Коли склепіння стопи опускається до третього ступеня, фундамент людської ходи руйнується. Кожен крок перетворюється на ланцюгову реакцію: біль у підошвах віддає в литки, коліна втрачають амортизацію, а хребет отримує додаткове навантаження. В умовах України 2026 року, коли триває загальна мобілізація, це не просто медичний діагноз — це питання, яке визначає, чи зможе військовозобов’язаний виконувати обов’язок перед країною і в якому форматі.
Коротка відповідь на головне питання: плоскостопість 3 ступеня зазвичай відносить до пункту «б» Статті 62 чинного Розкладу хвороб. Людина визнається придатною до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення та охорони. Повна непридатність з виключенням з обліку настає лише за наявності значних порушень функцій, що кваліфікуються за пунктом «а». У воєнний час такі особи підлягають мобілізації, але їх спрямовують у тилові та допоміжні підрозділи, де фізичне навантаження суттєво нижче.
Анатомія проблеми: чому саме третя ступінь змінює все
Стопа людини — складна пружинна конструкція. Поздовжнє склепіння працює як природний амортизатор, який поглинає удари при ходьбі та бігу. Коли зв’язки й м’язи не справляються, кістки опускаються. За стандартними рентгенологічними критеріями, які застосовують в Україні:
- норма — кут поздовжнього склепіння 125–130°, висота склепіння 35–39 мм;
- перша ступінь — кут 131–145°, висота 35–25 мм;
- друга ступінь — кут 146–155°, висота 24–17 мм;
- третя ступінь — кут понад 155–156°, висота менше 17 мм, часто з ознаками деформуючого артрозу суглобів стопи.
Діагностика проводиться за рентгенограмами обох стоп у стоячому положенні з навантаженням у двох проекціях. Важливо не просто число на знімку, а клінічна картина: чи є фіксована деформація, вальгусна п’ятка, пронація переднього відділу, біль при пальпації, набряки, швидка втомлюваність. Плоска стопа без суб’єктивних скарг і функціональних порушень вважається варіантом норми і не дає підстав для застосування Статті 62.
Третя ступінь майже завжди супроводжується вторинними змінами: плантарним фасціїтом, тендинітом, болем у гомілках і попереку. Людина вже не може довго стояти або ходити без дискомфорту, підбирає взуття з максимальною амортизацією, а ввечері ноги «гудуть» і набрякають. У армійських реаліях це означає, що стандартні берці та багатогодинні марші з вантажем 20–40 кг стають серйозним випробуванням.
Як плоскостопість 3 ступеня впливає на реальну службу
Армія — це не тільки стрільба та тактика. Це щоденні фізичні випробування: марш-кидки, перенесення боєкомплекту, робота на нерівній місцевості, тривале перебування в строю. При третій ступені кожна з цих дій прискорює знос суглобів, провокує запалення і може призвести до хронічного болю вже за кілька місяців.
У бойових підрозділах, де потрібна максимальна мобільність і витривалість, такі військовослужбовці зазвичай не затримуються. Натомість у частинах забезпечення, ремонтних підрозділах, медичних ротах, логістиці чи штабах людина з підтвердженою третьою ступенем може виконувати корисну роботу без шкоди для здоров’я. Багато хто отримує індивідуальні ортопедичні устілки, полегшене взуття або обмеження на тривалі піші переходи.
Водночас ВЛК оцінює не лише діагноз, а саме функціональні можливості: чи може людина нормально пересуватися, чи є виражений больовий синдром, чи прогресує артроз. Якщо рентген показує третю ступінь, але клінічно людина майже не скаржиться і добре компенсує деформацію — комісія може розглянути варіант пункту «в». Проте на практиці при чітко зафіксованій третій ступені найчастіше ставлять пункт «б».
Стаття 62 Наказу МОУ № 402: точне формулювання
Згідно з чинною редакцією Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, Стаття 62 охоплює набуті деформації та дефекти пальців кисті та стопи, набуті деформації кінцівок і набута плоскостопість (коди МКХ M20–M21).
До пункту «б» з помірними порушеннями функцій належать зокрема:
- плоскостопість 3-го ступеня;
- відсутність переднього та середнього відділу стопи до рівня суглоба Шопара;
- відсутність, зведення або нерухливість усіх пальців на рівні основних фаланг на обох стопах з кігтистою або молоточкоподібною деформацією;
- посттравматична деформація кісток стопи з артрозом.
Якщо ступінь плоскостопості на лівій і правій стопі різна, постанова виноситься за більшою ступенню. Це правило захищає військовозобов’язаних від заниження категорії.
