У червні 2026 року Ненсі Пелосі, якій виповнилося 86 років, продовжує представляти Сан-Франциско в Палаті представників Конгресу США як спікерка-емерита. Вона оголосила про завершення кар’єри: не балотуватиметься на переобрання у 2026-му й залишить посаду в січні 2027 року після майже чотирьох десятиліть служби. За цей час вона стала першою жінкою-спікером в історії США, двічі обіймала цю посаду (2007–2011 та 2019–2023 роки), керувала демократською фракцією Палати два десятиліття й залишила після себе низку законів, які змінили життя мільйонів американців.

Її шлях — це історія про наполегливість, майстерність переговорів і вміння знаходити компроміси в найгостріших політичних битвах. Народжена в італійсько-американській родині в Балтиморі, вона виросла в атмосфері влади, де батько був мером і конгресменом, а мати активно займалася партійною роботою. Це середовище сформувало характер жінки, яка пізніше змусила весь Капітолій рахуватися з її голосом.

Коріння в політичній династії Балтимора

Ненсі Патрісія д’Алесандро народилася 26 березня 1940 року в Балтиморі, штат Меріленд. Вона була єдиною донькою в родині, де панувала політика. Батько, Томас д’Алесандро-молодший, протягом п’яти термінів обіймав посаду конгресмена, а потім дванадцять років керував Балтимором як мер. Брат Ненсі також став мером міста. Мати, емігрантка з Італії, організовувала жінок-демократок і навчала доньку тонкощам партійної роботи.

Дитинство Ненсі минало серед передвиборчих плакатів, зустрічей з виборцями та розмов про державні справи. Батько брав її на кампанії, де вона роздавала листівки й спостерігала, як будується підтримка. Католицьке виховання в Інституті Нотр-Дам додало дисципліни та почуття обов’язку. У 1962 році вона закінчила коледж Трініті у Вашингтоні зі ступенем з політичних наук і деякий час працювала стажеркою в сенатора.

У 1963 році Ненсі вийшла заміж за Пола Пелосі, бізнесмена з Сан-Франциско. Подружжя спочатку жило в Нью-Йорку, а 1969 року переїхало до Каліфорнії. Там, у прогресивному Сан-Франциско, Ненсі почала занурюватися в місцеву політику — спочатку як волонтерка, потім як організаторка.

Від партійної активістки до конгресвумен: прорив 1987 року

У Сан-Франциско Ненсі швидко зарекомендувала себе в Демократичній партії. Вона очолювала північнокаліфорнійських демократів, а 1981–1983 років — всю Каліфорнійську демократичну партію. У 1984-му організовувала прийом Національного з’їзду демократів у місті. Фінансова підтримка кандидатів у Сенат теж стала її сильною стороною.

Прорив стався у 1987 році. Після смерті конгресвумен Сали Бертон Ненсі перемогла на спеціальних виборах у 5-му окрузі Каліфорнії з переконливою перевагою. Вона представляла Сан-Франциско, де домінували прогресивні цінності, технологічний сектор і сильна підтримка прав меншин. Згодом округи змінювалися через перерозподіл, але вона незмінно перемагала з великим відривом.

У Конгресі Пелосі швидко піднялася по партійній драбині. У 2002 році стала першою жінкою-батогом меншості (Whip), а наступного року — лідеркою меншості в Палаті. Це була підготовка до історичного моменту.

Перше спікерство: злам мармурової стелі та реформа охорони здоров’я

4 січня 2007 року Ненсі Пелосі прийняла молоток спікера Палати представників. Вона стала першою жінкою на цій посаді — третій за значенням у лінії президентської спадкоємності після віцепрезидента.

Її перше спікерство (2007–2011) припало на кінець президентства Джорджа Буша та початок ери Барака Обами. Пелосі майстерно вела переговори, навіть коли демократи мали незначну перевагу. Найяскравішим досягненням стало ухвалення Закону про доступну медицину (Affordable Care Act, Obamacare) у 2010 році. Палата проголосувала 219 проти 212 — мінімальна більшість. Закон забезпечив захист для людей з хронічними захворюваннями, заборонив дискримінацію за статтю та дозволив мільйонам американців отримати страховку.

Під її керівництвом також ухвалили реформу Уолл-стріт (Dodd-Frank), скасування політики «Не питай, не кажи» в армії та закон про рівну оплату праці для жінок (Lilly Ledbetter). Пелосі демонструвала вміння рахувати голоси, проводити безсонні ночі в залі та знаходити компроміси навіть з опозицією.

Повернення на вершину та випробування епохи Трампа

Після втрати більшості в 2010 році Пелосі знову стала лідеркою меншості. У 2018-му демократи повернули Палату, і 3 січня 2019 року вона вдруге стала спікером — вперше в історії людина поверталася на цю посаду після перерви.

Друге спікерство (2019–2023) було напруженим. Пелосі очолила перший імпічмент Дональда Трампа у 2019 році через скандал із дзвінком президенту України. У 2021-му, після штурму Капітолію 6 січня, вона ініціювала другий імпічмент за підбурювання до повстання. Вона створила спеціальний комітет для розслідування подій того дня.

Під час пандемії та президентства Джо Байдена Пелосі допомогла провести Американський план порятунку (American Rescue Plan), закон про інфраструктуру, CHIPS and Science Act для розвитку напівпровідників та Inflation Reduction Act — масштабний пакет кліматичних і соціальних ініціатив. Ці закони створили робочі місця, знизили витрати на ліки та пришвидшили перехід до чистої енергії.

