Meteor тримає швидкість на всій траєкторії завдяки прямоточному двигуну; AIM-120 (AMRAAM) летить на твердому паливі й уже має понад шістнадцять підтверджених повітряних перемог. Дальність першої офіційно заявлена виробником понад 200 км, у сучасних варіантів другої відкриті оцінки сягають приблизно 160–180 км. Обидві працюють за принципом «вистрілив і забув» з активною радіолокаційною головкою самонаведення.
Це стосується пілотів, інженерів авіації, IT-фахівців систем наведення, викладачів і всіх, хто хоче зрозуміти, чому дальність і тип двигуна змінюють тактику повітряного бою без академічного жаргону.
Нижче — хронологія появи обох ракет, їхні характеристики, порівняння з близькими зразками, бойові епізоди AIM-120 і те, як це пов’язано з оновленням авіапарку України у 2026 році.

Передісторія AIM-120
Розробку AIM-120 розпочали наприкінці 1970-х після випробувань ACEVAL/AIMVAL. Вони показали обмеження напівактивних ракет типу AIM-7 Sparrow, які вимагали постійного підсвічування цілі радаром літака-носія. Потрібна була ракета з власною активною головкою самонаведення.
Перший успішний пуск відбувся 1982 року на полігоні White Sands. Серійне виробництво стартувало наприкінці 1980-х. Спочатку випуск вела Hughes Aircraft, з 1997 року — Raytheon (нині RTX).
На озброєння ВПС США ракета надійшла у вересні 1991 року на винищувачах F-15 Eagle. ВМС США почали експлуатацію 1993 року на F/A-18 Hornet. Так AIM-120 замінила старішу AIM-7 і стала стандартом для ВПС і ВМС США та понад сорока країн-партнерів.

Етапи появи Meteor
Розробка Meteor компанією MBDA ведеться з 1997 року. Ракета класу «повітря–повітря» великої дальності з активною радіолокаційною головкою самонаведення. Її призначали для ВПС Франції, Великої Британії, Швеції, Німеччини, Іспанії та Італії.
Перший бойовий пуск французькими ВПС відбувся 30 квітня 2015 року в рамках модифікації F3-R винищувача Rafale. Операційної готовності Meteor досягла 11 липня 2016 року: ВПС Швеції стали першими, хто прийняв її на озброєння.
Gripen став першим винищувачем у світі зі штатною Meteor після інтеграції за стандартом MS20. Далі ракету інтегрували з Dassault Rafale та Eurofighter Typhoon; для Typhoon вона стає стандартною, починаючи з модифікації P2E. Британці інтегрували її під Eurofighter у 2018 році, німці — у 2024 році.
Принцип наведення і двигун
Обидві ракети після пуску самі шукають ціль активною радіолокаційною головкою. AIM-120 працює в режимі «вистрілив і забув». У неї є режим home-on-jam: ракета може перейти на пасивне наведення за джерелом перешкод. Траєкторію часто будують із набором висоти (loft), щоб збільшити дальність.
Варіант D AIM-120 має двосторонній канал передачі даних і GPS-корекцію інерціальної системи. Це дозволяє оновлювати дані про ціль уже після пуску.
Meteor оснащена маршовим прямоточним повітряно-реактивним двигуном. Він підтримує високу швидкість на всій траєкторії. Це головна відмінність від твердопаливного ракетного двигуна AIM-120, який після вигоряння палива лише планує й маневрує. Прямоток підвищує енергетику атаки, але збільшує інфрачервону помітність пуску й польоту.
Характеристики обох ракет
AIM-120 має довжину близько 3,66 м, діаметр 178 мм, розмах крил у варіантах C/D близько 48 см. Маса бойової частини — 20 кг осколково-фугасного типу. Максимальна швидкість — близько Mach 4. Варіант C заявляє маневреність до 40 g.
Офіційно заявлена дальність Meteor — понад 200 км. Імовірність ураження за енциклопедичною оцінкою: на 60 км — максимальна, на 110 км — середня. Швидкість — до Mach 4.
Для AIM-120D-3 відкриті оцінки дальності становлять близько 160–180 км, а для AIM-120C-8 — близько 160 км. У частині джерел для сімейства AIM-120 називають діапазон 130–160 км, який залежить від висоти, швидкості носія та режиму польоту цілі. Точні значення визначаються умовами пуску, тому оцінювати ракету варто з урахуванням конкретного сценарію застосування.
Прямоточний двигун Meteor тримає тягу довше, тому «мертва зона» на кінці траєкторії менша, ніж у твердопаливної AIM-120 при порівнюваних висотах пуску.
Чим Meteor відрізняється від AIM-120?
