120 машин Renault FT отримала 1-ша танкова рота (1 Pułk Czołgów) ще 1918 року, і саме від цього моменту починається бронетанкова історія відродженої Польщі. Загалом у строю опинилося 174 FT, які згодом воювали у польсько-українській війні та в Польсько-радянській війні 1920 року. Далі йдеться про основні лінії розвитку польської бронетехніки: імпортні легкі танки, танкетки TK/TKS, серійний 7TP та дослідні 10TP і 14TP, їхні характеристики, хронологію створення та відмінності на полі бою.
Коротко
- База парку після 1918 — Renault FT; пізніше — ліцензійні Vickers, власні TK/TKS і 7TP.
- Танкетки TK-3 і TKS будували сотнями; броню довели з 8 до 10 мм.
- 7TP з 37-мм гарматою Bofors і дизелем «Заурер» став основним серійним танком на 1939 рік.
- Колісно-гусеничні 10TP і 14TP лишилися прототипами: серію зірвала війна.
Перші поставки і FT
Після розпаду Австро-Угорщини танки Renault FT вступили в бій у польсько-українській війні, а згодом — у польсько-радянській кампанії 1920 року. Їх застосовували в обороні ключових напрямків і в боях серпня 1920-го, зокрема у Варшавській битві. Після війни 1-й танковий полк разом з армією генерала Йозефа Галлера повернувся до Польщі з усією технікою, що дало Польщі значний бронетанковий потенціал серед держав того часу.
У 1924 році закуплено 6 радіокерованих Renault TSF на корпусі FT, без озброєння. У 1929–1930 роках додано 5 Renault M26/27 і 1 Renault NC-27. Це була вже не масова лінія, а спроба оновити парк дрібними партіями, поки промисловість готувала власні рішення.
FT залишалися навчальною і резервною основою довго: на 1939 рік у строю ще значилося 67 Renault FT-17. Для порівняння з пізнішими машинами важлива не швидкість, а роль «шкільної парти» екіпажів і штабів.
Танкетки Carden-Loyd, TK-3 і TKS
У 1929 році для оцінки придбали одну танкетку Carden-Loyd Mk.VI. Незабаром після цього замовили ще партію — приблизно 10–11 машин, оскільки точну кількість у різних джерелах подано по-різному. У серпні техніку доставили, а після дивізійних маневрів восени того ж року її визнали придатною для використання як розвідувальних машин піхоти й кавалерії.
На шасі Carden-Loyd з’явилися TK-3: близько 300 одиниць, виробництво з 1931 року. Модель TKS отримала новий корпус і потужніший двигун — близько 390 машин. Броня TK — до 8 мм, TKS — до 10 мм. Це тонкий захист навіть за мірками кінця 1930-х, тож ставка була на малі розміри, кількість і розвідку, а не на дуель із середніми танками.
У 1939-му почали ставити 20-мм гармати 38FK. До початку війни встигли переоснастити лише близько 24 машин. На 1939 рік у війську налічувалося близько 700 танкеток TK/TKS — найбільша за чисельністю група легкої бронетехніки.
- Роль: розвідка, охорона флангів, підтримка піхоти.
- Обмеження: слабка броня, переважно кулеметне озброєння до переоснащення.
- Плюс: дешевизна серії і можливість швидкого насичення частин.


Vickers Mk.E і серія 7TP
14 вересня 1931 року куплено 38 танків Vickers Mk.E Type A із запасними частинами і ліцензією. Саме від англійського Mark E походить 7TP — найкращий польський танк, доступний у помітній кількості на старті війни.
Перша модель важила 9 т і мала дві башти з кулеметами. Замовлення на 22 двобаштові машини з кулеметами Browning 7,62 мм отримав завод «Урсус» 18 березня 1935 року, а випуск 7TP тривав з 1935 по 1939 рік. У дволюнетній (однобаштовій) модифікації встановили дизель «Заурер» потужністю 111 к.с. замість карбюраторного «Армстронг-Сідлі»; товщину корпусу збільшили до 17 мм, башт — до 15 мм. Однобаштовий варіант отримав 37-мм протитанкову гармату Bofors і курсовий 7,92-мм кулемет; башту та креслення надала фірма Bofors.
Порівняно з німецькими Pz I і Pz II 7TP мав краще озброєння, кращу прохідність і майже не поступався в бронюванні. 5 вересня 1939 року один 7TP з 2-го батальйону легких танків підбив п’ять Pz I. На 1 вересня в парку значилося 135 машин 7TP; за іншим підрахунком армія мала 169 — розбіжність у звітності варто тримати в голові, не змішуючи цифри.
1-й і 2-й батальйони легких танків мали по 49 машин 7TP напередодні війни. 4 вересня в Модліні сформували 1-шу танкову роту з 11 машин; стільки ж мала 2-га рота легких танків командування оборони Варшави. Рота в столиці воювала у вуличних боях до 26 вересня 1939 року.
Проекти Christie, 10TP і 14TP
Наприкінці 1920-х Військовий інститут інженерних досліджень (WIBI) направив капітана Руцінського до США по танк Christie M1928 з кресленнями і ліцензією. Угоду зірвали, кошти повернули. Наприкінці 1930-го бюро WIBI почало власний колісно-гусеничний «A la Christie» на базі M1928 і M1931. Наприкінці 1934-го WIBI ліквідували, створили Центр проектування і випробувань бронетанкових військ; більшість документації «A la Christie» знищили.
