Чому потрібен комплексний підхід
Жодне окреме джерело даних не дає повної картини якості повітря. Станції наземного моніторингу фіксують концентрації забруднювальних речовин у конкретних точках, але їхня мережа обмежена. Супутникові знімки охоплюють великі території, проте вимірюють інші величини і з іншою просторовою роздільною здатністю. Чисельні моделі дають змогу відстежувати перенесення домішок і прогнозувати їх, якщо коректно враховують фізичні та хімічні процеси в атмосфері.
У доповіді стан забруднення повітря над Україною проаналізовано саме через поєднання трьох підходів: наземних спостережень, супутникового зондування та чисельного моделювання атмосферних процесів. Модель при цьому враховує вплив аерозолів на ці процеси.
Наземні виміри та супутник Sentinel-5 Precursor
Спершу розглянули статистичні характеристики концентрацій основних забруднювальних речовин, зафіксованих на постах наземного моніторингу. Це основа для оцінки того, яким є повітряне середовище в різних частинах країни.
Далі наземні дані зіставили з інформацією супутника Sentinel-5 Precursor. Автори показали й обґрунтували, що два типи спостережень узгоджуються між собою. Це важливо для практики: де постів мало або немає зовсім, супутникові вимірювання можуть частково компенсувати нестачу даних.
Тематику доповіді підкріплюють пов’язані праці. Одна з них, опублікована 2022 року в журналі Meteorological Applications (Савенець, Дворецька, Надточій, Жемера), порівнює дані TROPOMI щодо NO2, CO, HCHO та SO2 з вимірами біля поверхні землі поблизу великих антропогенних джерел викидів в Україні. Інша праця, видана 2022 року у віснику Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Савенець, Орещенко, Надточій), описує систему моніторингу повітря над містами майже в реальному часі за даними Sentinel-5P.
Онлайн-інтегроване моделювання з Enviro-HIRLAM
Третій складник дослідження — чисельне моделювання. На прикладі моделі Enviro-HIRLAM продемонстровано можливості онлайн-інтегрованого підходу, коли метеорологічні процеси та забруднення розраховують разом. Тоді аерозолі можуть впливати на погоду, а погода — на поведінку домішок.
Практичне застосування такого підходу показано в статті Савенця, Писаренко, Краковської, Махури та Петяя, яку 2022 року надрукував журнал Atmospheric Chemistry and Physics. У ній за допомогою Enviro-HIRLAM оцінено підвищені рівні забруднення чорним вуглецем над Україною, спричинені лісовими пожежами.
Супутникове стеження за пожежами
Тема перегукується і з виданням Осадчого, Орещенка та Савенця «Супутниковий моніторинг пожеж і забруднення повітря», яке 2023 року вийшло в Києві у видавництві Українського гідрометеорологічного інституту. Воно підкреслює, що супутникові дані корисні як для виявлення джерел забруднення, так і для оцінювання його наслідків для якості повітря.
Отже, інтегроване використання наземних, супутникових і модельних даних дає цілісніше уявлення про забруднення атмосфери в Україні, ніж кожне з джерел окремо. Узгодженість наземних вимірів із даними Sentinel-5P і здатність моделей на кшталт Enviro-HIRLAM відтворювати складні процеси створюють підґрунтя для подальшого вдосконалення моніторингу та оцінювання якості повітря.