Storm Shadow: як працює крилата ракета «повітря — поверхня»

Близько 1300 кг маси, бойова частина на 450 кг і дальність порядку 250 км — саме такою є Storm Shadow / SCALP EG, франко-британська авіаційна крилата ракета класу «повітря — поверхня». Її створювали, щоб діставати важливі стаціонарні об’єкти, які прикриті протиповітряною обороною: бункери, склади, командні пункти, інфраструктуру. Нижче — як з’явилася ця ракета, що в неї всередині, як вона летить до цілі і де її вже застосовували, включно з тим, що відомо про використання в Україні.

Як з’явилася ракета: історія розробки і випробувань

Storm Shadow / SCALP EG — спільний франко-британський проєкт. Розробку 1995 року розпочала компанія MBDA на базі французької крилатої ракети Apache. Замовниками виступили військові відомства Франції та Великої Британії: потрібна була зброя для ударів по захищених наземних цілях поза зоною прямої небезпеки для літака-носія.

У липні 1996-го Matra та British Aerospace обрали головними підрядниками програми CASOM. Їхня пропозиція Storm Shadow обійшла конкурентів, серед яких були McDonnell Douglas, Texas Instruments/Short Brothers, Hughes/Smiths Industries, Daimler-Benz Aerospace/Bofors, GEC-Marconi та Rafael. У лютому 1997 року підписали контракт на розробку й виробництво; до того часу Matra і BAe вже об’єднали ракетні підрозділи в Matra BAe Dynamics. Франція в січні 1998-го замовила 500 ракет SCALP.

Перші успішні випробування відбулися в грудні 2000 року. На озброєння британських Королівських повітряних сил ракету прийняли 2003-го. Французький SCALP EG і британський Storm Shadow загалом ідентичні: відмінності зводяться здебільшого до способу інтеграції з літаком і супутнього програмного забезпечення. Перший політ Storm Shadow на винищувачі Eurofighter Typhoon виконали 27 листопада 2013 року на авіабазі Дечимоманну в Італії.

Ракета розрахована на роботу в будь-який час доби, у складну погоду і в умовах радіоелектронної протидії з боку противника. Саме ці вимоги й визначили вибір навігації, бойової частини та профілю польоту, про які йтиметься далі.

Будова й характеристики: що всередині і наскільки вона велика

За відкритими даними, маса ракети — близько 1300 кг, з яких на звичайну (неядерну) бойову частину припадає 450 кг. Максимальний діаметр корпусу — 48 см, розмах крил — 3 м. Для порівняння: за габаритами це ближче до невеликого безпілотника-«крила» з важким вантажем, ніж до компактної авіабомби.

Двигун — турбореактивний Microturbo TRI 60-30. Швидкість за відкритими технічними характеристиками — дозвукова, близько Мах 0,8. Українські оцінки інколи називають близько 1000 км/год; у відкритих англомовних описах фігурує саме дозвуковий режим Мах 0,8. Дальність польоту — приблизно 250 км; в українських джерелах трапляється оцінка «до 300 км».

Бойова частина типу BROACH побудована за схемою з початковим пробивним зарядом і основним зарядом із регульованою затримкою детонації. Спочатку пробивається перешкода — ґрунт, бетон, укріплення, — а основний заряд спрацьовує вже всередині або з потрібною паузою. Тому ракету й орієнтували на захищені стаціонарні об’єкти, а не на «м’які» цілі в чистому полі.

Висоту польоту 30–40 м над рельєфом українські джерела згадують як типовий профіль на марші. Точні внутрішні параметри електроніки й повний набір режимів польоту у відкритому доступі не розкривають — і це нормально для сучасних високоточних систем.

Як вона летить і влучає в ціль: навігація і режим роботи

Storm Shadow працює за принципом «вистрелив і забув»: після пуску з літака екіпаж не керує ракетою і не може змінити дані про ціль у польоті. Усі координати, маршрут і образ цілі закладають заздалегідь.

Навігація комбінована. На маршруті ракета спирається на GPS і на картографічне зіставлення рельєфу (TERCOM — система, що порівнює профіль місцевості під собою з цифровою картою). На кінцевій ділянці вмикається тепловізійна головка самонаведення DSMAC: вона «бачить» сцену в інфрачервоному діапазоні й зіставляє її із закладеним зображенням цілі. Така зв’язка зменшує залежність від одного лише супутникового сигналу і підвищує шанси дістатися об’єкта навіть тоді, коли противник намагається глушити радіоканали.

Перед самим ударом ракета набирає висоту, скидає носовий обтічник і пікірує. Обтічник захищає сенсори на марші; на фіналі він уже заважає, тож його відкидають, щоб головка самонаведення отримала чистий огляд. Далі — пікірування й підрив бойової частини за закладеною логікою BROACH.

Саме низький профіль, дозвукова швидкість і автономність після пуску пояснюють, чому носій може залишатися далі від засобів ППО, а ракета йде до заздалегідь розвіданої стаціонарної цілі. Це не зброя «по рухомій колоні навмання», а інструмент підготовленого удару.

Storm Shadow ракета Eurofighter Typhoon

Варіанти ракети: від Storm Shadow до морських версій

SCALP EG (Франція) і Storm Shadow (Велика Британія) — по суті одна й та сама ракета з різницею в інтеграції з носіями. Експортна модифікація Black Shaheen створювалася для ОАЕ: дальність близько 290 км і боєголовка 500 кг у межах обмежень режиму контролю ракетних технологій MTCR.

