Кіберполіція заява стає реальним інструментом захисту, коли шахраї в інтернеті знімають гроші з картки чи крадуть дані через фішингове посилання. У 2026 році, коли кількість кібератак на українців зросла на десятки відсотків, подати таку скаргу означає запустити офіційне розслідування, яке часто повертає втрачене. Офіційна електронна форма на сайті ticket.cyberpolice.gov.ua дозволяє зробити це за кілька хвилин з будь-якого телефону чи комп’ютера, а результат приходить у вигляді номера реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Процес працює чітко: після надсилання заяви її реєструють протягом 24 годин, якщо є ознаки кримінального правопорушення. Кіберполіція — це не просто гаряча лінія, а ціла система з аналітиками, слідчими та міжнародними партнерами, яка щороку блокує мільйони гривень на рахунках шахраїв. Для початківців важливо підготувати скріншоти, номери транзакцій і точний час події, а просунуті користувачі додають логи, IP-адреси чи навіть дані про домен зловмисника.
Така заява не просто папір — це сигнал, який запускає ланцюг дій: від перевірки банківських операцій до затримання call-центрів за кордоном. У реальному житті сотні українців вже повернули кошти саме завдяки швидкій реакції.
Що таке Кіберполіція і чому її заяви мають силу
Кіберполіція України — це міжрегіональний підрозділ Національної поліції, створений у 2015 році саме для боротьби з цифровими злочинами. Вона спеціалізується на всьому, що відбувається в мережі: від онлайн-шахрайств і зламу акаунтів до поширення шкідливого ПЗ та кібернасильства. На відміну від звичайної поліції, тут працюють фахівці, які розбираються в криптовалютах, deepfake-технологіях і складних схемах фішингу.
Завдання підрозділу — не лише ловити злочинців, а й попереджати людей про нові загрози. Вони запускають інформаційні кампанії, блокують шкідливі сайти і співпрацюють з банками, щоб заморозити крадені кошти. Коли ви подаєте заяву, вона потрапляє до спеціалістів, які вміють відстежувати цифрові сліди, навіть якщо шахрай ховається за VPN чи в іншій країні.
У 2025 році кіберполіція отримала понад 63 тисячі звернень від громадян, з яких більшість надійшла саме через онлайн-форму. Це свідчить про довіру людей і про те, що система справді працює. Для просунутих користувачів важливо знати: заява має юридичну силу, рівну паперовій, і зобов’язує поліцію розпочати перевірку.
Історія створення: як звичайний відділ перетворився на цифровий щит країни
Історія Кіберполіції починається ще з 2009 року, коли в МВС з’явився невеликий відділ боротьби з кіберзлочинністю. Тоді ніхто не уявляв масштабів загроз, які принесе смартфон у кожній кишені. У 2012-му підрозділ став самостійним управлінням, а вже 13 жовтня 2015 року уряд офіційно створив Департамент кіберполіції в структурі Національної поліції.
Реформа дала потужний поштовх: замість старих методів з’явилися сучасні аналітичні центри, лабораторії цифрової експертизи та міжнародні зв’язки з Європолом і ФБР. Під час повномасштабної війни кіберполіція додатково взяла на себе захист від ворожих атак — від фейкових мінувань до спроб зламу державних систем.
Сьогодні це не просто поліцейські в уніформі, а команда хакер-хантерів, програмістів і аналітиків, яка щороку нейтралізує десятки організованих груп. Їхня робота відчутна: у 2025-му завдяки їхнім діям заблокували понад 72 тисячі шкідливих доменів і повернули людям сотні мільйонів гривень.
Які кіберзлочини розслідує кіберполіція
Кіберполіція береться за справи, де злочин вчинено за допомогою комп’ютерів, інтернету чи телекомунікацій. Найпоширеніші — онлайн-шахрайства: фішинг, коли вам надсилають фейкове повідомлення від банку, або «романтичні» схеми в соцмережах. Також сюди входять продажі неіснуючих товарів, фейкові оголошення про роботу чи допомогу ЗСУ.
Більш складні випадки — злам акаунтів, крадіжка криптовалюти, поширення дитячої порнографії чи кібербулінг, який призводить до реальних наслідків. У воєнний час додалися атаки на критичну інфраструктуру і поширення дезінформації через боти.
Якщо ви втратили гроші через підроблений сайт «Нової пошти» чи дзвінок від «банківського працівника», це саме їхня компетенція. Вони не тільки розслідують, а й допомагають банкам швидко заблокувати транзакції, якщо звернутися вчасно.
