Олександр Третяк: біографія, кар’єра та вплив на Рівне

Олександр Віталійович Третяк народився 13 грудня 1985 року в селі Липне на Волині, де зелені ліси й тихі поля формують характер міцний, як дубове коріння. Батьки — Надія Федорівна та Віталій Феодосійович — працювали в швидкій допомозі, тож з дитинства хлопець бачив, як турбота про людей стає щоденним обов’язком, а не тимчасовим поривом. Ця атмосфера турботи і служіння проросла в нього глибоко, визначивши весь подальший шлях — від викладача богослов’я до міського голови обласного центру.

Сьогодні ім’я Олександра Третяка асоціюється з Рівним, де він став одним із наймолодших мерів України, поєднавши релігійне служіння з практичним управлінням містом. Його історія приваблює і просунутих читачів, які шукають аналіз політичних тенденцій, і початківців, котрі лише знайомляться з українською громадською сценою. Він — політик, волонтер, ректор духовної семінарії та людина з чіткими консервативними переконаннями, яка не боялася говорити про традиційні цінності навіть у часи, коли суспільство активно обговорювало права меншин і європейські стандарти.

Його кар’єра поєднує духовність і реальну дію: від місіонерських поїздок в Африку до підтримки ЗСУ на сотні мільйонів гривень. Навіть після відсторонення з посади мера в 2023 році Третяк не зник з публічного поля — він продовжує волонтерити, їздити на фронт і говорити про те, що вважає важливим для країни.

Ранні роки та освіта: від волинського села до академічних висот

Дитинство в Липному не було розкішним, але насичене простотою і працею. Село, де кожен знає сусіда, навчило Третяка цінувати спільноту і чесність. Закінчивши місцеву школу в 2003 році, він вступив до Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука в Рівному. Там обрав спеціальність «англійська мова та література» на історико-філологічному факультеті — знання мови відкрило двері до міжнародного спілкування, яке пізніше знадобилося в волонтерстві.

Паралельно з університетом у 2007 році Третяк почав викладати в Рівненській духовній семінарії та Академії християн віри євангельської. У 2010 році завершив навчання у Львівській богословській семінарії за спеціальністю «практичне богослов’я». Цей подвійний освітній трек — філологія і теологія — став фундаментом його особистості. Англійська допомогла спілкуватися з партнерами з-за кордону, а богослов’я сформувало світогляд, де служіння людям стоїть на першому місці.

Уже в 2012 році колектив семінарії обрав його ректором — одним із наймолодших в Україні. На цій посаді Третяк поєднував адміністративну роботу з викладанням, розвиваючи навчальний заклад як центр не лише духовної освіти, а й соціальних ініціатив. Студенти згадують його як людину, яка вміла надихати, поєднуючи теорію з практикою.

Волонтерська діяльність: від Африки до Донбасу

З 2008 по 2016 рік Третяк регулярно їздив до африканських країн — Гани та Буркіна-Фасо. Там він організовував освітні й медичні проєкти для дітей-сиріт: будував школи, проводив тренінги, допомагав з ліками. Ці поїздки не були короткими турне — це були місяці роботи в умовах, де ресурсів обмаль, а потреба величезна. Такий досвід загартував його характер і показав, що реальна допомога не потребує гучних слів.

У 2014 році, коли почалася війна на Донбасі, Третяк одним із перших волонтерів вирушив на фронт. Разом з однодумцями він об’їздив лінію від Слов’янська до Широкиного, доставляючи амуніцію, оптику, взуття та продукти. Ця діяльність не припинялася й після обрання мером — і продовжується досі. Для Третяка волонтерство стало не хобі, а способом життя, де слова про віру перетворюються на конкретні дії.

Громадська та медійна діяльність: голос реформ

У 2017–2019 роках Олександр Третяк очолював Рух Реформації в Рівненській області. Водночас вів суспільно-просвітницьку програму «Інша перспектива» на телеканалі «Рівне-1». У ефірах він гостро говорив про корупцію, демографічну кризу, безробіття та культурні виклики. Програма стала майданчиком для відкритих дискусій, де консервативні погляди зустрічалися з реаліями сучасної України.

З 2019 року він координатор «Всеукраїнського собору» в регіоні — платформи, що об’єднує релігійні та громадські організації. У 2018-му організував ходу за традиційні сімейні цінності, яку назвали «Святом сім’ї». Ці ініціативи підкреслювали його позицію: для Третяка родина — основа суспільства, а релігійні цінності — компас у політиці.

Політичний шлях: перемога на виборах мера Рівного

У 2020 році Третяк балотувався від партії «Європейська солідарність». Другий тур став справжнім випробуванням: він переміг з результатом 50,25 %, обійшовши конкурента від «Рівне разом». У 34 роки став міським головою Рівного — одним із наймолодших в історії України. Після інавгурації несподівано запропонував своєму супернику Віктору Шакирзяну посаду секретаря ради, пояснивши це бажанням об’єднати зусилля заради міста.

Його програма акцентувала на прозорості, підтримці сімей, розвитку інфраструктури та європейській інтеграції. Партнерство з американським містом Федерал-Вей стало одним із перших кроків у міжнародній співпраці.

Каденція мера: виклики пандемії та повномасштабної війни

На посаді Третяк одразу зіткнувся з пандемією COVID-19. Місто відкрило кисневу станцію, запустило акцію «Підвези медика» — волонтери підвозили лікарів додому після чергувань. Смертність від вірусу в Рівному трималася на низькому рівні порівняно з іншими регіонами. Команда мера активно комунікувала з громадою, пояснюючи рішення і залучаючи людей до допомоги.

