Владислав Власюк – юрист з гострим аналітичним розумом і міжнародним досвідом, який сьогодні стоїть на передовій економічної протидії російській агресії. З серпня 2024 року він обіймає посаду уповноваженого президента України з питань санкційної політики, а ще раніше став секретарем Міжнародної робочої групи Єрмака–Макфола. Його робота перетворює сухі списки обмежень на реальний тиск, що виснажує воєнну машину Кремля, закриває лазівки для обходу і координує зусилля десятків країн. Для початківців це просто: санкції – це економічні ланцюги, які не дають агресору вільно дихати. Для просунутих – це складна дипломатія, де кожна пропозиція України знаходить відлуння в пакетах ЄС, США чи Канади.
Його шлях від вінницького школяра з математичним складом розуму до ключового гравця на Банковій демонструє, як поєднання правничої ерудиції, реформаторського запалу та холодного розрахунку створює ефективного державника. Власюк не просто виконує вказівки – він формує стратегію, аналізує дані розвідки, тисне на партнерів і вимірює результати в мільярдах доларів втрат для Росії. Саме тому його кандидатуру в кінці 2025 року активно обговорювали як потенційного керівника Офісу Президента: людина, яка знає, як боляче вдарити по гаманцю агресора.
Ранні роки та шкільні роки у Вінниці
Народжений 25 лютого 1989 року у Вінниці, Владислав Власюк зростав у родині, де точність і відповідальність були в крові. Батько, Віктор Власюк, керував обласним центром медико-соціальної експертизи, мати Оксана Бланар займалася бізнесом у сфері сонячної енергетики. Разом з братом-близнюком Віталієм, який теж обрав юридичний шлях і згодом працював на високих державних посадах, Владислав навчався в спеціалізованій школі з поглибленим вивченням математики та фізики – спочатку в 17-й гімназії, потім у 7-му ліцеї. Перемоги на олімпіадах заклали фундамент аналітичного мислення, яке сьогодні допомагає розплутувати ланцюги постачання компонентів для російських ракет.
Цей ранній акцент на точних науках поєднувався з глибоким інтересом до права. Вінниця дала йому дисципліну, а Київський національний університет імені Тараса Шевченка – фундаментальну юридичну базу. Магістерський ступінь 2012 року став лише початком: уже через рік Власюк поїхав до Лондона, де в Queen Mary University of London здобув другий магістерський ступінь зі спеціалізацією на міжнародному інвестиційному арбітражі, корпоративних фінансах, енергетичних угодах та арбітражі. Ці знання стали золотим ключем до розуміння, як працює глобальна економіка агресора.
Освіта та перші кроки в адвокатурі
Лондонський досвід 2013–2014 років виявився переломним. Стажування в одній з топових світових фірм Clifford Chance LLP дало розуміння, як працюють транснаціональні корпорації, енергетичні контракти та міжнародний арбітраж. Повернувшись в Україну, Власюк отримав свідоцтво адвоката ще в 2012 році і став співзасновником, керуючим партнером та адвокатом юридичної фірми «єПраво». Разом з братом у 2017 році вони створили адвокатське об’єднання «Twin Lawyers», яке швидко набрало обертів у корпоративному праві та супроводі бізнесу.
Паралельно Владислав активно займався громадською діяльністю. Він співзасновник кількох організацій: бюро LEAD office, «Офісу професійної підтримки відновлення», «Юристів за екологію», адвокатської ініціативи «СтопБулінг» та Асоціації розвитку штучного інтелекту. Викладав у Вищій школі адвокатури Національної асоціації адвокатів України, передаючи досвід молодим колегам. Кандидат юридичних наук, здобутий у Національній академії прокуратури, лише підкреслив його статус експерта.
Державна служба: реформи в поліції та правах людини
2015 рік став поворотним для кар’єри Власюка в державних структурах. Він прийшов у щойно створену патрульну поліцію: спочатку як викладач кримінального права для нових патрульних, потім заступник начальника Департаменту патрульної поліції, начальник апарату голови Нацполіції та керівник відділу адміністративної практики. Цей період – це не просто посади, а реальна участь у трансформації міліції на європейську поліцію. Власюк бачив на власні очі, як нові стандарти змінюють щоденну роботу на вулицях.
З 2017 по 2019 рік він очолював Директорат з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності в Міністерстві юстиції. Паралельно керував Департаментом державної реєстрації та нотаріату, головував в антирейдерській колегії. Під його керівництвом відбувалися важливі кроки з захисту прав громадян, боротьби з рейдерством і підвищення правової культури. 2014–2019 роки він також працював помічником народного депутата Вадима Сидорчука, а в 2021–2022 – радником міністра аграрної політики, координуючи міжнародне співробітництво та діяльність Держрибагентства.
На Банковій: від позаштатного радника до санкційного стратега
З 2020 року Владислав Власюк – позаштатний радник Офісу Президента. Після призначення Андрія Єрмака керівником ОП його залучення стало системним. У березні 2022-го, коли повномасштабна війна змінила все, Власюк увійшов до Міжнародної робочої групи з санкцій проти Росії – знаменитої групи Єрмака–Макфола. Як секретар цієї групи він став мостом між українською розвідкою, дипломатами та західними партнерами. Паралельно – перший заступник керівника Task Force UA, яка займається пошуком і конфіскацією активів агресора.
