Служба в лавах ЗСУ під час воєнного стану триває без чітких строків для більшості мобілізованих, але закон чітко визначає шляхи, коли людина може легально скласти форму і повернутися до родини, роботи чи просто до нормального життя. Підстави обмежені, але реальні: від стану здоров’я до сімейних обставин чи віку. Головне — не просто написати рапорт, а зібрати залізні докази і пройти всю процедуру до наказу командира. Без цього рапорт залишається просто папірцем, а самовільне залишення частини карається законом.
У 2026 році правила не змінилися кардинально порівняно з попередніми роками, хоча Верховна Рада обговорює нові законопроєкти щодо ротації та додаткових підстав. Для мобілізованих звільнення можливе лише за конкретними пунктами статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Найпоширеніші — проблеми зі здоров’ям, догляд за родичами чи троє дітей. Процедура проста на папері, але на практиці вимагає терпіння, точності і часом допомоги юриста.
Якщо ви шукаєте спосіб повернутися додому, починайте з перевірки, чи підпадаєте під одну з підстав. Потім збираєте документи і подаєте рапорт. Командир зобов’язаний розглянути його, а після позитивного рішення частина готує обхідний лист, розрахунок і наказ. Це не швидкий процес, але він працює, коли все зроблено правильно.
Правові підстави для звільнення з військової служби під час воєнного стану
Воєнний стан не скасовує права на звільнення, але робить їх вибірковими. Для військовослужбовців, призваних під час мобілізації, діють положення частини четвертої статті 26 закону. Тут немає пункту «за власним бажанням» — тільки вагомі причини, які підтверджуються документами.
Перша і найпоширеніша підстава — стан здоров’я. Військово-лікарська комісія (ВЛК) може визнати вас непридатним до служби або тимчасово непридатним з переоглядом через 6–12 місяців. Якщо є інвалідність, звільнення теж можливе, якщо ви не виявили бажання продовжувати службу. Це не про «трохи болить спина» — потрібен висновок комісії після повного обстеження. Багато хто проходить цей шлях після поранень чи хронічних хвороб, які загострилися на службі.
Друга група — сімейні обставини. Перелік у частині дванадцятій статті 26 довгий і конкретний. Серед них:
- троє і більше дітей до 18 років (без заборгованості по аліментах понад три місяці);
- самостійне виховання дитини до 18 років (смерть, позбавлення прав чи зникнення другого батька);
- необхідність постійного догляду за хворою дружиною, чоловіком, дитиною, батьками своїми чи дружини — з висновком МСЕК або ЛКК;
- дружина або один з батьків з інвалідністю І чи ІІ групи;
- опіка над особою, визнаною судом недієздатною;
- догляд за особою з інвалідністю І групи або за людиною, яка потребує постійного догляду (якщо немає інших родичів);
- виховання дитини з інвалідністю до 18 років або дитини з тяжкими хворобами (онкологія, діабет І типу, ДЦП тощо — підтверджується ЛКК);
- якщо обоє подружжя служать і мають дитину до 18 років — право на звільнення має один з них (зазвичай дружина);
- близький родич (батьки, діти, брат, сестра, дід, баба) загинув або зник безвісти під час війни.
Жінки-військовослужбовці мають додаткові підстави: вагітність або відпустка по догляду за дитиною до трьох років (або до шести за медичним висновком).
Третя підстава — вік. Граничний — 60 років для рядового, сержантського та офіцерського складу, 65 — для вищого офіцерського. Досягнення цього віку автоматично дає право на звільнення.
Четверта — звільнення з полону, якщо військовослужбовець не бажає продовжувати службу. Плюс судовий вирок з позбавленням волі чи обмеженням.
Для контрактників підстави ширші — закінчення контракту теж працює, але під час воєнного стану багато контрактів продовжують автоматично.
Покрокова процедура звільнення: від рапорту до наказу
Процес починається з вас. Збираєте пакет документів, які підтверджують підставу, і пишете рапорт на ім’я командира частини. У рапорті чітко вказуєте підставу, додаєте думку щодо резерву (бажаєте чи ні) та ТЦК, куди передати особову справу. Краще писати у двох примірниках: один з реєстраційним номером залишається у вас.
