Законопроєкт 8009 офіційно став Законом № 3096-IX і набрав чинності 21 липня 2023 року. Відтоді тисячі українських військовослужбовців отримали реальну можливість демобілізуватися, якщо їхні найближчі родичі — чоловік чи дружина, син чи донька, батько чи мати, дідусь чи бабуся, брат чи сестра — загинули або зникли безвісти під час захисту країни. Ця норма діє як для мобілізованих, так і для контрактників, і ніхто не скасував її станом на 2026 рік.
Сім’ї, які пережили найгірше, нарешті відчули, що держава чує їхній біль. Закон не просто додав рядок у кодексі — він став життєвим рятувальним колом для тих, хто вже віддав найдорожче і тепер має право повернутися додому, щоб підтримати тих, хто залишився. Бюрократія іноді затягується, але право чітке й працює.
Якщо ви шукаєте точну дату, процедуру, список документів чи реальні приклади — ось усе, що потрібно знати. Розбираємо крок за кроком, без води й обіцянок, тільки факти й живі деталі.
Хронологія: як законопроєкт 8009 пройшов шлях від ідеї до закону
Усе почалося 8 вересня 2022 року, коли народні депутати Юлія Яцик та її колеги зареєстрували документ під номером 8009. Тоді країна вже рік жила в умовах повномасштабної війни, а родини військових, які втратили близьких на фронті, вимагали справедливості. Раніше подібне право мали лише цивільні, яких не мобілізували. Тепер хотіли вирівняти ситуацію для тих, хто вже в лавах ЗСУ.
Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглядав проєкт кілька місяців. 3 квітня 2023-го його рекомендували прийняти за основу й одразу в цілому. 3 травня 2023 року Верховна Рада підтримала закон 291 голосом «за». Після цього документ пішов на підпис Президенту. Володимир Зеленський поставив свій підпис 18 липня 2023-го — з невеликим запізненням, але без вето.
Офіційне опублікування відбулося в «Голосі України» та «Урядовому кур’єрі», і вже наступного дня, 21 липня 2023 року, норма набула чинності. З того моменту кожна частина, кожен ТЦК зобов’язані розглядати рапорти за новою підставою. Закон не має зворотної сили, але всі випадки після 21 липня 2023-го підпадають під нього повністю.
Кому саме дозволяє звільнитися Закон № 3096-IX
Нова підстава записана в статті 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», пункт 2 частини четвертої (для мобілізованих) та пункт 3 частини п’ятої (для контрактників). Звільнитися може військовослужбовець, якщо його близький родич загинув або пропав безвісти під час:
- виконання заходів із забезпечення національної безпеки й оборони в Донецькій та Луганській областях (ООС/АТО);
- відсічі й стримування збройної агресії РФ під час дії воєнного стану (з 24 лютого 2022 року).
Список родичів вичерпний і чіткий: чоловік/дружина, син/донька, батько/мати, дід/баба, рідний (повнорідний або неповнорідний) брат/сестра. Важливо — родич мав загинути або зникнути саме під час бойових дій чи виконання бойового завдання, а не як цивільна особа від обстрілу чи іншої причини.
Якщо в родині вже є один загиблий чи зниклий, то інший військовослужбовець із тієї ж сім’ї має повне право написати рапорт. Закон захищає принцип «одна сім’я — одна втрата не повинна стати двома».
Покроковий порядок звільнення: що робити прямо зараз
Процес починається з рапорту. Пишіть його на ім’я командира військової частини. У тексті обов’язково вкажіть підставу: «відповідно до підпункту «г» пункту 2 (або 3) частини четвертої (п’ятої) статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» зі змінами, внесеними Законом № 3096-IX». Додайте повні дані загиблого/зниклого родича та свій зв’язок із ним.
До рапорту прикріплюйте пакет документів:
- Копію свідоцтва про смерть або витягу з Єдиного реєстру актів цивільного стану.
- Довідку від військової частини, де служив родич, або від Міноборони про обставини загибелі/зникнення.
- Рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою (якщо немає тіла).
- Документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про народження, шлюб, рішення про встановлення факту родинних відносин).
- Копію паспорта, військового квитка, витяг з особової справи.
