Бойова машина з 40 напрямними трубами калібру 122 мм, встановлена на шасі КрАЗ-6322, випускає повний залп за 20 секунд і здатна перезарядитися за 10 хвилин. Цифрові системи навігації, стабілізації та керування вогнем дозволяють екіпажу з п’яти осіб працювати всередині здвоєної кабіни, не виходячи назовні навіть під час підготовки до стрільби. Максимальна дальність досягає 40 км при використанні українських ракет «Тайфун-1».
Система, відома як БМ-21У «Верба», є глибокою модернізацією радянського БМ-21 «Град». Вона поєднує перевірену конструкцію пускової установки з сучасними українськими рішеннями в електроніці та механіці. Це дає змогу зберігати сумісність зі старими боєприпасами й одночасно застосовувати нові, більш далекобійні снаряди вітчизняного виробництва.
Історія створення: від прототипу 2015 року до прийняття на озброєння
Робота над проектом почалася в грудні 2015 року в Харківському конструкторському бюро машинобудування імені О.О. Морозова. Інженери отримали завдання створити модернізований варіант «Града», який би усунув головні недоліки оригіналу — довгий час перезарядки, відсутність сучасної навігації та залежність від російських шасі «Урал».
Прототип з’явився вже за сім місяців. На нього витратили близько 16 мільйонів гривень. Основні зміни торкнулися шасі — замість російського «Уралу» обрали український КрАЗ-6322 з колісною формулою 6×6. Це рішення одразу покращило прохідність і спростило логістику, оскільки КрАЗи вже перебували на озброєнні ЗСУ.
У 2017–2018 роках відбулися державні випробування. Особливу увагу приділили системі стабілізації платформи та цифровому комплексу керування вогнем. У 2019 році система надійшла на озброєння. Офіційний наказ Міністерства оборони про прийняття БМ-21У «Верба» на озброєння Збройних Сил України підписали 28 серпня 2021 року. Виробництво розгорнули на ДП «Шепетівський ремонтний завод». На сьогодні виготовлено понад п’ятдесят одиниць.
Конструкція та технічні характеристики
«Верба» складається з двох основних частин: шасі КрАЗ-6322-010 та бойової частини від БМ-21 «Град». Екіпаж розміщується в здвоєній кабіні на п’ять осіб. Усі операції — від наведення до перезарядки — виконуються зсередини, що суттєво підвищує захищеність розрахунку.
Суха маса машини становить 18 530 кг, бойова — близько 20 000–20 400 кг. Дорожній просвіт — 370 мм. Максимальна швидкість по шосе досягає 85 км/год, запас ходу — до 1300 км. Двигун потужністю 330–400 к.с. забезпечує хорошу динаміку навіть на пересіченій місцевості.
Пускова установка має 40 напрямних труб калібру 122 мм. Час повного залпу — приблизно 20 секунд. Площа ураження одного залпу сягає кількох гектарів залежно від типу боєприпасів.
Система стабілізації включає гідравлічні домкрати, які фіксують платформу за 30 секунд. Цифровий комплекс керування вогнем інтегрує дані супутникової навігації, метеорологічні параметри та балістичні розрахунки. Зв’язок ведеться зашифрованими цифровими каналами.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Калібр | 122 мм |
| Кількість напрямних | 40 |
| Максимальна дальність (з «Тайфун-1») | 40 км |
| Час залпу | 20 с |
| Час перезарядки | 10 хв |
| Екіпаж | 5 осіб |
| Маса бойова | ~20 000 кг |
| Максимальна швидкість | 85 км/год |
Система сумісна з усім сімейством 122-мм реактивних снарядів «Град», а також з новими українськими розробками. Зокрема, ракета 9М221Ф «Тайфун-1» конструкторського бюро «Південне» забезпечує дальність 40 км замість 20 км у стандартного радянського 9М22У при збереженні маси бойової частини близько 18,4 кг.
Ключові переваги над оригінальним «Градом»
Оригінальний БМ-21 «Град» потребував до двох годин на повну перезарядку вручну. «Верба» виконує ту саму операцію за 10 хвилин завдяки розробленій транспортно-заряджальній машині та частковій автоматизації.
Час від отримання цілі до відкриття вогню на незнайомій місцевості скоротився в кілька разів. Супутникова навігація та автоматичне вирівнювання платформи дозволяють розрахунку не витрачати час на геодезичну прив’язку та ручне наведення.
Екіпаж працює в захищеній кабіні. Це зменшує вразливість від мінометного або дронового обстрілу під час підготовки до стрільби. Цифрові канали зв’язку стійкіші до радіоелектронної боротьби порівняно зі старими аналоговими системами.