Як подати заяву до кіберполіції: покрокова інструкція для новачків і профі
Найзручніший спосіб — електронна форма на ticket.cyberpolice.gov.ua. Перейдіть за посиланням, натисніть «Надіслати» і пройдіть чотири прості етапи. Спочатку ознайомтеся з пам’яткою про єдиний облік заяв — це юридичний момент, який гарантує, що вашу скаргу не проігнорують.
Далі заповніть контактні дані: ПІБ, адресу реєстрації та фактичного проживання, телефон і email. Потім опишіть подію максимально детально: коли сталося, що саме зробив шахрай, які докази є. Додайте файли — скріншоти переписок, виписки з банку, логи. Натисніть «Надіслати» і отримайте унікальний номер для перевірки статусу.
Альтернативи теж працюють. Можна написати на callcenter@cyberpolice.gov.ua, зателефонувати на 0 800 50 51 70 (з 9:00 до 18:00 у будні) або звернутися до будь-якого відділку поліції. Для просунутих — додайте технічні деталі: IP-адресу, хеш-файлів чи дані про домен. Головне — не видаляйте оригінальні повідомлення і не переводьте гроші «для перевірки».
Ось як виглядає порівняння способів подання:
| Спосіб | Швидкість | Зручність | Коли обирати |
|---|---|---|---|
| Онлайн-форма ticket.cyberpolice.gov.ua | Миттєво | Найвища | Коли є скріншоти та деталі |
| Телефон 0 800 50 51 70 | Консультація за хвилини | Середня | Потрібна швидка порада |
| Email callcenter@cyberpolice.gov.ua | 1–2 дні | Середня | Великі файли |
| Відділок поліції або 102 | Негайно | Низька | Термінові випадки |
Джерело даних: офіційний сайт Кіберполіції. Після подання ви отримуєте витяг з реєстру і можете відстежувати справу.
Що відбувається після подання заяви: ваші права та реальний процес
З моменту реєстрації слідчий зобов’язаний внести відомості до ЄРДР не пізніше 24 годин. Ви маєте право отримати витяг і дізнаватися про хід розслідування. Якщо гроші ще не зникли з рахунку, кіберполіція надсилає запит до банку і часто вдається їх заблокувати.
Далі йде перевірка: аналіз IP, відстеження транзакцій, допити свідків. У складних справах залучають міжнародних партнерів. Багато справ закінчуються арештом майна шахраїв і відшкодуванням. Головне — не мовчати і не боятися бюрократії: закон на вашому боці.
Якщо протягом кількох днів немає реакції, напишіть повторно на ту саму пошту або зверніться до прокуратури. Практика показує, що активні заявники отримують результат швидше.
Практичні кейси: реальні історії, де заява змінила все
Одна киянка втратила 47 тисяч гривень через фейковий сайт «пригону авто для ЗСУ». Подала заяву онлайн з усіма скріншотами і номером карти. За три тижні кіберполіція відстежила call-центр у сусідній країні, заблокувала рахунки і повернула майже всю суму. Інший випадок — вчитель, який розсилав повідомлення про замінування: його затримали завдяки оперативній заяві батьків.
Ще один кейс: група з 20 осіб адмініструвала Telegram-канал з фішингом. Після масових заяв потерпілих кіберполіція скерувала до суду обвинувальний акт, арештувала майно на 1,9 млн грн. Такі історії доводять — ваша заява не губиться в системі, а запускає справжню роботу.
Для просунутих: якщо ви IT-фахівець, додайте в заяву технічний аналіз домену чи хеші файлів. Це прискорює розслідування в рази.
Типові помилки при поданні і як їх уникнути
Багато хто пише занадто емоційно, забуваючи вказати точну дату і суму збитків. Інші не додають докази — без них справу важче просунути. Деякі чекають тижнями, не перевіряючи статус, або видаляють переписку з шахраєм. Уникайте цього: збирайте все заздалегідь, описуйте факти сухо і чітко, а головне — дійте швидко, поки гроші ще можна повернути.
Кіберполіція заява — це не формальність, а потужний інструмент у ваших руках. Вона захищає не лише вас, а й тисячі інших українців, бо кожне розслідування закриває чергову схему. У світі, де цифра стала частиною життя, знати ці правила — означає бути на крок попереду від зловмисників. Дійте впевнено, фіксуйте кожен крок і пам’ятайте: справедливість у цифровому світі починається саме з вашої заяви.