Окремо стоїть MdCN (Missile de Croisière Naval) — морська крилата ракета MBDA з дальністю близько 1000 км. Вона не є прямим «нащадком» Storm Shadow, хоча належить до тієї ж промислової родини високоточних крилатих засобів. Розробку MdCN почали 2006 року, перший випробувальний пуск відбувся в липні 2013-го, а з 2017-го ракету застосовують на фрегатах типу FREMM.

Носіями авіаційного Storm Shadow / SCALP EG у різні роки були Saab Gripen, Dassault Mirage 2000, Dassault Rafale, Panavia Tornado, Eurofighter Typhoon (інтеграція з 2015-го) та модифікований Су-24. Від літака залежить підвіска, прицільно-навігаційний обмін даними й процедура пуску, але логіка самої ракети лишається тією ж: автономний маршрут до стаціонарної цілі.

Storm Shadow SCALP EG ракета

Де і як її застосовували: від Іраку до України

Бойовий дебют британських ВПС відбувся під час вторгнення в Ірак 2003 року. У 2011-му, під час інтервенції в Лівії, ракети застосовували французькі, італійські та британські літаки; за даними італійських посадовців, Tornado випустили 20–30 ракет із заявленою успішністю 97%. У 2015–2016 роках Франція випустила 12 ракет SCALP по цілях ІДІЛ у Сирії. 26 червня 2016-го британська авіація била чотирма Storm Shadow по бункеру ІДІЛ в Іраку — усі чотири, за офіційними повідомленнями, влучили.

У квітні 2018 року коаліція атакувала сховище хімічної зброї Him Shinshar поблизу Хомса: загалом 22 ракети, з них 9 Tomahawk, 8 Storm Shadow, 3 MdCN і 2 SCALP. Саудівська Аравія застосовувала Storm Shadow у Ємені. 11 березня 2021-го британські Typhoon уперше використали Storm Shadow саме з цього типу літака — по печерах ІДІЛ південно-західніше Ербіля.

11 травня 2023 року Велика Британія оголосила про постачання Storm Shadow Україні. Франція повідомила про передачу SCALP EG; посол Вадим Омельченко в серпні 2023-го підтвердив, що всі обіцяні ракети вже передано. За словами тодішнього міністра оборони Олексія Резнікова, станом на кінець травня 2023-го всі запущені Storm Shadow уразили призначені цілі. Задекларовану в українських джерелах «майже 100%» ефективність варто сприймати як оцінку сторін, а не як незалежно верифіковану статистику по кожному пуску.

За даними українських джерел, 13 вересня 2023 року ракети (імовірно Storm Shadow) били по сухих доках Севастопольського морського заводу; пошкоджено ВДК «Мінськ» і підводний човен «Ростов-на-Дону». 4 листопада 2023-го три SCALP-EG, за тією ж лінією повідомлень, влучили в малий ракетний корабель «Аскольд» у Керчі. 26 грудня 2023-го в порту Феодосії знищено ВДК «Новочеркаськ». 25 грудня 2025 року, за підтвердженням Генштабу ЗСУ, Storm Shadow уразили Новошахтинський НПЗ у Ростовській області. 10 березня 2026-го удару Storm Shadow/SCALP зазнав завод «Кремній Ел» у Брянську; за російськими даними, застосовано 7 ракет, загинули шестеро людей, поранено 42.

Публічно доступні описи не дають повної незалежної картини кожного удару, точних координат і повного переліку наслідків. Відкритими лишаються рамки: ракети цього класу цілять у логістику, флот у базах, захищені пункти й об’єкти критичної інфраструктури, які важко дістати іншими засобами з безпечної відстані.

Що відомо про майбутнє: відновлення виробництва і заміна

Ще в липні 2016-го Міноборони Великої Британії уклало контракт на 28 мільйонів фунтів стерлінгів для підтримки Storm Shadow на п’ять років. У 2017-му Франція і Велика Британія підписали спільний контракт на модернізацію запасів Storm Shadow/SCALP; очікуваний горизонт експлуатації сягав виведення з озброєння близько 2032 року. Паралельно Франція, Велика Британія та Італія розробляють сімейство ракет Stratus як заміну SCALP/Storm Shadow.

10 липня 2025 року MBDA оголосила про відновлення виробництва SCALP/Storm Shadow у 2025-му — приблизно через 15 років після останнього замовлення. У липні 2025-го Франція офіційно ухвалила рішення про перезапуск випуску SCALP силами MBDA France. Це пряма відповідь на витрачання запасів і на попит союзників.

В Україні питання локалізації теж зрушило з місця. За повідомленням президента Володимира Зеленського, дозвіл на розгортання виробництва Storm Shadow/SCALP від Британії та Франції отримано наприкінці серпня. Українська Рада зброярів оцінює налагодження крупновузлового складання мінімум у 8–10 місяців. Йдеться не про «чарівну кнопку», а про довгу промислову роботу: кооперацію, контроль якості, інтеграцію з носіями й підготовку розрахунків.

Точної відкритої цифри всіх виготовлених ракет і їхньої повної вартості в публічному полі немає — і це варто чесно зафіксувати. Натомість видно інше: Storm Shadow / SCALP EG лишається типовим прикладом європейської високоточної крилатої ракети великої дальності, яку знову ставлять на конвеєр, модернізують і планують змінити наступним поколінням, а в українському контексті вона вже стала частиною удару по захищених тилових і портових цілях, доки на підході власне складання й майбутня заміна в НАТО-країнах.

By Олексій Коваленко

Дрони, розмінування, протези, софт для відбудови: Олексій Коваленко розбирає, як це працює і що з цього справді розробили в Україні. Він любить звіряти гучні заголовки з першоджерелами й не вірить у «диво-технології» без цифр. Живе в Харкові, а у вільний час лагодить старі радіоприймачі.