Навіщо поєднувати різні джерела даних
Жодне окреме джерело інформації не дає повної картини якості повітря. Наземні станції точно фіксують концентрації в конкретних місцях, але їх небагато. Супутник охоплює всю територію, проте вимірює інші величини і з іншої висоти. Чисельні моделі дають змогу простежити, як забруднювальні речовини утворюються, переносяться та змінюються в атмосфері.
У доповіді про нинішній стан забруднення атмосферного повітря над Україною ці три підходи об’єднано. Дані наземних спостережень, супутникового зондування й моделювання атмосферних процесів розглянуто разом, причому в моделюванні враховано вплив аерозолів на атмосферні процеси. Такий інтегрований підхід дає ширше уявлення про ситуацію, ніж аналіз лише вимірювань або лише розрахунків.
Наземні пости та супутник Sentinel-5P
Спершу автори розглянули статистичні характеристики концентрацій основних забруднювальних речовин, зафіксованих на постах наземного моніторингу. Це основа, з якою потім зіставляли решту інформації.
Далі наземні дані порівняли із супутниковими спостереженнями Sentinel-5 Precursor. У доповіді показано й обґрунтовано, що ці два набори даних узгоджуються між собою. Це важливо, бо наземних постів небагато, а супутник дозволяє оцінювати стан повітря й там, де станцій немає.
Це продовжує попередню роботу тих самих дослідників. Савенець, Дворецька, Надточій і Жемера порівняли дані приладу TROPOMI щодо NO2, CO, HCHO та SO2 з вимірюваннями на рівні землі поблизу великих антропогенних джерел викидів в Україні. Результати опубліковано 2022 року в журналі Meteorological Applications (том 29, випуск 6).
Моделювання Enviro-HIRLAM та супутникові системи спостереження
Окремий розділ доповіді присвячено чисельному моделюванню. Його можливості продемонстровано на прикладі моделі Enviro-HIRLAM, що працює в онлайн-інтегрованому режимі. Це означає, що метеорологічні процеси й процеси, пов’язані із забрудненням повітря, розраховуються в одній системі.
Практичне застосування моделі показує дослідження Савенеця, Писаренко, Краковської, Махури та Петяя, опубліковане 2022 року в журналі Atmospheric Chemistry and Physics (том 22, випуск 24, сторінки 15777—15791). У ньому за допомогою Enviro-HIRLAM оцінено підвищені рівні забруднення чорним вуглецем над Україною, спричинені лісовими пожежами.
Супутникові дані використовують і для оперативного контролю повітря. Савенець, Орещенко та Надточій розробили систему моніторингу забруднення повітря над містами в режимі, близькому до реального часу, на основі даних Sentinel-5P. Вона описана 2022 року у віснику Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія «Геологія. Географія. Екологія» (випуск 57, сторінки 195—205). Питанням супутникового стеження за пожежами та забрудненням повітря присвячено також видання Осадчого, Орещенка і Савенеця, яке 2023 року випустив Український гідрометеорологічний інститут у Києві.
Висновки
Доповідь показує, що наземні виміри, супутникові спостереження та онлайн-інтегроване моделювання добре доповнюють одне одного. Статистика з постів моніторингу дає опорні значення концентрацій. Узгодженість із даними Sentinel-5P підтверджує, що супутникові спостереження можна застосовувати для оцінки якості повітря. Модель Enviro-HIRLAM додає розуміння процесів, зокрема впливу аерозолів і наслідків лісових пожеж.