Київський юрист: освіта і перші наукові кроки
Доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, член-кореспондент НАН України Володимир Миколайович Шаповал народився 25 травня 1948 року в Києві. Саме столиця стала містом, з яким пов’язані його освіта, наукове становлення й значна частина професійної діяльності.
У 1970 році він закінчив юридичний факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. Одразу після цього почав дослідницьку роботу: протягом 1970—1976 років навчався в аспірантурі Інституту держави і права АН УРСР і водночас працював там молодшим науковим співробітником.
Далі була педагогічна робота. З 1976 до 1985 року Володимир Шаповал працював у Київській вищій школі МВС СРСР, спершу старшим викладачем, згодом доцентом кафедри державно-правових дисциплін. Після цього він повернувся до університетського середовища. У 1986—1996 роках обіймав у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка посади доцента, професора та завідувача кафедри.
Від Конституційного суду до Центральної виборчої комісії
Середина 1990-х принесла в біографію юриста новий етап. З 1996 до 2005 року Володимир Миколайович був суддею Конституційного суду України, а впродовж 2002—2005 років працював заступником голови цього органу.
Згодом він залишився пов’язаним із конституційним судочинством, але в іншій ролі. У 2005—2007 роках був постійним представником Президента України в Конституційному суді. Потім, у 2007—2013 роках, очолював Центральну виборчу комісію України. У 2006 році йому присвоїли 1-й ранг державного службовця.
Ще один важливий момент у кар’єрі припав на 2009 рік. Тоді Володимира Шаповала обрали членом-кореспондентом Національної академії наук України за спеціальністю «конституційне право». Це стало визнанням його наукових заслуг з боку академічної спільноти.
Наукові інтереси та внесок у розвиток конституціоналізму
Наукові здобутки Володимира Шаповала стосуються передусім теорії держави та конституційного права. Коло його інтересів охоплює актуальні проблеми теорії і практики конституційного права, державознавство, порівняльне правознавство, а також політико-правові процеси суспільного розвитку. Окремий напрям його роботи — розроблення важливих аспектів вітчизняної концепції конституціоналізму.
Науковий доробок вченого налічує понад 500 публікацій. Серед них підручники та монографії з теорії держави і права та конституційного права. Практичний вимір його знань виявився й у законотворчій сфері: як член робочої групи Конституційної комісії він брав участь у розробленні проєкту Конституції України.
Державні відзнаки
Внесок Володимира Миколайовича в розвиток держави й науки відзначено нагородами. Він є кавалером орденів князя Ярослава Мудрого II—V ступенів та ордена «За заслуги» I—III ступенів. У 1996 році отримав почесну відзнаку Президента України. Через два роки, у 1998-му, йому присвоїли почесне звання «Заслужений юрист України».
Поєднання наукової, викладацької та державної діяльності робить постать Володимира Шаповала помітною в українській юриспруденції. Його шлях від аспірантури Інституту держави і права до очолювання Центральної виборчої комісії показує, як теоретичні знання можуть бути втілені в практичній роботі державних інституцій. З нагоди 75-річчя колеги й учні відзначають вагомість його внеску в розвиток конституційного права в Україні.