Х-31 (за класифікацією НАТО — AS-17 Krypton) — радянська/російська тактична керована ракета класу «повітря — поверхня» середньої дальності. Вона стала однією з перших у світі серійних авіаційних ракет із комбінованим прямоточним повітряно-реактивним двигуном, який забезпечує стабільну надзвукову швидкість протягом усього польоту.
Основні завдання ракети — ураження радіолокаційних станцій систем ППО та надводних кораблів. Існують протирадіолокаційний (Х-31П) і протикорабельний (Х-31А) варіанти, а також їхні модернізовані версії з підвищеною дальністю.
Як і навіщо створювали Х-31
Розробку розпочали в середині 1970-х років у ОКБ «Звезда» (нині входить до корпорації «Тактическое ракетное вооружение»). Головними конструкторами виступали В. Бугайський та Г. Хохлов. Причиною стала недостатня дальність і швидкість попередньої протирадіолокаційної ракети Х-27ПС: літак-носій змушений був заходити в зону ураження ЗРК противника.
Ескізний проєкт завершили до 1979 року. Серійне виробництво налагодили на підприємстві в Болшево. Протирадіолокаційний варіант Х-31П прийняли на озброєння в 1988 році, протикорабельний Х-31А — у 1989-му. Ракета одразу отримала визнання як перша серійна авіаційна зброя з прямоточним двигуном, що підтримує швидкість понад 2 Маха на маршовій ділянці.
У наступні десятиліття з’явилися модернізовані версії Х-31ПД та Х-31АД зі збільшеним запасом палива, потужнішою бойовою частиною і більшою дальністю. Експортні поставки здійснювалися, зокрема, до Індії та Китаю (де на базі Х-31П створили власну YJ-91).
Конструкція та секрет високої швидкості
Корпус ракети циліндричний, діаметром 360 мм, довжиною від 4,7 до 5,34 м залежно від модифікації. Х-подібне оперення забезпечує маневреність. Стартова маса базових варіантів — близько 600 кг, модернізованих — до 715 кг.
Ключовий елемент — комбінована рухова установка. На початковому етапі працює твердопаливний прискорювач, який розганяє ракету до швидкості, необхідної для запуску прямоточного повітряно-реактивного двигуна. Далі прямотік підтримує надзвуковий режим (середня швидкість 600–700 м/с, максимальна — до 1000 м/с або близько 3 Маха). Це суттєво зменшує час польоту до цілі і ускладнює перехоплення.
Система наведення різниться: у Х-31П — пасивна радіолокаційна головка самонаведення, яка реагує на випромінювання РЛС противника. У Х-31А — активна радіолокаційна ГСН, що самостійно підсвічує ціль на кінцевій ділянці. Бойова частина осколково-фугасна (протирадіолокаційні варіанти) або кумулятивно-фугасна (протикорабельні) масою 87–110 кг.
Модифікації та основні характеристики
Базові та модернізовані варіанти мають помітні відмінності в дальності та масі.
| Модифікація | Призначення | Дальність, км | Стартова маса, кг | Маса БЧ, кг |
|---|---|---|---|---|
| Х-31П | Протирадіолокаційна | 15–110 | ≈600 | 87–90 |
| Х-31ПД | Протирадіолокаційна (покращена) | 15–250 | 715 | 110 |
| Х-31А | Протикорабельна | 7,5–70 | ≈610 | 94 |
| Х-31АД | Протикорабельна (покращена) | 7,5–160 | 715 | 110 |
Дані узагальнені за відкритими джерелами та публікаціями про тактико-технічні характеристики.
Існують також навчально-бойові та мішенні варіанти (МА-31), які використовують для тренувань, зокрема за кордоном.
Носії та особливості застосування
Х-31 сумісна з більшістю сучасних російських винищувачів і бомбардувальників: МіГ-29, Су-27, Су-30, Су-34, Су-35, МіГ-31, а також Су-24. Пуск можливий у широкому діапазоні висот і швидкостей носія.
