Чому потрібен комплексний підхід

Жодне окреме джерело даних не дає повної картини якості повітря. Станції наземного моніторингу фіксують концентрації забруднювальних речовин у конкретних точках, але їхня мережа обмежена. Супутникові знімки охоплюють великі території, проте вимірюють інші величини і з іншою просторовою роздільною здатністю. Чисельні моделі дають змогу відстежувати перенесення домішок і прогнозувати їх, якщо коректно враховують фізичні та хімічні процеси в атмосфері.

У доповіді стан забруднення повітря над Україною проаналізовано саме через поєднання трьох підходів: наземних спостережень, супутникового зондування та чисельного моделювання атмосферних процесів. Модель при цьому враховує вплив аерозолів на ці процеси.

Наземні виміри та супутник Sentinel-5 Precursor

Спершу розглянули статистичні характеристики концентрацій основних забруднювальних речовин, зафіксованих на постах наземного моніторингу. Це основа для оцінки того, яким є повітряне середовище в різних частинах країни.

Далі наземні дані зіставили з інформацією супутника Sentinel-5 Precursor. Автори показали й обґрунтували, що два типи спостережень узгоджуються між собою. Це важливо для практики: де постів мало або немає зовсім, супутникові вимірювання можуть частково компенсувати нестачу даних.

Тематику доповіді підкріплюють пов’язані праці. Одна з них, опублікована 2022 року в журналі Meteorological Applications (Савенець, Дворецька, Надточій, Жемера), порівнює дані TROPOMI щодо NO2, CO, HCHO та SO2 з вимірами біля поверхні землі поблизу великих антропогенних джерел викидів в Україні. Інша праця, видана 2022 року у віснику Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Савенець, Орещенко, Надточій), описує систему моніторингу повітря над містами майже в реальному часі за даними Sentinel-5P.

Онлайн-інтегроване моделювання з Enviro-HIRLAM

Третій складник дослідження — чисельне моделювання. На прикладі моделі Enviro-HIRLAM продемонстровано можливості онлайн-інтегрованого підходу, коли метеорологічні процеси та забруднення розраховують разом. Тоді аерозолі можуть впливати на погоду, а погода — на поведінку домішок.

Практичне застосування такого підходу показано в статті Савенця, Писаренко, Краковської, Махури та Петяя, яку 2022 року надрукував журнал Atmospheric Chemistry and Physics. У ній за допомогою Enviro-HIRLAM оцінено підвищені рівні забруднення чорним вуглецем над Україною, спричинені лісовими пожежами.

Супутникове стеження за пожежами

Тема перегукується і з виданням Осадчого, Орещенка та Савенця «Супутниковий моніторинг пожеж і забруднення повітря», яке 2023 року вийшло в Києві у видавництві Українського гідрометеорологічного інституту. Воно підкреслює, що супутникові дані корисні як для виявлення джерел забруднення, так і для оцінювання його наслідків для якості повітря.

Отже, інтегроване використання наземних, супутникових і модельних даних дає цілісніше уявлення про забруднення атмосфери в Україні, ніж кожне з джерел окремо. Узгодженість наземних вимірів із даними Sentinel-5P і здатність моделей на кшталт Enviro-HIRLAM відтворювати складні процеси створюють підґрунтя для подальшого вдосконалення моніторингу та оцінювання якості повітря.

By Наталія Гребенюк

Наталія зі Львова з'ясовує, що в медицині підтверджено дослідженнями, а що лише гарна легенда: від сну й харчування до модних «детоксів». Перш ніж щось радити, вона читає першоджерела й порівнює висновки. Ранок починає з кави та прогулянки містом, а на вихідних експериментує з борщем.