Порівняння зручно звести до однакових критеріїв: дальність, двигун, швидкість, канал даних і місце в екосистемі авіації.
| Критерій | Meteor | AIM-120D-3 | AIM-120C-8 |
|---|---|---|---|
| Дальність (відкриті оцінки) | понад 200 км | близько 160–180 км | близько 160 км |
| Двигун | прямоточний | твердопаливний | твердопаливний |
| Швидкість | до Mach 4 | близько Mach 4 | близько Mach 4 |
| Наведення | активна РЛ ГСН | активна РЛ ГСН, двосторонній канал, GPS | активна РЛ ГСН |
PL-15 у версії для ВПС КНР заявляє дальність до 190+ км і стоїть поруч за «довгим плечем» пуску. Р-77 сильна маневреністю на близьких дистанціях, але поступається в інтеграції та надійності каналу даних. AIM-120 виграє масовістю виробництва, зв’язком із Link 16 і наявністю на F-35. Meteor досі не інтегровано під F-35 у широкому сенсі: робота під британські F-35B почалася 2021 року, строки зсунулися на початок 2030-х.
Кому що логічніше. Країнам із Gripen, Rafale чи Typhoon і акцентом на дальній перехват — Meteor. Флотам із великим парком F-15, F-16, F/A-18, F-35 і наземними NASAMS — AIM-120 через уніфікацію. Там, де потрібна саме наземна збільшена дальність у NASAMS, з’являється AMRAAM-ER із двоступінчастим двигуном.
Бойові епізоди AIM-120
У грудні 1992 року американський F-16D збив іракський МіГ-25 — один із перших успіхів ракети. 1993 року F-16 збив іракський МіГ-23. 1994 року під час інциденту в Баня-Луці F-16C знищив сербський J-21 Jastreb.
Під час операції Allied Force у Косово 1999 року НАТО за допомогою AIM-120 та AIM-9 збило кілька сербських МіГ-29. У 2014–2020 роках турецькі F-16 застосовували AIM-120 проти сирійських Су-24, МіГ-23 та L-39. 2019 року Пакистан заявив про збиття індійського МіГ-21 ракетою AIM-120C-5 під час конфлікту в Кашмірі.
Саудівські F-15 застосовували AIM-120 проти безпілотників і крилатих ракет у Ємені. Це показує, що ракета працює не лише проти пілотованих цілей, а й у сценаріях, близьких до систем протиракетної оборони короткого радіуса, хоча сама AIM-120 лишається авіаційним засобом. Європейські ВПС, які приймають Meteor на озброєння, акцентують інтеграцію ракети з новими радарами.
Носії та країни-оператори
Meteor стоїть або інтегрується на Gripen, Rafale і Typhoon. Перші поставки для ВПС і ВМС Франції планували після циклу F3-R; постановка на озброєння була прямо пов’язана з РЛС з АФАР RBE2 на серійних Rafale.
AIM-120 інтегрована на платформи п’ятого покоління і використовується в наземних комплексах NASAMS. AMRAAM-ER — наземна версія збільшеної дальності для NASAMS. Така подвійна «авіація + земля» спрощує логістику боєприпасів для країн, які вже мають американські винищувачі.
Нідерланди обирають локалізацію виробництва AIM-120 від Raytheon, попри більшу дальність Meteor. Планується використання AIM-120 у NASAMS і закупівля ще 13 одиниць до двох наявних комплексів. Це приклад, коли уніфікація й локальний випуск важать більше за паспортну дальність однієї ракети.
Ситуація для України
Україна досі не отримала далекобійну ракету «повітря–повітря» з потрібною дальністю. З домовленостями з Францією вдалося просунутися лише щодо MICA з дальністю близько 80 км. Штатні носії Meteor у Повітряних силах відсутні.
Ситуація з Meteor має змінитися у 2026 році з поставкою вживаних Gripen C/D — бажано разом із ракетами Meteor.
Україні потрібні літаки ДРЛВ для цілевказання, адже Gripen із далекобійною ракетою без зовнішнього датчика бачить лише те, що потрапляє в його власну радіолокаційну зону. Тоді значна частина дальності Meteor залишається нереалізованою.
Паралельно AIM-120 лишається орієнтиром масовості й сумісності з NASAMS, які вже є в європейській системі ППО. Вибір між сімействами — не лише про кілометри, а про носій, канал даних і наземну інфраструктуру.
Якщо цікавить європейський парк Gripen, Rafale чи Typhoon, — варто стежити за поставками Meteor і стандартами MS20 / P2E / F3-R. Якщо в центрі уваги F-35, NASAMS і уніфікація з США, — логічніше відстежувати лінійку AIM-120D і AMRAAM-ER. Якщо дивитися на оновлення Повітряних сил у 2026 році, — ключові маркери: поява Gripen C/D, наявність Meteor у комплектації та прогрес щодо Saab 340 AEW&C.
Саме зв’язка «носій + ракета + літак дальнього радіолокаційного виявлення» визначатиме, чи далекобійна європейська ракета стане практичним інструментом, а не лише цифрою в характеристиках. Для України ключове питання — чи надійде разом із вживаними Gripen C/D комплект, у якому є ракети Meteor, і чи буде поруч літак ДРЛВ для автоматизованого цілевказання. Без цих елементів навіть висока дальність ракети не перетвориться на реальний радіус повітряного контролю.