Нобелівський комітет цього року вручив дві престижні премії за досягнення, у яких класична наука поєдналася зі штучним інтелектом. Відзнаки в галузях фізики та хімії дістались дослідникам, чия робота пов’язана з комп’ютерними методами й самонавчальними системами. Це свідчить про те, що штучний інтелект став повноправним інструментом фундаментальних досліджень.

Фізика: від нейронних мереж до машинного навчання

Нобелівську премію з фізики присудили двом науковцям. Першим став американець Джон Дж. Гопфілд із Принстонського університету. Другим був Джеффрі Е. Гінтон із Університету Торонто, британсько-канадський інформатик і когнітивний психолог.

Комітет пояснив своє рішення так: їхні фундаментальні відкриття та винаходи уможливили машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж. Отже, відзначили не окремий застосунок, а підвалини, на яких тримається цілий напрям сучасних технологій.

Показово й те, що серед лауреатів з фізики є фахівець, який поєднує інформатику з когнітивною психологією. Дослідження того, як працює мислення, і створення алгоритмів, що вчаться на даних, виявилися тісно пов’язаними.

Хімія: білки, які проєктують і прогнозують

Премію з хімії розділили між трьома лауреатами, і нагороду присудили за два споріднені досягнення. Американського біохіміка та комп’ютерного біолога Девіда Бейкера відзначили за комп’ютерний дизайн білків.

Другу половину премії отримали представники компанії Google DeepMind. Це британський фахівець із систем штучного інтелекту Деміс Гассабіс та американський хімік і інформатик Джон Джампер. Нобелівський комітет відзначив їх за прогнозування структури білка.

Отже, в обох випадках ідеться про білки, але підходи різні. Одні дослідники конструюють нові білки за допомогою обчислень. Інші передбачають структуру вже відомих. Разом ці напрями показують, що обчислювальні методи стали рівноправним партнером експерименту.

Що означає це рішення для науки

Те, що премії з двох різних дисциплін отримали роботи, пов’язані зі штучним інтелектом, багато хто сприйняв як ознаку зміни парадигми у фундаментальних науках. Межі між фізикою, хімією, біологією та інформатикою стають дедалі прозорішими. Нові результати виникають там, де ці галузі знань працюють разом.

Склад лауреатів теж промовистий. Серед них фізик за основною сферою діяльності, інформатики, когнітивний психолог, біохіміки та хіміки. Крім того, до числа відзначених увійшли дослідники як університетів, так і компанії, що розвиває технології штучного інтелекту. Тож сучасна наука дедалі частіше постає результатом міждисциплінарної співпраці.

Рішення Нобелівського комітету водночас підтвердило значущість теоретичних основ. Нейронні мережі, машинне навчання, комп’ютерне моделювання білків почали з фундаментальних ідей, і саме їх оцінили найвищою науковою нагородою.