Двоє вчених, одна наукова галузь

Розвиток української вірусології нерозривно пов’язаний з Інститутом мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України. Серед тих, хто формував цей напрям, були академік АН УРСР Віктор Григорович Дроботько (1885—1966) і член-кореспондент АН УРСР Семен Микитович Московець (1900—1971). Обох знають як видатних українських учених у галузі мікробіології та вірусології.

Їхній шлях можна описати формулою «від бактеріофага до вірусів рослин». Дроботько працював переважно з бактеріофагами та загальними питаннями природи вірусів, а Московець пов’язаний з розвитком фітовірусології в Інституті. Разом вони охопили кілька важливих напрямів науки про віруси.

Пам’яті вчених присвячено статтю, у якій розглянуто особистий внесок кожного з них у розвиток вірусології в Інституті. Життя та діяльність обох також описано в книжці Олександра Коваленка і Світлани Афонської «Віддані науковій істині», що вийшла у київському видавництві «Наукова думка» 2018 року.

Віктор Дроботько: від «спонтанного бактеріофагізму» до проблеми розмноження вірусів

Інтерес Віктора Дроботька до бактеріофагів зафіксовано вже в кінці 1920-х років. У 1929 році в «Мікробіологічному журналі» (том 8, випуск 1, сторінки 66—67) вийшла його праця російською мовою «К изучению „спонтанного бактериофагии“», присвячена так званому спонтанному бактеріофагізму. Це свідчить, що він звернувся до теми задовго до того, як вірусологія стала окремою розвиненою галуззю.

Наприкінці життєвого шляху вчений повернувся до фундаментальних питань. У 1952 році в тому самому журналі (том 14, випуск 1, сторінки 72—78) він опублікував українською статтю «До питання про розмноження фільтрівних вірусів у клітині». Того ж року вийшла відома праця Альфреда Герші та Марти Чейз про незалежні функції білка й нуклеїнової кислоти вірусу в рості бактеріофага. Отже, Дроботько розглядав проблему розмноження вірусів у клітині в той час, коли її активно досліджувала світова наука.

Семен Московець і становлення фітовірусології

Ім’я Семена Микитовича Московця пов’язане з розвитком вірусології рослин в Інституті мікробіології і вірусології. Його роль у становленні та розвитку фітовірусології в Інституті докладно проаналізовано у статті Володимира Краєва, опублікованій 2003 року в «Мікробіологічному журналі» (том 63, випуск 1, сторінки 59—69). Автор охопив період 1960—1971 років, коли Московець працював над розвитком цього напряму.

Таким чином, науковий шлях двох учених ніби поєднує різні етапи вивчення вірусів. Від досліджень бактеріофагів, які розпочав Дроботько, до вірусів рослин, розвиток яких в Інституті пов’язаний з іменем Московця, — така лінія розвитку вітчизняної вірусології. Пам’ять про цих людей — це і данина їхній відданості науковій істині, і нагадування про витоки сучасних вірусологічних досліджень в Україні.