У липні 2023 року його призначили членом наглядової ради націоналізованого «Сенс Банку» (колишній «Альфа-Банк»). А 16 серпня 2024 року президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Власюка радником-уповноваженим з питань санкційної політики. Ця посада – не формальність. Вона означає щоденну координацію з ЄС, США, Канадою, Великобританією, G7. Власюк бере участь у брифінгах для іноземних делегацій, аналізує дані про обхід санкцій і пропонує нові пакети.
Санкційна політика під керівництвом Власюка: стратегія та вплив
Санкції для Власюка – це не просто список заборон. Це точний інструмент, який б’є по нафтодоларах, технологіях і логістиці агресора. Під його координацією Україна розробляє тематичні пакети: проти виробників дронів, компаній «Ростеху», логістики, юристів-зрадників. Результат вражає – за оцінками самого Власюка, 30–40 % змісту санкційних пакетів партнерів у 2024 році прямо пов’язані з українськими пропозиціями. Це «санкційне бінго», де кожна українська ідея знаходить відображення в рішеннях Вашингтона чи Брюсселя.
Він акцентує на тіньовому флоті – майже тисячі танкерах, які дозволяють Росії продавати нафту в обхід цінової стелі. Аналізує, як мікрочіпи з-за кордону потрапляють у російські ракети Х-101. Координує тиск на країни-посередники: Індію, Китай, Туреччину. Економічний ефект помітний – санкції спричинили інфляцію в Росії на рівні 10 %, дефіцит робочої сили, зростання держвидатків. Нафтогазові доходи Кремля, хоч і намагаються відновлюватися, все одно стикаються з обмеженнями. Власюк постійно наголошує: ресурси агресора тануть, а Україна має інструменти, щоб прискорити цей процес.
Практичні кейси санкційної роботи Владислава Власюка
Один з яскравих прикладів – конфіскація та продаж заводу «Аерок». Після трьох років судових рішень актив продали майже за 2 мільярди гривень. Це повний цикл: від санкцій до реальних коштів для бюджету. Зараз у судах близько 60 справ, серед яких мережі «Татнафта», «Мотордеталь-Конотоп», «Вінницяпобутхім».
Інший кейс – тиск на тіньовий флот. Україна надала дані про сотні танкерів, капітанів, страхові компанії. Результат – США ввели санкції проти 276 суден, а інспекції в Балтійському та Полярному регіонах досягли 80 % відповідності. Власюк наполягає на посиленні контролю за прапорами Панами, Барбадосу та інших країн, які масово реєструють «тіньовики».
Ще один напрямок – компоненти для зброї. Аналіз українських фахівців показав, як мікроелектроніка з Нідерландів, США чи Швейцарії потрапляє до російських дронів. Це призвело до штрафів для компаній Haas Automation та Integra Technologies і вимог посилити експортний контроль. Кожен такий кейс – це не просто цифри, а реальне зменшення можливостей ворога виробляти ракети та дрони.
Власюк також просуває ідею повної заборони торгівлі з Росією та виключення її з FATF. Кожен такий крок – це додатковий удар по економіці, яка тримається на воєнних витратах.
Особистість, декларації та громадська позиція
Власюк – людина, яка поєднує державну службу з приватною практикою. За даними декларацій, його доходи включають зарплату, гонорари та активи від попередньої адвокатської діяльності. Разом з родиною він володіє квартирами в Києві, земельними ділянками, автомобілями. Але головне – не цифри, а принцип: прозорість і фокус на результаті. Він активно коментує санкції в українських та західних ЗМІ, пояснює складні теми простими словами і не боїться називати речі своїми іменами.
| Рік | Ключова посада чи подія | Досягнення |
|---|---|---|
| 2012 | Магістр права КНУ, адвокат | Створення фірми «єПраво» |
| 2015–2016 | Нацполіція | Участь у реформі патрульної служби |
| 2017–2019 | Мін’юст | Директорат прав людини, антирейдерська комісія |
| 2022 | Секретар групи Єрмака–Макфола | Координація міжнародних санкцій |
| 2024 | Уповноважений з санкцій | 30–40 % пропозицій у пакетах партнерів |
Дані таблиці зібрано з відкритих джерел офіційних біографій та порталів моніторингу публічних діячів.
Його робота продовжується. У 2025–2026 роках пріоритети – тіньовий флот, «Росатом», повний торговельний розрив. Кожен новий пакет, кожна конфіскація, кожна заборона – це крок до перемоги. Владислав Власюк показує, що юрист може бути не менш важливим на фронті, ніж воїн на передовій. Його аналітика, наполегливість і вміння знаходити спільну мову з партнерами роблять Україну сильнішою в цій довгій економічній війні. І поки Росія шукає лазівки, Власюк і його команда їх закривають – швидко, точно і безкомпромісно.