців продовжується автоматично з кожним новим продовженням.
Особливий період триває з 24 лютого 2022 року. Воєнний стан продовжують кожні 90 днів указами Президента, які затверджує Верховна Рада. Людина, мобілізована навесні 2022-го, може перебувати на службі вже понад чотири роки без гарантованої дати повернення. Водночас у 2026 році запровадили систему мотиваційних контрактів із чіткими строками, які дають можливість обрати фіксований період служби й отримати гарантоване звільнення після його завершення.
Правова основа строків служби
Основний закон — «Про військовий обов’язок і військову службу». Згідно з ним, для військовослужбовців, призваних під час мобілізації на особливий період, строк служби визначається рішенням Президента України у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації. Це означає, що служба триває стільки, скільки діє воєнний стан і загальна мобілізація.
У мирний час строки були чіткими: кілька років за контрактом. Під час війни логіка змінилася. Мобілізований залишається на службі, поки не з’явиться підстава для звільнення за станом здоров’я, віком, сімейними обставинами чи іншими нормами закону, або поки не буде ухвалено рішення про масову демобілізацію. Такого рішення станом на середину 2026 року немає.
Воєнний стан і мобілізацію вже продовжували близько двадцяти разів. Останнє продовження діє з 2 серпня до 31 жовтня 2026 року. Кожне таке рішення автоматично подовжує службу всіх, хто перебуває в лавах Сил оборони без контракту з фіксованим терміном.
Нові мотиваційні контракти 2026 року
У червні 2026 року Кабінет Міністрів затвердив експериментальний проєкт, який запровадив три типи контрактів із чіткими строками. Це спроба дати військовослужбовцям передбачуваність і мотивацію. Контракти добровільні: ті, хто не підписує, продовжують служити за старими правилами до демобілізації.
Для бойових піхотно-штурмових посад строк становить 10 місяців для тих, хто вже служить, 14 місяців для цивільних і резервістів, які йдуть уперше, і від 6 місяців для ветеранів, які повертаються. Для інших бойових спеціальностей і тилових посад — 24 місяці. Після завершення контракту гарантується звільнення та відстрочка від повторної мобілізації мінімум на шість місяців. Тривалість відстрочки може збільшуватися залежно від часу, проведеного на бойових позиціях.
Ці контракти супроводжуються підвищеними виплатами, особливо для штурмових підрозділів. Мета реформи — зменшити невизначеність і дати людям зрозумілу перспективу повернення до цивільного життя. Експеримент розрахований на два роки.
Перед тим як порівняти варіанти служби, варто чітко розділити дві категорії: тих, хто залишився на загальній мобілізації, і тих, хто перейшов на контракт із фіксованим терміном. Різниця принципова.
| Категорія | Строк служби | Можливість звільнення | Відстрочка після |
|---|---|---|---|
| Мобілізовані без контракту | До кінця воєнного стану / демобілізації | За станом здоров’я, віком, сімейними підставами | Немає автоматичної |
| Піхотно-штурмовий контракт | 6–14 місяців | Гарантоване після закінчення | Мінімум 6 місяців |
| Бойовий / базовий контракт | 24 місяці | Гарантоване після закінчення | Мінімум 6 місяців |
Дані базуються на роз’ясненнях Міністерства оборони України та нормах чинного законодавства станом на 2026 рік.
Практичні аспекти для військовослужбовців і родин
Ті, хто вже давно на службі, можуть перейти на короткий контракт і після його завершення отримати відстрочку. Нові призовники, які підписують контракт одразу, отримують зрозумілий горизонт. Важливо перевіряти актуальний статус через додаток «Резерв+» і консультуватися з військовим юристом щодо підстав для звільнення. Стан здоров’я залишається однією з головних індивідуальних підстав для звільнення навіть під час воєнного стану.
Підстави для індивідуального звільнення
Навіть без масової демобілізації існують законні підстави для звільнення. Досягнення граничного віку (60 років для більшості, з окремими винятками для вищого офіцерського складу). Висновок військово-лікарської комісії про непридатність або тимчасову непридатність. Сімейні обставини — наявність трьох і більше дітей, догляд за особами з інвалідністю тощо. Деякі підстави діють і під час воєнного стану, деякі — обмежені.
Звільнення за станом здоров’я вимагає проходження ВЛК. Процедура може займати час, але вона залишається реальною можливістю. Родичі часто допомагають з документами й супроводом. Важливо зберігати всі медичні висновки й звертатися офіційними каналами.
Що змінюється з реформою 2026 року
Реформа не скасовує загальну мобілізацію й не встановлює автоматичного звільнення після певної кількості місяців для всіх. Вона пропонує добровільний перехід на контрактну систему з прозорими строками. Ті, хто залишається на мобілізації без контракту, продовжують служити за старими правилами.
Офіційні джерела підкреслюють, що поетапне звільнення найдовшеслужачих планується, але конкретні критерії й обсяги залежать від оперативної ситуації. Поки що головний інструмент передбачуваності — нові контракти.
Сім’ї мобілізованих стикаються з довгою невизначеністю. Багато хто вже пройшов кілька років служби. Контрактна система дає хоча б часткову відповідь на питання «коли закінчиться». Водночас рішення про демобілізацію залишається політичним і залежить від перебігу війни.
Ситуація динамічна. Кожні 90 днів з’являється нове рішення щодо продовження воєнного стану. Реформа контрактів тільки набирає обертів. Для точної інформації щодо конкретної людини найкраще звертатися до командира частини, територіального центру комплектування або військового юриста. Законодавство змінюється, і актуальні норми завжди варто перевіряти на офіційних ресурсах.