Кров у кожної людини несе унікальний код, сформований мільйонами років еволюції. Серед восьми основних груп за системами ABO та Rh найменш поширеною в більшості популяцій залишається AB (IV) з негативним резус-фактором. У Європі та Україні її частка коливається в межах 0,5–1 %. Це означає, що на кожні сто–двісті людей лише одна має таку кров.
Проте справжнім абсолютним рекордсменом рідкості виступає фенотип Rh-null, або «золота кров». За всю історію спостережень у світі зареєстровано близько п’ятдесяти таких людей. Їхня кров не містить жодного з Rh-антигенів, і це робить її водночас і найціннішою, і найскладнішою для використання в медицині.
Щоб зрозуміти, чому одні комбінації трапляються рідко, а інші — майже ніколи, варто розібратися в тому, як влаштована система груп крові.
Як формуються групи крові та чому вони відрізняються
На поверхні еритроцитів розташовані білки та вуглеводи — антигени. Саме вони визначають групу крові. Система ABO залежить від присутності антигенів A та B. Якщо є тільки A — група друга, тільки B — третя, обидва — четверта, жодного — перша.
Rh-система додає ще один важливий маркер — антиген D. Його присутність робить кров позитивною, відсутність — негативною. Антитіла в плазмі поводяться як охоронці: вони атакують чужі антигени. Тому переливання несумісної крові запускає імунну реакцію, яка може стати небезпечною для життя.
Генетика тут працює за суворими правилами. Гени ABO розташовані на дев’ятій хромосомі, Rh — на першій. Щоб отримати AB Rh-, людина повинна успадкувати від батьків поєднання алелів A і B плюс відсутність функціонального гена D з обох сторін. Таке поєднання трапляється нечасто, тому AB- і залишається рідкісною серед поширених типів.
Статистика поширення в Україні та світі
Розподіл груп крові не однаковий у різних регіонах. В Україні, як і в більшості європейських країн, домінують друга та перша групи. Четверта з негативним резусом посідає останнє місце.
| Група крові | Приблизно в Україні, % | Приблизно у світі, % | Особливості |
|---|---|---|---|
| O (I) Rh+ | 32–37 | ~36–38 | Найпоширеніша, універсальний донор еритроцитів у межах Rh |
| A (II) Rh+ | 34–40 | ~29–34 | Найчастіша в Європі |
| B (III) Rh+ | 15–18 | ~21 | Поширеніша в Азії |
| AB (IV) Rh+ | 5–6 | ~6–7 | Універсальний реципієнт еритроцитів |
| O (I) Rh– | 5–6 | ~6–7 | Критична для екстрених переливань |
| A (II) Rh– | 5–6 | ~6 | Рідкісніша за позитивну |
| B (III) Rh– | 1,5–2 | ~1,5–2 | Дуже цінна для специфічних реципієнтів |
| AB (IV) Rh– | ~0,5–1 | ~0,6–1 | Найрідкісніша серед восьми основних |
Дані узагальнено на основі статистики українських центрів крові та міжнародних реєстрів станом на 2025–2026 роки.
AB- посідає останнє місце за поширеністю серед класичних типів. Саме тому запаси такої крові в банках завжди обмежені, а в екстрених ситуаціях медики часто змушені шукати альтернативні рішення.
AB- — рідкісна, але все ж «звична» рідкість
Люди з AB- належать до універсальних реципієнтів за системою ABO: їхні еритроцити можуть приймати кров будь-якої групи, якщо резус-фактор сумісний. Водночас їхня плазма містить антитіла до обох антигенів A і B, тому її не можна переливати більшості пацієнтів.
Генетично така комбінація виникає, коли батьки передають алелі A і B одночасно, а резус-негативний статус успадковується від обох. У популяціях, де Rh- трапляється рідше (наприклад, у деяких азійських країнах), AB- стає ще менш поширеною. В Україні ж негативний резус зустрічається приблизно у 15 % населення, тому AB- залишається винятком, а не правилом.
Медики цінують таку кров за універсальність реципієнта, але саме через малу кількість донорів її запаси потребують постійного поповнення. Кожен донор з AB- — це цінний ресурс для травматології та онкогематології.
«Золота кров» Rh-null: феномен, який виходить за межі звичного
Коли мова заходить про справжню рідкість, AB- відходить на другий план. Rh-null — це стан, за якого на еритроцитах відсутні всі антигени системи Rh. Така кров отримала назву «золота» не через колір, а через виняткову цінність і складність отримання.
Вперше фенотип описали 1961 року. Відтоді в усьому світі зафіксували близько п’ятдесяти носіїв. Ймовірність народитися з такою кров’ю — приблизно один на шість мільйонів. Причина — мутації, найчастіше в гені RHAG, який відповідає за правильне розміщення Rh-білків у мембрані еритроцита. Без цих білків мембрана стає крихкішою.
