30 вересня виповнюється 90 років Михайлові Семеновичу Бродину, відомому вченому в галузі фізики твердого тіла, нелінійної оптики та квантової електроніки. Він доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, багаторічний керівник Інституту фізики НАН України, а нині його почесний директор.
Звання, премії та нагороди
Наукові заслуги ювіляра відзначено багатьма державними преміями. Він лауреат Ленінської премії (1966) та Державних премій СРСР (1982) і УРСР (1974). У 1994 році його відзначили Державною премією України в галузі науки і техніки. Серед його нагород також премія імені К. Д. Синельникова НАН України (1998).
У 1992 році Михайлові Бродину присвоїли звання заслуженого діяча науки і техніки України. Він повний кавалер ордена «За заслуги».
Шлях в академічній науці
Науковий ступінь доктора фізико-математичних наук Михайло Семенович здобув 1963 року. Звання професора отримав 1968-го, а 1982 року його обрали академіком НАН України.
Вчений обіймав і відповідальні адміністративні посади. Протягом 1987–2006 років він очолював Інститут фізики НАН України, а по завершенні цього періоду отримав статус почесного директора. У 1990–1998 роках був академіком-секретарем Відділення фізики і астрономії НАН України.
Наукові праці: від екситонів до квазічастинок
Науковий доробок ювіляра пов’язаний з оптикою кристалів та вивченням екситонних станів. У 1959 році Бродин разом з А. Ф. Приходьком опублікував у журналі «Оптика и спектроскопия» роботу про вплив товщини кристалів антрацену на їхні криві поглинання при температурі 20 К.
У 1960 році у «Журналі експериментальної і теоретичної фізики» вийшли дві праці Михайла Бродина у співавторстві зі С. І. Пекарем. Перша стосувалася експериментального підтвердження існування додаткових аномальних світлових хвиль у кристалі в області екситонного поглинання. Друга розглядала такі хвилі в антрацені в тій самій спектральній області. Сам Пекар у 1962 році в журналі «Успехи физических наук» присвятив тематиці додаткових світлових хвиль у кристалах та екситонного поглинання окрему оглядову статтю. Питання теорії молекулярних екситонів у цьому ж журналі 1964 року розглянув А. С. Давидов.
Результати багаторічних досліджень узагальнено в монографіях, які побачили світ у київському видавництві «Наукова думка»:
- «Поляритони в кристалооптиці» (1984) — спільно з Є. М. М’ясніковим і С. В. Марісовою;
- «Екситонні процеси в шаруватих кристалах» (1986) — разом з І. В. Блонським;
- «Динамічні ефекти в багатокомпонентному газі квазічастинок» (1990) — у співавторстві з І. В. Блонським, Б. М. Ніцовичем і В. М. Ніцовичем.
Життєвий і науковий шлях вченого відображено також у біобібліографічному виданні «Михайло Семенович Бродин» із серії «Бібліографія вчених України», яке вийшло у видавництві «Наукова думка» 2001 року.
До ювілею Михайла Семеновича Бродина вітає наукова спільнота, для якої його ім’я нерозривно пов’язане з розвитком фізики твердого тіла, нелінійної оптики та квантової електроніки в Україні.