10 березня 1935-го стартувала розробка 10TP під керівництвом майора Рудольфа Гундлаха. У січні 1936-го програма, затверджена Комітетом з озброєння (KSUS), передбачала 10TP для чотирьох танкових батальйонів у нових моторизованих частинах на 1936–1942 роки. Складання першого прототипу почалося 1937-го на Ursus (PZInż.) під орудою капітана Казимира Грюнера; машину зібрали до липня 1938-го.
16 серпня 1938-го 10TP вийшов у довгий пробіг; випробування тривали до 30 вересня, далі — доопрацювання. 16 січня 1939-го був виїзд до Ловича; 22–25 квітня — пробіг за Гродно, загалом 610 км. Після циклу випробувань нарахували близько 2000 км пробігу.
Початковий задум 10TP — колісно-гусенична схема. З двигуном La France 213 к.с. швидкість сягала 50 км/год на гусеницях і 70 км/год на колесах. Згодом обрали чисто гусеничний варіант: колісне обладнання визнали зайвою вагою, його зняття дозволило підсилити броню без зростання маси. 14TP почали наприкінці 1938-го з двигуном Maybach і рухом лише на колесах (до 50 км/год), але роботу обірвала війна. Вторгнення Німеччини у вересні 1939-го зупинило незалежну Другу Польську Республіку ще до серійного 10TP/14TP.
Порівняння основних типів
Чотири лінії зручно зіставити за однаковими критеріями — походженням, захистом, озброєнням і статусом на 1939 рік.
| Критерій | Renault FT | TK-3 / TKS | 7TP | 10TP (прототип) |
|---|---|---|---|---|
| Походження | Франція, 1918+ | Carden-Loyd → власна серія | Vickers Mk.E → ліцензія | Власна розробка «A la Christie» |
| Броня | Рівень FT-17 | до 8 / до 10 мм | корпус 17 мм, башта 15 мм | посилена після відмови від коліс |
| Озброєння | типове для FT | кулемети; ~24 з 20-мм 38FK | 37-мм Bofors + 7,92-мм кулемет | за проектом модерної машини |
| Силова установка | штатна FT | потужніший двигун у TKS | дизель «Заурер» 111 к.с. | La France 213 к.с. |
| Кількість / статус | 174 FT загалом; 67 FT-17 на 1939 | ~300 + ~390; ~700 разом | 135–169 у різних підрахунках | 1 прототип, серії не було |
Кому що логічніше «читати» як тип: FT — база навчання і ранніх кампаній; TK/TKS — масова розвідка; 7TP — єдиний серійний танк з протитанковою гарматою в помітних числах; 10TP — вектор, який не встиг стати парком.
Парк 1939 року і імпорт R-35
Станом на 1939 рік польська армія мала 50 шеститонних Vickers і 67 Renault FT-17, а також близько 700 танкеток TK/TKS. Частину Renault R-35 було перекинуто до Румунії. Загальну кількість танків на початку війни варто перевіряти за першоджерелами, бо дані розходяться.
- 7TP — ядро ударних легких батальйонів.
- TK/TKS — насичення розвідки й супроводу.
- FT і Vickers — резерв, навчання, другорядні завдання.
- R-35 — окрема імпортна партія з іншою логістичною долею.
Проти понад 3000 німецьких танків переважна частина польської бронетехніки була знищена швидко; уцілілі машини захопили. Після поразки частина підрозділів дісталася Франції й у 1940-му ще використовувала танкетки Carden-Loyd Mk.VI.
Оператори трофейної техніки
Третій Рейх отримав 20 захоплених 7TP. СРСР — 1 захоплений 7TP. У складі самої Другої Польської Республіки перед кінцем незалежності рахували 133 машини 7TP jw, 16 7TP dw і 13 9TP. Ці цифри фіксують не «баланс сил континенту», а лише долю конкретної серії після вересня 1939-го.
Для історика техніки важливо: трофейний облік 7TP невеликий порівняно з обсягом довоєнного випуску. Серія не встигла ні вирости до планів моторизованих з’єднань з 10TP, ні повністю перейти на 20-мм озброєння танкеток.
Український історичний слід
Польські Renault FT, яких у 1918 році отримала перша танкова рота, вперше застосовували у польсько-українській війні після розпаду Австро-Угорщини, а згодом і в Польсько-радянській війні 1920 року, зокрема під Гродно, Лідою та Варшавою. Це одна з перших зафіксованих хронологічних точок використання імпортної бронетехніки в конфліктах, що розгорнулися після розпаду імперій.
Далі польська лінія пішла власним шляхом: ліцензії Vickers, масові танкетки, 7TP з Bofors і незавершені 10TP/14TP. Український епізод тут — про ранній контекст застосування, а не про спільне серійне виробництво.
Що це означає для вас
Щоб зрозуміти, що насправді воювало у вересні 1939 року, варто дивитися на кількість машин у строю, а вже потім на прототипи з гарними розрахунковими швидкостями (10TP, 14TP). Основу польського парку становили танкетки TK/TKS, близько 700 одиниць, і ліцензійний легкий танк 7TP, який на початку війни був найкращим польським танком і мав краще озброєння, ніж німецькі Pz I та Pz II, та майже такий самий броньовий захист. Прототипи 10TP з колісно-гусеничним ходом ніколи не стали серійними, бо війна перервала їхнє виробництво.