Телефонний дзвінок лунає посеред вечері, і незнайомий голос чітко вимовляє прізвище вашого брата чи сестри, вимагаючи негайно сплатити борг. Серце стискається, бо ви точно знаєте: до цього кредиту ви не маєте жодного стосунку. Такі ситуації в Україні трапляються частіше, ніж здається, і вони викликають не лише роздратування, а й справжній стрес для цілих родин. Головне питання, яке виникає в голові: чи законні ці дзвінки?
Коротка і чітка відповідь: ні, колектори не мають права дзвонити родичам боржника в більшості випадків. Закон прямо забороняє їм контактувати з третіми особами, розголошувати інформацію про чужий борг чи тиснути на близьких, якщо ті не виступали поручителями і не давали згоди на обробку своїх персональних даних. Це правило діє з 2021 року і залишається актуальним у 2026-му без суттєвих послаблень. Винятки трапляються рідко і тільки за дуже конкретних умов, прописаних у кредитному договорі.
Така заборона виникла не на порожньому місці. До прийняття спеціального закону ринок колекторських послуг нагадував Дикий Захід: дзвінки о другій ночі, погрози, поширення інформації серед сусідів і колег. Сьогодні Національний банк України веде реєстр колекторських компаній і жорстко контролює їхню діяльність. Порушення караються штрафами, а в серйозних випадках — виключенням з реєстру. Але на практиці порушення все ще трапляються, і родичі часто стають заручниками чужих фінансових проблем.
Як еволюціонувало законодавство: від хаосу до чітких правил
До 14 липня 2021 року, коли набув чинності Закон № 1349-IX, колектори могли діяти майже без обмежень. Банки і мікрофінансові організації просто передавали борги агентствам, а ті використовували будь-які методи, аби стягнути кошти. Родичі, друзі, навіть роботодавці часто ставали об’єктами тиску. Закон змінив ситуацію кардинально, ввівши поняття «етичної поведінки» при врегулюванні простроченої заборгованості.
Сьогодні діяльність колекторів регулюється одразу кількома нормами: Законом «Про споживче кредитування», змінами щодо захисту боржників та Законом «Про захист персональних даних». Колекторська компанія зобов’язана бути внесеною до реєстру НБУ. Без цього будь-яка її діяльність незаконна. Реєстр публічний, і кожен може перевірити, чи діє компанія легально.
Головний принцип, закладений у законі: взаємодія можлива лише з тими особами, які прямо передбачені договором про споживчий кредит. Це сам боржник, його законний представник, спадкоємець, поручитель або майновий поручитель. Для всіх решти — повна заборона на будь-які дії, що можуть розкрити факт заборгованості.
Коли колектори все-таки можуть контактувати з родичами: винятки, які трапляються рідко
Єдиний випадок, коли дзвінок родичу може бути законним — якщо ця людина сама дала згоду на обробку персональних даних саме для цілей врегулювання заборгованості. Згода повинна бути письмовою або електронною, чітко вираженою і зафіксованою в договорі. Просто вказати номер телефону в анкеті на кредит — недостатньо для контакту з колекторами щодо чужого боргу.
Поручителі та спадкоємці теж потрапляють під дію правил. Якщо ви підписували договір поруки, колектор має право звертатися до вас напряму і вимагати виконання зобов’язань. Але навіть у цьому разі діяння обмежені: не більше двох взаємодій на добу, лише в робочий час з 8:00 до 20:00, без погроз і розголошення деталей.
Іноді колектори намагаються зателефонувати «просто щоб уточнити контакти боржника». Закон цього не дозволяє. Будь-яка взаємодія, під час якої третій особі стає відомо про існування боргу, вважається порушенням. Навіть фраза «Ваш родич має проблеми з кредитом, підкажіть, як з ним зв’язатися» вже може бути підставою для скарги.
Що саме заборонено колекторам: повний перелік порушень
Закон чітко прописує межі. Колекторам не можна:
- розголошувати інформацію про борг будь-яким третім особам, включаючи родичів, сусідів, колег чи роботодавців;
- вимагати від родичів погасити чужий борг або «вплинути» на боржника;
- дзвонити, писати чи приходити з візитом, якщо особа не дала згоди або не є стороною договору;
- використовувати погрози, шантаж, психологічний тиск, образи чи поширення компромату;
- контактувати частіше, ніж двічі на добу, у період з 20:00 до 8:00, у вихідні та святкові дні;
- приховувати свій номер телефону або представлятися вигаданими іменами.
Кожне з цих порушень — не просто «неввічливість». Це пряме порушення Конституції (статті про недоторканність приватного життя), Цивільного кодексу та Закону про захист персональних даних. У серйозних випадках дії можуть підпадати під статті Кримінального кодексу, зокрема 182 (порушення недоторканності приватного життя).
Особливо гостро стоїть питання під час воєнного стану. Для військовослужбовців та їхніх близьких діє додатковий захист: колектори не мають права турбувати захищених осіб навіть за наявності боргу. Це правило діє протягом воєнного стану плюс 90 днів після його скасування.