Пункт «а» зі значними порушеннями функцій передбачає непридатність до військової служби. Сюди потрапляють випадки з вираженим больовим синдромом, значним обмеженням рухів, прогресуючим артрозом великих суглобів або поєднанням кількох деформацій, що роблять неможливим навіть обмежене навантаження.
Підготовка до ВЛК: що реально впливає на результат
Багато військовозобов’язаних припускаються помилки, приходячи на комісію лише з довідкою «плоскостопість». ВЛК вимагає об’єктивних даних. Оптимальний пакет документів включає:
- амбулаторну карту з записами ортопеда-травматолога за останні роки;
- рентгенограми обох стоп у стоячому положенні з описом (кут склепіння, висота, наявність артрозу, вальгус п’ятки);
- висновок лікаря-ортопеда з чітким зазначенням ступеня та функціональних порушень;
- за можливості — комп’ютерну плантографію або подометрію.
Під час огляду лікарі перевіряють ходу, здатність стояти на носках і п’ятах, наявність болю при навантаженні, набряки, деформації. Чесність тут важливіша за спроби «прикрасити» стан. Якщо людина реально відчуває біль після 3–5 км ходьби — це варто зафіксувати. Якщо деформація компенсована і болю майже немає — комісія це теж побачить.
Після отримання постанови ВЛК її можна оскаржити у вищій військово-лікарській комісії або в суді. Для успішного оскарження потрібні вагоміші докази функціональних порушень, ніж ті, що були надані спочатку.
Поради військовозобов’язаним з плоскостопістю 3 ступеня
- Збирайте історію хвороби заздалегідь. Навіть записи 5–10-річної давності про болі в ногах після фізичних навантажень або звернення до ортопеда в підлітковому віці можуть стати важливими доказами хронічного характеру деформації.
- Зробіть свіжі знімки правильно. Рентген має бути виконаний саме в положенні стоячи з повним навантаженням на обидві ноги. Знімки лежачи або сидячи не дають об’єктивної картини склепіння.
- Фіксуйте симптоми щодня. Ведіть короткий щоденник: скільки пройшли, коли з’явився біль, чи допомогли устілки. Такі записи допомагають лікарю ВЛК зрозуміти реальний вплив деформації на життя.
- Розгляньте індивідуальні ортопедичні устілки. Навіть якщо вони не змінюють ступінь на папері, якісні устілки з супінатором і амортизацією п’ятки зменшують больовий синдром і демонструють турботу про здоров’я.
- Будьте готові до компромісу. Якщо ВЛК ставить пункт «б», це не кінець кар’єри. Багато людей успішно служать у тилових підрозділах, водіями, зв’язківцями, медиками або в ремонтних частинах, де навантаження на ноги значно менше.
Поздовжня та поперечна плоскостопість: важливі відмінності
Поздовжня плоскостопість 3 ступеня чітко прописана в пункті «б». Поперечна плоскостопість (hallux valgus та розходження плюсневих кісток) оцінюється дещо інакше. Третя ступінь поперечної часто не дає автоматичної категорії «б», якщо немає виражених ускладнень — сильного болю, вираженої деформації великого пальця, артрозу плюснефалангових суглобів. У таких випадках ВЛК дивиться на сукупність порушень функцій.
Якщо у людини поєднується поздовжня 3 ступеня з поперечною деформацією та артрозом — шанси на пункт «а» зростають, особливо при двосторонньому процесі та вираженому больовому синдромі.
Реалії 2026 року: баланс між потребою в людях та збереженням здоров’я
Україна продовжує захищатися, і потреба в особовому складі залишається високою. Водночас держава зацікавлена, щоб люди з хронічними захворюваннями опорно-рухового апарату не втрачали працездатність повністю. Тому правила Статті 62 працюють як фільтр: найтяжчі випадки — у категорію «а», середньої тяжкості — у тилові та допоміжні ролі, де їхній досвід і навички приносять користь без додаткового руйнування здоров’я.
Багато військовослужбовців з плоскостопістю 3 ступеня успішно проходять службу саме в таких підрозділах. Вони водять техніку, займаються ремонтом, забезпечують зв’язок, працюють у медичних пунктах. Головне — щоб на етапі ВЛК була встановлена чесна відповідність між діагнозом і реальними можливостями людини.
Кожен випадок індивідуальний. Рентгенівські цифри важливі, але ще важливіші біль, витривалість і здатність виконувати конкретні військові завдання. Саме тому якісна підготовка до комісії та повний пакет документів часто стають вирішальними факторами, що визначають подальшу долю військовозобов’язаного.