Шасі КрАЗ-6322 забезпечує кращу прохідність українською місцевістю та спрощує ремонтну базу. Відмова від російських «Уралів» усунула залежність від імпортних запчастин у критичний період.
Бойове застосування та тактика
З перших тижнів повномасштабного вторгнення 2022 року «Верба» активно застосовувалася на різних напрямках. Система добре зарекомендувала себе в контрбатарейній боротьбі, ураженні скупчень техніки, складів боєприпасів та командних пунктів противника.
Короткий час перебування на вогневій позиції — «shoot and scoot» — став ключовою тактикою. Після залпу машина згортається за лічені хвилини та змінює позицію, ускладнюючи роботу ворожих контрбатарейних радарів і дронів-камікадзе.
Інтеграція з безпілотниками дозволяє отримувати точні координати цілей у реальному часі. Екіпажі відзначають, що цифровий комплекс значно підвищує ефективність навіть при використанні звичайних осколково-фугасних снарядів. Площа суцільного ураження одного залпу залишається потужним інструментом для придушення живої сили та легкої техніки на великій площі.
Порівняння з іншими системами залпового вогню
У порівнянні з базовим «Градом» «Верба» виграє за швидкістю перезарядки, точністю та захищеністю екіпажу. Російські модернізації типу «Торнадо-Г» мають подібний калібр, але поступаються в адаптації до українських умов експлуатації та вартості життєвого циклу.
Американський HIMARS перевершує «Вербу» за дальністю (до 80+ км з ракетами GMLRS) та точністю керованих боєприпасів. Проте «Верба» значно дешевша в експлуатації, використовує наявні запаси 122-мм снарядів і краще підходить для масованого вогню по площах у динамічній оборонній війні.
Українська «Берест» — ще одна модернізація «Града» — використовує інше шасі та дещо відмінний комплекс керування. Деякі фахівці пропонували об’єднати найкращі рішення обох проектів у єдину перспективну систему.
Цікаві факти про РСЗВ Верба
- Назва системи походить від верби — дерева, яке гнеться під вітром, але не ламається. Ця метафора точно відображає здатність «Верби» адаптуватися до сучасних умов бою.
- Українське передвеликоднє вітання «Не я б’ю — верба б’є…» набуло нового, воєнного значення навесні 2022 року. Фраза швидко стала символом роботи системи.
- Повний залп з 40 труб триває лише 20 секунд, а перезарядка — 10 хвилин. Для порівняння: оригінальний «Град» потребував до двох годин ручної роботи.
- Ракета «Тайфун-1» українського виробництва подвоює дальність стрільби до 40 км без суттєвої зміни маси бойової частини.
- Усі операції з наведення та перезарядки екіпаж виконує всередині кабіни, що кардинально змінює рівень захищеності порівняно з радянськими зразками.
Перспективи розвитку системи
Подальша еволюція «Верби» пов’язана з розширенням номенклатури боєприпасів. Крім уже прийнятого «Тайфун-1», тривають роботи над керованими та високоточними 122-мм снарядами. Це дозволить поєднувати переваги масованого залпового вогню з точністю сучасних боєприпасів.
Розглядаються варіанти заміни або модернізації шасі у зв’язку з виробничими труднощами КрАЗу в попередні роки. Підвищення стійкості до засобів радіоелектронної боротьби та інтеграція з автоматизованими системами управління артилерійським вогнем на рівні бригади — ще один пріоритетний напрямок.
Економічна ефективність залишається сильною стороною. «Верба» використовує наявні запаси боєприпасів і не потребує дорогих імпортних ракет, як західні аналоги. Це робить систему привабливою як для ЗСУ, так і для потенційних експортних контрактів у країнах, які вже експлуатують «Гради».
Українська оборонна промисловість продовжує вдосконалювати «Вербу» на основі бойового досвіду. Кожна нова партія отримує покращення в електроніці, захисті та ергономіці. Система, яка починалася як глибока модернізація радянського зразка, поступово перетворюється на самостійний елемент сучасної української артилерійської доктрини — гнучкий, швидкий і здатний ефективно діяти в умовах інтенсивної радіоелектронної та дронової загрози.
Подальші кроки розвитку залежатимуть від темпів виробництва нових боєприпасів та загальної стратегії переозброєння Сил оборони. «Верба» вже довела свою цінність на полі бою, і її роль у системі вогневої підтримки лише зростатиме разом із появою нових технічних рішень.