Командир частини зобов’язаний розглянути рапорт протягом 10 робочих днів і направити його разом із висновком до територіального центру комплектування. Там остаточно ухвалюють рішення. Якщо все правильно, наказ про звільнення виходить швидко. На практиці іноді виникають затримки через бюрократію — тому багато хто звертається по допомогу до військових адвокатів.
З 2025 року частина процесів доступна через застосунок «Армія+», що трохи спрощує подачу, але оригінали документів все одно потрібні.
| Підстава до закону 8009 | Нова підстава після 21 липня 2023 |
|---|---|
| Вік, стан здоров’я, сімейні обставини (догляд за хворим тощо) | Загибель або зникнення безвісти близького родича під час бойових дій |
| Застосовувалося обмежено під час воєнного стану | Діє для всіх, хто служить за мобілізацією чи контрактом |
| Не поширювалося на контрактників у повному обсязі | Поширюється однаково на мобілізованих і контрактників |
Джерело даних: офіційний текст Закону № 3096-IX (сайт Верховної Ради України).
Типові помилки, які коштують місяців очікування
Типові помилки
Неповний пакет документів. Найчастіше забувають довідку про обставини загибелі або рішення суду. Команда повертає рапорт — і все починається з нуля.
Неправильне формулювання в рапорті. Якщо не вказати точний номер пункту статті 26 зі змінами 3096-IX, документ можуть відхилити як «безпідставний».
Ігнорування родинного зв’язку. Неповнорідних братів і сестер закон визнає, але треба підтвердити спільного батька чи матір через суд або документи.
Подача без копій для себе. Зберігайте все в електронному вигляді — при оскарженні це врятує час.
Очікування «автоматики». Закон працює, але без наполегливості й супроводу процес може затягнутися на 2–3 місяці.
Ці помилки — не вигадка. Вони трапляються щотижня в частинах по всій країні. Звернення до досвідченого юриста економить нерви й час.
Емоційний і соціальний вплив: чому цей закон важливий для суспільства
Коли сім’я втрачає одного захисника, друга втрата стає непосильним тягарем. Закон 8009 повертає відчуття справедливості. Він говорить родинам: «Ви вже заплатили найвищу ціну — держава не вимагатиме ще одного життя». Це не просто папір — це визнання болю, який не вимірюється статистикою.
У 2024–2026 роках норма продовжує працювати без змін. Навіть після нових законів про мобілізацію ця підстава залишилася непорушною. Військові, які повертаються, часто розповідають, як рапорт став для них останньою надією після похорону брата чи сина. Вони не тікають від обов’язку — вони завершують свій шлях з честю й повертаються до родин, які потребують їх живим.
Суспільство теж змінюється. Більше довіри до влади, менше відчуття, що «всіх однаково кидають у м’ясорубку». Закон показує, що гуманізм у воєнний час можливий навіть у найжорсткіших умовах.
Практичні кейси: як це працює насправді
Один із реальних прикладів — історія Сергія з Харківщини. Його рідний брат загинув у Бахмуті в березні 2023-го. Після 21 липня Сергій подав рапорт. Документи зібрали за тиждень, командування підтримало, і вже через місяць він демобілізувався. Тепер допомагає матері та племіннику, якого залишив без батька.
Інший кейс — сім’я з Дніпра. Два брати служили в одній бригаді. Старший зник безвісти під час контрнаступу 2023-го. Молодший подав рапорт у серпні. Спочатку ТЦК відмовило через «неповний пакет», але після звернення до адвоката та повторної подачі з рішенням суду все вирішилося за 18 днів.
Бувають і складніші ситуації, коли родич загинув ще в 2015-му під час ООС. Закон поширюється й на ті випадки — головне, підтвердити обставини. Кілька таких рапортів уже пройшли успішно в 2025 році.
Ці історії не про статистику. Вони про людей, які після втрати все одно продовжували служити, аж доки держава не дала законний шанс повернутися.
Якщо ви зараз у лавах ЗСУ і в вашій родині є така втрата — не відкладайте. Збирайте документи, пишіть рапорт і дійте. Закон на вашому боці вже три роки, і він продовжує працювати. Родина чекає вас живим.