Інна Олексіївна Соболєва, у дівоцтві Вільчинська, — це ім’я, яке в українському інформаційному просторі нерозривно пов’язане з історією неймовірної материнської стійкості, сімейної відданості та довгої боротьби за правду. Народжена у селі Збараж Козятинського району на Вінниччині, вона прожила звичайне життя провінційної дівчини, поки доля не звела її з бізнесменом і політиком В’ячеславом Соболєвим. Сьогодні її історія — це не лише хроніка трагедії, а й приклад того, як людина знаходить у собі ресурси рухатися далі після найстрашнішої втрати.
Вона стала третьою дружиною В’ячеслава Соболєва близько 2015 року. До цього Інна вже мала доньку Марію від попереднього шлюбу з Володимиром Вільчинським. У новій сім’ї народилися сини — Давид і Олександр, якого всі називали Сашком. Хлопчик з’явився на світ близько 2016 року і став справжнім сонцем для батьків. Сім’я жила в Києві, подорожувала, раділа звичайним моментам — саме такі спогади Інна берегла і після того, як усе змінилося назавжди.
1 грудня 2019 року ввечері біля ресторану «Маріо» на вулиці Льва Толстого в центрі Києва невідомі обстріляли позашляховик Range Rover, у якому їхала вся родина. Куля влучила трирічному Сашкові в голову. Дитина загинула на місці. Замах був спрямований на В’ячеслава Соболєва, але жертвою став його маленький син. Цей постріл не просто забрав життя дитини — він розірвав звичний світ для Інни та всього її оточення.
У перші тижні після трагедії Інна разом із чоловіком давала інтерв’ю, зокрема для проєкту Hromadske. Вона розповідала про передчуття, про те, як син напередодні просив хрестик і говорив: «Мамо, подивися, який я сильний». Ці слова стали для неї своєрідним якорем. Вона згадувала безсонні ночі, страх, який спочатку змушував їздити броньованими авто, і рішення — не жити в постійному жаху. «Якщо вже так, то вже», — говорила вона про готовність приймати реальність, але при цьому не здаватися.
Інна не мовчала. Вона публічно заявляла про необхідність знайти замовника вбивства, пропонувала винагороду в два мільйони гривень за достовірну інформацію. У Facebook вона ділилася переживаннями, підтримувала слідство, коли вважала за потрібне, і чітко відмежовувалася від політичних спекуляцій. Після розмови з ексдепутатом Олександром Грановським вона відкрито написала, що не вважає його причетним до горя сім’ї, і просила ЗМІ не використовувати цю тему в іграх. Така позиція вимагала мужності — говорити від імені серця матері, коли навколо вирували чутки та версії.
Слідство тривало довгих шість років. У червні 2025 року Шевченківський районний суд Києва виніс вирок. Андрій Лаврега, якого слідство вважає безпосереднім виконавцем пострілу, отримав 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за замах на вбивство та вбивство з необережності. Його пособники — Євген Семенов і Юрій Ткаченко — по 13 років кожен. Організатор Юсуп Абуєв досі перебуває у розшуку. Вирок став важливою, хоч і не остаточною, крапкою в цій справі. Для Інни та В’ячеслава це був результат наполегливої роботи — вони самі збирали докази, наполягали на ретельному розслідуванні, не давали справі «затихнути».
У жовтні 2020 року, менш ніж через рік після втрати, у сім’ї народився новий син. Інна написала тоді у Facebook: «Синочок, ти до нас сьогодні повернувся». Ці слова стали символом надії та продовження життя. Народження дитини після такої трагедії — це не просто фізіологічний факт. Це свідомий вибір вірити, що темрява не переможе, що любов здатна народжувати нове навіть крізь біль.
Інна Соболєва володіє значним майном. Згідно з деклараціями, їй належать земельні ділянки у Вінницькій та Київській областях, частки у київських квартирах, а також компанії «Галерея Платинум» та «Темп Плюс 2018». Вона отримує дохід від підприємницької діяльності. Це не просто цифри — це свідчення того, що вона завжди була активною, самостійною жінкою, яка будувала своє життя паралельно з сімейними ролями.
Цікаві факти про Інну Соболєву
**Народження та коріння.** Інна походить із невеликого села Збараж на Вінниччині. Саме там сформувалися її цінності — повага до сім’ї, працьовитість і внутрішня стійкість, які проявилися у найскладніші моменти життя. **Сімейна мозаїка.** Вона виховувала доньку Марію від першого шлюбу, а з В’ячеславом Соболєвим народила двох синів. Після загибелі Сашка у 2020 році з’явився ще один хлопчик — живий символ того, що життя триває. **Публічна мужність.** У січні 2020 року Інна разом із чоловіком дала відверте інтерв’ю, де детально розповідала про переживання, підозри та рішення не піддаватися страху. Це було не шоу, а щирий голос матері. **Символ надії.** Фраза «Синочок, ти до нас сьогодні повернувся», опублікована після народження нового сина, стала однією з найзворушливіших у контексті цієї історії. Вона показала здатність Інни перетворювати біль на нове життя. **Бізнес-незалежність.** Окрім сімейних справ Інна має власні активи — земельні ділянки та компанії. Це підкреслює її як самостійну особистість, а не лише «дружину депутата». **Голос у справі.** Вона публічно підтримувала слідство, пропонувала винагороду за інформацію про замовника та чітко відмежовувалася від спекуляцій. Її позиція завжди була продиктована материнським серцем, а не політикою. **Вирок 2025 року.** Після шести років розслідування суд визнав винними виконавців та пособників. Лаврега отримав 15 років, його співучасники — по 13. Це результат наполегливості сім’ї, яка не дала справі забутися. **Внутрішня сила.** Інна говорила про те, як син став для неї «ангелом-охоронцем». Ця віра допомогла їй не зламатися і знайти сили жити далі.
Життя Інни Соболєвої — це не історія про жертву. Це історія про жінку, яка пройшла через найтемнішу ніч і все одно обрала світло. Вона не просто пережила втрату — вона продовжила захищати пам’ять сина, підтримувати сім’ю та вимагати справедливості. У країні, де замовні вбивства іноді залишаються нерозкритими роками, її наполегливість разом із чоловіком дала результат — хай і частковий, але важливий.
Для початківців, які тільки знайомляться з цією історією, важливо зрозуміти: за гучними заголовками завжди стоїть жива людина з болем, любов’ю та вибором. Для просунутих читачів — це матеріал для роздумів про те, як особиста трагедія переплітається з суспільними процесами, як материнська любов стає рушійною силою, а стійкість — єдиним способом не дати злу перемогти.
Інна Соболєва досі залишається в тіні публічності, зрідка з’являючись у новинах у контексті сім’ї чи справи. Її Instagram та Facebook наповнені сімейними моментами — звичайними і водночас священними після всього пережитого. Вона вчить нас, що навіть після пострілу, який забрав найцінніше, можна народити нове життя, вимагати правди і йти вперед.
Її шлях продовжується. І в кожному новому дні, в кожній обіймах з дітьми, в кожній згадці про Сашка — жива пам’ять і незламна сила, яка надихає інших не здаватися.