З 2025 року активно працює застосунок «Армія+», де можна подати електронний рапорт. Це спрощує процес, але не скасовує необхідності оригіналів документів. Рапорт реєструється — і з цього моменту командир має 14 днів на розгляд за наказом Міністерства оборони.
Якщо рішення позитивне, виходить наказ про звільнення. Далі — обхідний лист: фінслужба, озброєння, речова служба, медпункт, їдальня. Підписуєте все, отримуєте розрахунок по грошовому забезпеченню, невиплачені преміальні та одноразову допомогу (якщо належить). Особова справа йде до ТЦК, і вас ставлять у запас або відставку.
Важливо: подача рапорту не звільняє вас автоматично. До наказу ви продовжуєте службу. Багато хто забуває про це і потрапляє в неприємності.
Документи, які потрібні для кожної підстави
Кожен випадок вимагає свого пакета. Для здоров’я — направлення на ВЛК, висновок комісії про непридатність. Якщо є інвалідність — рішення МСЕК.
Для сімейних обставин пакет більший:
- свідоцтва про народження дітей, шлюб;
- довідка про склад сім’ї;
- медичні висновки МСЕК/ЛКК про потребу в догляді;
- рішення суду про недієздатність чи позбавлення прав;
- свідоцтво про смерть родича або довідка про зникнення безвісти;
- для трьох дітей — довідки про відсутність аліментної заборгованості.
Всі копії краще завіряти нотаріально. Якщо документів бракує, командир може відмовити або запросити додаткові. Практика показує: чим повніший пакет, тим швидше рішення.
Що робити, якщо рапорт ігнорують або відмовляють
Затягування — поширена проблема. Якщо рапорт зареєстрований, але відповіді немає понад 14 днів, пишіть скаргу вищому командуванню або до Міністерства оборони. У крайньому випадку — адміністративний позов до суду. Судова практика 2025–2026 років показує, що за повного пакета документів шанси на позитивне рішення високі.
Відмова повинна бути мотивованою. Якщо висновок ВЛК є, а звільнення не дають — це підстава для оскарження.
Типові помилки, які коштують місяців очікування
Найчастіша помилка — неповний пакет документів. Люди приносять рапорт без медичного висновку чи свідоцтва про народження і дивуються, чому процес стопориться. Друга — нереєстрація рапорту. Без вхідного номера доказати, що ви подавали, майже неможливо.
Багато хто забуває вказати бажання щодо резерву або ТЦК. Це дрібниця, яка змушує переписувати документ. Ще одна пастка — спроба «прискорити» процес через знайомих. Краще працювати офіційно.
Емоційно найважче — чекання. Служба не зупиняється, а нерви на межі. Тому паралельно збирайте додаткові підтвердження і консультуйтеся з юристами, які спеціалізуються на військових справах.
Практичні нюанси та реальні приклади
Один військовослужбовець з Київщини пройшов ВЛК після контузії і отримав висновок про тимчасову непридатність. Рапорт розглянули за три тижні, і він уже вдома відновлюється. Інший — батько трьох дітей — зібрав усі довідки про аліменти і склад сім’ї. Процес зайняв півтора місяці, але результат вартий.
Жінки часто використовують підставу вагітності чи догляду за дитиною. Для них процедура швидша, особливо якщо є медичні документи.
Після звільнення ви отримуєте статус запасника або відставника, ветеранські пільги (якщо є), грошовий розрахунок і можливість повернутися на цивільну роботу. Багато хто відзначає, що перші тижні — це суміш полегшення і тривоги: як адаптуватися? Психологічна підтримка від держави та громадських організацій допомагає пройти цей перехід.
Звільнення — не кінець історії. Це початок нового етапу, де сила, набута в армії, допомагає в цивільному житті. Головне — діяти законно, терпляче і з повним розумінням своїх прав. Якщо підстави є — шлях відкритий, хоч і не завжди прямий.