Протирадіолокаційний варіант ефективний проти працюючих РЛС ЗРК середньої та великої дальності. Пасивна ГСН дозволяє атакувати, не випромінюючи сигналів, що ускладнює виявлення самої ракети. Протикорабельний варіант призначений для ураження кораблів водотоннажністю до 4500 тонн, включно з есмінцями.
Висока швидкість скорочує час реакції систем ППО противника. Водночас ракета має обмеження: залежність від висоти і швидкості пуску для досягнення максимальної дальності, а також чутливість до електронної протидії на кінцевій ділянці.
Бойове застосування та статус на 2026 рік
Х-31 залишається на озброєнні Повітряно-космічних сил Росії та експортується. У відкритих джерелах згадуються епізоди застосування в різних конфліктах, включно з використанням протикорабельних варіантів проти морських безпілотників у 2025 році.
Модернізовані версії Х-31ПД/АД зберігають актуальність завдяки збільшеній дальності. Водночас розвиток засобів РЕБ і сучасних ЗРК ставить перед ракетою нові виклики, тому робота над подальшими покращеннями триває.
За відкритими даними військових оглядів, висока швидкість Х-31 досі вважається однією з головних переваг порівняно з дозвуковими аналогами, хоча точність і стійкість до перешкод залишаються предметом постійних удосконалень.
Порівняння з західними аналогами
Найближчий функціональний аналог протирадіолокаційної Х-31П — американська AGM-88 HARM. Х-31 виграє у швидкості (надзвук проти високого дозвуку HARM), але HARM має більш розвинені алгоритми наведення і ширшу номенклатуру носіїв у країнах НАТО. Протикорабельні ракети Заходу (Harpoon, Exocet) переважно дозвукові, тому Х-31А/АД зберігає перевагу в часі підльоту.
Китайська YJ-91, створена на базі Х-31П, отримала власні доопрацювання і вважається окремою системою.
Поширені міфи про Х-31
- Міф: ракета невразлива через швидкість. Швидкість ускладнює перехоплення, але сучасні ЗРК з розвиненими радарами і ракетами-перехоплювачами здатні працювати по таких цілях.
- Міф: Х-31 — універсальна зброя проти будь-яких кораблів. Ефективна переважно проти цілей середньої водотоннажності; великі кораблі з потужною ППО вимагають масованого застосування.
- Міф: усі модифікації однакові за дальністю. Різниця між базовою Х-31П (до 110 км) і Х-31ПД (до 250 км) суттєва і залежить від умов пуску.
- Міф: ракета застаріла. Модернізації 2000–2010-х років і продовження виробництва свідчать про збереження бойової цінності.
Питання, які найчастіше ставлять
Яка максимальна швидкість Х-31?
До 1000 м/с (близько 3 Маха) на окремих ділянках траєкторії. Середня маршова швидкість — 600–700 м/с.
З яких літаків можна застосовувати?
МіГ-29, Су-27/30/34/35, МіГ-31, Су-24 та деякі експортні модифікації.
Чи є у ракети інерціальна система?
Так, на початковій і середній ділянках польоту використовується інерціальне наведення з корекцією, а на кінцевій — головка самонаведення.
Чим відрізняється Х-31П від Х-31А?
Типом головки самонаведення (пасивна радіолокаційна проти активної) і призначенням (РЛС проти кораблів).
Чи використовується Х-31 сьогодні?
Так, ракета залишається на озброєнні і періодично згадується в звітах про застосування станом на 2025–2026 роки.
Х-31 уособлює підхід радянської конструкторської школи: ставка на високу швидкість і відносно просту, але ефективну схему наведення. Попри появу новіших систем, вона продовжує займати своє місце в арсеналі завдяки поєднанню швидкості, дальності та сумісності з існуючим парком літаків.