Гострі моменти: Тайвань, особистий удар і політичні бурі

2 серпня 2022 року Ненсі Пелосі прибула до Тайваню — найвищий американський чиновник за чверть століття. Вона зустрілася з президенткою Цай Інвень і підтвердила підтримку демократії острова. Китай відреагував масштабними військовими навчаннями навколо Тайваню та санкціями. Візит став символом рішучості США щодо Тайваню, але й загострив напругу в регіоні.

Того ж року родину Пелосі спіткала особиста трагедія. 28 жовтня 2022 року вдосвіта в їхній оселі в тихоокеанських висотах Сан-Франциско 42-річний Девід де Пейп напав на Пола Пелосі з молотком. Пол був удома сам — Ненсі перебувала у Вашингтоні. Зловмисник шукав саме спікерку, планував взяти її в заручники й допитати щодо «російської змови». Полу завдали перелому черепа, пошкодили руку та кисть. Він переніс операцію з встановленням пластин. Де Пейпа засудили до 30 років федерального ув’язнення та довічного терміну без права на дострокове звільнення за державними звинуваченнями.

Цей напад став шоком для країни й підкреслив, наскільки токсичною стала політична риторика.

Особисте життя: сім’я, статки та внутрішні суперечності

Ненсі та Пол Пелосі разом уже понад 60 років. У них п’ятеро дорослих дітей і десять онуків. Донька Александра — документалістка, Крістін — політична консультантка. Сім’я володіє нерухомістю, виноградником у долині Напа та іншими активами. Станом на початок 2020-х їхній спільний капітал оцінювали в понад 100 мільйонів доларів, що робило Пелосі однією з найбагатших членкинь Конгресу. Інвестиції Пола неодноразово ставали предметом критики та етичних дебатів, хоча жодних офіційних звинувачень у порушенні закону не висували.

Ненсі Пелосі — глибоко віруюча католичка. Вона неодноразово вступала в суперечки з церковною ієрархією через підтримку прав на аборт та ЛГБТ+. У 2022 році архієпископ Сан-Франциско заборонив їй причащатися, але вона отримала причастя під час меси з Папою Франциском у Римі.

Спадщина: нагороди, підтримка України та вплив на майбутнє

У 2024 році президент Джо Байден нагородив Ненсі Пелосі Президентською медаллю свободи — найвищою цивільною нагородою США. Вона також отримала українські ордени: княгині Ольги III ступеня (квітень 2022) та князя Ярослава Мудрого II ступеня (жовтень 2022) за вагомий внесок у підтримку суверенітету України. У травні 2022 року вона відвідала Київ і активно сприяла ухваленню допомоги Україні в Конгресі.

Пелосі проклала шлях для жінок у високій політиці. Вона показала, що можна бути жорсткою в переговорах і водночас просувати прогресивні цінності. Її стиль — це поєднання залізної дисципліни, глибокого знання процедур Палати та вміння будувати коаліції.

Цікаві факти про Ненсі Пелосі

  • Вона двічі ставала спікером Палати представників — єдина людина в історії США, якій це вдалося після перерви.
  • За майже 40 років у Конгресі (з 1987 по 2027) Пелосі брала участь у ухваленні законів, які торкнулися охорони здоров’я, інфраструктури, клімату, прав ЛГБТ+ та допомоги Україні.
  • У 2022 році вона стала найвищим американським посадовцем, який відвідав Тайвань за останні 25 років.
  • Ненсі Пелосі — авторка книги «Мистецтво влади» (2024), де описала свій досвід як першої жінки-спікера.
  • Вона отримала Президентську медаль свободи (2024) та дві українські державні нагороди за підтримку України.
  • У 2013 році її внесли до Національної зали слави жінок у Сенека-Фоллс — місці народження американського жіночого руху.
  • Пелосі відомна тим, що рвала промову Дональда Трампа під час звернення до Конгресу 2020 року — жест, який став символом опору.
  • Вона брала участь у найдовшому виступі в Палаті за один день — понад вісім годин на захист програми DACA для «мрійників».
  • Ненсі Пелосі — одна з небагатьох членкинь Конгресу, яка відвідала Північну Корею.
  • Після оголошення про відставку у листопаді 2025 року вона продовжує активно працювати в Палаті, зокрема підтримуючи допомогу Україні та виступаючи проти окремих законопроєктів республіканців.

Хронологія ключових подій

РікПодія
1940Народження в Балтиморі, Меріленд
1963Шлюб з Полом Пелосі
1987Обрання до Палати представників
2007–2011Перше спікерство, ухвалення Obamacare
2019–2023Друге спікерство, імпічменти Трампа
2022Візит до Тайваню та візит до Києва; напад на Пола Пелосі
2024Президентська медаль свободи; вихід книги «Мистецтво влади»
2025Оголошення про завершення кар’єри в Конгресі
2027Очікувана відставка (січень)

Ненсі Пелосі й сьогодні залишається активною. Вона виступає на підтримку України, захищає права ЛГБТ+, критикує окремі рішення республіканської більшості та ділиться досвідом з новим поколінням демократів. Її історія — це нагадування, що в політиці, як і в житті, найважливіше — не просто займати посаду, а використовувати владу для реальних змін.