З початком повномасштабного вторгнення 2022 року пріоритетом стала підтримка ЗСУ. За даними місцевих джерел, місто спрямувало понад 550 мільйонів гривень на потреби армії — від техніки до гуманітарки. Третяк особисто відвідував позиції, організовував збірки і координував логістику. Фестивалі родини, міжконфесійні зустрічі та соціальні проєкти продовжувалися, показуючи, що навіть у війні місто намагається зберігати людяність.

Його стиль управління поєднував релігійну мотивацію з практичними результатами. Для багатьох рівненців це було свіжим подихом — мер, який не боїться говорити про Бога і водночас вирішує щоденні проблеми.

Консервативні погляди та суспільні дискусії

Третяк відкрито виступав проти ратифікації Стамбульської конвенції, вважаючи її загрозою традиційному сімейному законодавству. Він критикував ЛГБТ-рух, називаючи його «агресивною ідеологією», і підтримував акції проти «Маршу рівності». У 2019 році просив заборонити рекламу Хелловіну в Рівному, аргументуючи, що вона пропагує насильство і суїцидальні настрої. Ці позиції викликали як підтримку, так і гостру критику, але точно відображали його світогляд.

Для просунутих читачів важливо розуміти контекст: у часи, коли Україна прагне європейської інтеграції, такі голоси підкреслюють напругу між традиційними цінностями і сучасними трендами. Третяк не уникав дискусій — він їх провокував, змушуючи суспільство задуматися.

Скандал та відсторонення: випробування для характеру

У 2023 році кар’єра мера перервалася. Суд визнав Третяка винним у адміністративному корупційному правопорушенні через конфлікт інтересів. Йшлося про преміювання керуючої справами міськвиконкому, яка раніше внесла 45 тисяч гривень до його виборчого фонду. Штраф склав 6800 гривень, а заборона обіймати посади — один рік. Апеляція не допомогла, і в серпні 2023-го його офіційно звільнили. Третяк називав справу «знущанням із закону» і тиском на місцеве самоврядування, звертався до Конституційного Суду та планував Європейський суд з прав людини.

Цей епізод став серйозним випробуванням. Замість того щоб зникнути, Третяк продовжив роботу в громаді, підкреслюючи, що служіння не залежить від посади.

Життя після посади: волонтерство і нові горизонти

Після 2023 року Олександр Третяк зосередився на підтримці ЗСУ. Він регулярно їздить у прифронтові міста, доставляє техніку, сало і слова підтримки. Його соціальні мережі повні фото з воїнами і звітами про зібрану допомогу. У 2024 році оприлюднив декларацію, де показав скромні статки і продовження служіння.

Він залишається активним у Рівненській міській раді як депутат і продовжує ректорство в семінарії. Для багатьох це приклад стійкості: навіть після бурі скандалів людина повертається до того, що вміє найкраще — допомагати.

Цікаві факти про Олександра Третяка

• Наймолодший ректор: У 2012 році став ректором Рівненської духовної семінарії у 26 років, поєднуючи адміністративну роботу з викладанням теології та англійської.
• Африканські місії: Понад вісім років організовував проєкти для сиріт у Гані та Буркіна-Фасо — від будівництва шкіл до медичної допомоги, що зробило його досвідченим у роботі з найскладнішими умовами.
• Об’єднання суперників: Після перемоги на виборах 2020 року запропонував своєму головному конкуренту посаду секретаря ради, показавши готовність працювати заради спільної мети.
• Підтримка ЗСУ: Як мер спрямував понад 550 мільйонів гривень на армію; після відсторонення продовжує особисто їздити на фронт і доставляти необхідне.
• Консервативний голос: Організатор «Свята сім’ї» та ініціатор заборони реклами Хелловіну в Рівному — позиції, які роблять його помітною фігурою в дискусіях про традиційні цінності.

Ці факти підкреслюють унікальність Третяка: він поєднує духовність з практичною дією, ніколи не зупиняючись на досягнутому.

Сім’я та особисте життя

Олександр Третяк одружений з Ольгою Сергіївною, разом вони виховують сина Даниїла. Сім’я для нього — не просто тил, а основа всього. У інтерв’ю він часто згадує, як віра і родинні цінності допомагають долати труднощі. Навіть у гарячі політичні моменти Третяк знаходив час для близьких, показуючи, що справжній лідер не жертвує особистим заради кар’єри.

Вплив на розвиток Рівного та спадщина

За три роки на посаді Третяк залишив слід у вигляді посиленої підтримки медиків під час пандемії, значної допомоги армії та соціальних ініціатив. Місто отримало міжнародних партнерів, а громада — приклад, що мер може бути не лише чиновником, а й натхненником. Його консервативні погляди стали частиною ширшої дискусії про ідентичність України в умовах війни і європейських прагнень.

Для початківців, які вивчають українську політику, Третяк — приклад, як релігійний фон може поєднуватися з управлінням великим містом. Для просунутих — це кейс, де особисті переконання стикаються з юридичними реаліями і суспільними очікуваннями. Його історія ще не завершена: волонтерство триває, ідеї живуть, а Рівне пам’ятає того, хто прийшов із села і залишився служити людям.

Дані хронології зібрано з відкритих джерел, таких як uk.wikipedia.org та chesno.org.

Його шлях вчить, що справжня сила — в послідовності. Від волинських полів до вулиць Рівного, від семінарії до фронту — Олександр Третяк продовжує діяти так, як вважає правильним. І це робить його історію вартою уваги для кожного, хто цікавиться Україною сьогодні.