Саме тому в деяких носіїв Rh-null спостерігається легка або помірна хронічна гемолітична анемія — еритроцити руйнуються швидше, ніж у звичайних людей. Організм зазвичай компенсує це, але в стресових ситуаціях (операція, травма, інфекція) може знадобитися підтримка.
Для самих носіїв Rh-null переливання звичайної крові майже завжди протипоказане: імунна система сприймає відсутні в донора антигени як чужі та атакує. Тому найкращий варіант — здавати власну кровь заздалегідь і зберігати її в замороженому вигляді для майбутніх потреб.
Натомість кров Rh-null може стати рятівною для пацієнтів з рідкісними комбінаціями антитіл проти Rh-антигенів. Вона сумісна з багатьма складними фенотипами, де звичайні донори не підходять. Саме тому міжнародні реєстри рідкісних донорів тримають таких людей на особливому обліку.
Ще один виняток — фенотип Бомбей
Окремо варто згадати фенотип Бомбей (або Oh, hh). Він виглядає як перша група, але насправді не має навіть базового H-антигену, з якого будуються A та B. У таких людей у плазмі присутні антитіла anti-H, тому навіть кров групи O для них несумісна — вона містить H-антиген.
Бомбей вперше описали 1952 року в Індії. У деяких районах Мумбаї частота сягає одного на десять тисяч, у Європі — один на мільйон або рідше. Людина з таким фенотипом змушена отримувати кров тільки від іншого носія Бомбея. Це ще один приклад того, як глибока генетична варіація перетворює звичайну процедуру переливання на складну логістичну операцію з міжнародною координацією.
Чому рідкісні групи крові важливі для медицини
Кожна рідкісна група — це не просто статистична винятковість. Це виклик для системи крові. В Україні за останні роки активно реформують трансфузіологію: створюють нові моделі заготівлі, розподілу та обліку. У таких умовах знання про рідкісні фенотипи набуває практичного значення.
Донори з AB- та особливо з Rh-null стають частиною міжнародної мережі, де кров може перетинати кордони за лічені години. Сучасні дослідження зі стовбурових клітин та генного редагування (зокрема з використанням CRISPR) вже дозволяють у лабораторних умовах отримувати еритроцити з рідкісними фенотипами. Проте до широкого клінічного застосування ще далеко — поки що простіше і надійніше працювати з живими донорами.
Цікаві факти про найрідкісніші групи крові
- Кров Rh-null може використовуватися як «універсальна» для пацієнтів з множинними антитілами проти Rh-системи — вона не провокує додаткових імунних реакцій.
- Деякі носії Rh-null мають трохи вкорочений термін життя еритроцитів, але при правильному харчуванні (фолієва кислота, залізо) анемія залишається компенсованою і не впливає на якість життя.
- Міжнародна координація дозволяла доставляти кров Rh-null через океан за 72 години — такі випадки вже фіксували в різних країнах.
- Фенотип Бомбей часто помилково визначають як першу групу при звичайному типуванні — потрібні додаткові тести з lectins або генетичний аналіз.
- У світі відомо понад 43 системи груп крові та майже 350 антигенів. ABO та Rh — лише верхівка айсберга.
- Лабораторні дослідження 2024–2025 років показали можливість створення еритроцитів з редкими фенотипами зі стовбурових клітин, але масове виробництво поки що залишається перспективним напрямком, а не реальністю.
Що робити, якщо ваша група крові рідкісна
Найпростіший і найкорисніший крок — здати кров у центрі донорства. В Україні це можна зробити безкоштовно, і водночас ви дізнаєтеся свою групу та резус. Якщо виявиться AB- або ще рідкісніший варіант, вас можуть запросити до реєстру рідкісних донорів. Така кров потрібна не щодня, але коли вона потрібна — альтернативи майже немає.
Людям з підтвердженим рідкісним фенотипом лікарі рекомендують заздалегідь планувати здачу autologous крові перед плановими операціями. Це страхує від пошуку донора в критичний момент.
Сучасна система крові в Україні розвивається в бік більшої прозорості та ефективності. Кожен донор, особливо з рідкісною групою, стає частиною ланцюга, який може врятувати життя людині за сотні кілометрів. І хоча «золота кров» залишається винятком навіть серед рідкісних, саме її існування нагадує: у генетичній лотереї кожна комбінація має значення, а деякі — особливе.
Рідкісні групи крові — це не лише про цифри та відсотки. Це про конкретних людей, чия кров може стати останнім шансом у ситуації, де звичайні запаси не допоможуть. І саме тому знати свій тип, ділитися ним та підтримувати систему донорства — один з найпростіших і найвпливовіших способів турботи про інших.