Як колектори дізнаються номери родичів і чому це проблема
Джерела інформації найчастіше — самі кредитні анкети. Коли людина бере позику, її просять вказати контакти «для зв’язку»: батьків, братів, сестер, друзів. Багато хто заповнює ці поля не замислюючись. Дані потрапляють у спільну базу Бюро кредитних історій, якою користуються банки, МФО та колектори.
Іноді агентства купують бази даних на «сірому» ринку або використовують витоки. Такий підхід прямо суперечить закону, але на практиці трапляється. Родичі, які ніколи не брали кредитів, раптом починають отримувати дзвінки про чужі борги. Це класичне порушення обробки персональних даних без згоди.
Ситуація ускладнюється тим, що колекторські компанії часто працюють на аутсорсі. Банк продає борг, і далі вже новому власникові вимоги закону застосовуються в повному обсязі. Але не всі агентства сумлінно дотримуються правил.
Практичні кейси: реальні історії, які трапляються щодня
Практичні кейси
Кейс 1. Мама і кредит сина-студента. Жінка з Київщини отримувала по 5–7 дзвінків на день від колекторів через мікрозайм сина. Вона не була поручителем. Після першого ж контакту вона записала розмову і надіслала вимогу припинити взаємодію. Колектори продовживали. Скарга до НБУ призвела до перевірки і штрафу для агентства. За три тижні дзвінки припинилися повністю.
Кейс 2. Сестра і борг брата під час війни. Чоловік служить у ЗСУ, сестра залишилася вдома. Колектори почали дзвонити їй з вимогою «вплинути». Закон про захист військових спрацював миттєво: після звернення до гарячої лінії НБУ взаємодію заборонили негайно, а компанію перевірили.
Кейс 3. Роботодавець отримує «листи щастя». Колектори надіслали на адресу компанії повідомлення про борг працівника. Директор зателефонував працівнику в шоці. Після фіксації порушення і скарги до поліції колектори отримали вимогу відшкодувати моральну шкоду через суд.
Ці історії показують одне: закон працює, якщо його знати і використовувати. Більшість людей просто ігнорують дзвінки або лякаються, а це тільки розкручує маховик.
Як захистити родину: покроковий план дій
Перший і найважливіший крок — фіксація. Записуйте кожен дзвінок (вбудована функція в сучасних смартфонах чудово справляється). Фіксуйте дату, час, номер, прізвище оператора і зміст розмови. Це ваш головний доказ.
Під час першого ж дзвінка чітко скажіть: «Я не є стороною кредитного договору, не дав згоди на обробку персональних даних і вимагаю негайно припинити будь-яку взаємодію». Запитайте повну назву колекторської компанії та її реєстраційний номер у реєстрі НБУ.
Якщо дзвінки продовжуються — пишіть офіційну претензію на електронну пошту компанії (адресу зазвичай вказують у реєстрі). Надішліть копію на адресу НБУ. Гаряча лінія регулятора 0 800 505 240 працює безкоштовно і приймає скарги.
Паралельно можна звернутися до поліції за статтею 182 ККУ, якщо є ознаки порушення приватного життя. У разі погроз — це вже стаття 355 (примушування). Судова практика 2024–2025 років показує, що родичі дедалі частіше виграють справи і отримують компенсацію моральної шкоди.
Додатковий інструмент — сервіс Опендатабот. Там можна швидко перевірити, чи зареєстрована компанія і чи є на неї скарги. Багато людей саме так дізнаються, з ким мають справу.
| Дія колекторів | Чи законна | Що робити |
|---|---|---|
| Дзвінок родичу без згоди | Ні | Зафіксувати і вимагати припинення |
| Розголошення суми боргу | Ні | Скарга до НБУ + поліція |
| Контакт з поручителем | Так, за умови договору | Перевірити свої зобов’язання |
| Дзвінки після 20:00 | Ні | Фіксація і скарга |
Дані в таблиці базуються на положеннях Закону № 1349-IX та роз’ясненнях Національного банку України.
Тренди 2025–2026: як колектори намагаються обійти закон
Сьогодні класичні дзвінки поступово замінюються більш витонченими методами. Боти в Viber і Telegram надсилають «офіційні» повідомлення. Фейкові листи «від суду» приходять на email родичів. Деякі агентства намагаються використовувати соціальні мережі, щоб створити суспільний тиск.
Статистика свідчить про зростання скарг: за даними сервісу відкритих даних, у 2025 році Національний банк отримав уже понад 950 звернень — більше, ніж за весь 2024 рік. Це свідчить про те, що люди стали активніше захищатися, але й колектори не стоять на місці.
Попри це, закон залишається на боці громадян. Головне — не мовчати і не боятися. Кожен зафіксований випадок допомагає очищати ринок від недобросовісних гравців.
Якщо дзвінки не припиняються навіть після всіх кроків, звертайтеся до адвоката, який спеціалізується на фінансових спорах. Багато юристів пропонують безкоштовні первинні консультації саме з таких питань. Пам’ятайте: ваша родина — не колекторський актив. Закон чітко захищає приватне життя, і цей захист працює, коли його активно застосовувати.