3М22 «Циркон» (за кодифікацією НАТО SS-N-33) — російська ракета, яку Москва позиціонує як гіперзвукову протикорабельну систему з можливістю ураження наземних цілей. Заявлена швидкість сягає 8–9 Махів, дальність — понад 1000 км, а можливість маневрування нібито робить її майже невразливою для сучасних систем ППО.

Реальність, перевірена бойовим застосуванням у 2024–2026 роках, виглядає стриманішою. Незалежні оцінки, дані з уламків і аналіз траєкторій показують крейсерську швидкість близько 5,5 Маха з коротким піковим розгоном і дальність, яка частіше тримається в межах 450–700 км. Ракета вже кілька разів застосовувалася по українських містах, і частина пусків була успішно перехоплена.

Розуміння справжніх можливостей «Циркону» важливе і для фахівців, і для широкої аудиторії, бо саме ця зброя часто фігурує в інформаційних повідомленнях як «непереможна».

Що саме ховається за індексом 3М22 і чому її називають гіперзвуковою

Розробку веде НВО машинобудування (Реутов). Офіційно комплекс 3К22 прийняли на озброєння в січні 2023 року. Першим штатним носієм став фрегат «Адмірал Горшков» проєкту 22350. Ракета спочатку створювалася як засіб ураження великих надводних кораблів, зокрема авіаносних груп, захищених потужними системами ПРО. Пізніше її адаптували для ударів по наземних об’єктах.

Термін «гіперзвукова» у російських заявах означає швидкість понад 5 Махів на маршовій ділянці. Однак аналітики дедалі частіше схиляються до версії, що «Циркон» ближчий до квазібалістичної ракети з маневруванням, ніж до класичної крилатої гіперзвукової з працюючим прямоточним двигуном протягом усього польоту. Відсутність чітких ознак повітрозабірника на деяких уламках підживлює цю дискусію.

Вартість однієї одиниці за відкритими оцінками коливається від 5,6 до 10 млн доларів США, що робить її однією з найдорожчих звичайних ракет у російському арсеналі.

Як влаштований політ: від старту до термінальної ділянки

Після виходу з вертикальної пускової установки 3С14 спрацьовує твердопаливний розгінний ступінь. Він виводить ракету на висоту близько 30–40 км і розганяє до надзвукової швидкості. Далі, за російськими даними, включається основний двигун — гіперзвуковий прямоточний повітряно-реактивний (ГППРД) на паливі типу децилін-М.

На маршовій ділянці ракета летить на висоті 28–40 км, де опір повітря нижчий. Система наведення комбінована: інерціальна на початковому етапі, супутникова корекція і активна радіолокаційна головка самонаведення на кінцевій. Перед ціллю траєкторія різко змінюється — ракета пікірує, короткочасно збільшуючи швидкість, а потім гальмує до приблизно 4,5 Маха біля поверхні.

Саме на цій термінальній фазі, коли швидкість уже не є екстремальною, з’являється вікно для перехоплення сучасними зенітними системами.

Конструкція корпусу використовує жароміцні композитні матеріали, здатні витримувати високі температури, що виникають при гіперзвуковому польоті.

Заявлені vs реальні характеристики

Різниця між офіційними цифрами і незалежними оцінками залишається суттєвою. Нижче зібрані найбільш узгоджені дані станом на середину 2026 року.

ПараметрРосійські заявиОцінки аналітиків і дані з уламків
Довжинаблизько 9 м8–10 м
Діаметр0,6 м0,6–0,7 м
Максимальна швидкістьдо 9 Махів5,5 Маха на марші, до 7,5 у пікіруванні, ~4,5 біля цілі
Дальність1000–1500 км450–700 км (до 1000 км за сприятливої траєкторії)
Висота польотудо 40 км28–40 км на марші
Маса бойової частини300–400 кг~220 кг (з них близько 80 кг вибухівки)

Дані узагальнені за матеріалами відкритих військових оглядів і аналізів уламків. Бойова частина переважно осколково-фугасна; можливість ядерного спорядження залишається теоретичною.

Носії і способи запуску

Основні платформи — фрегати проєкту 22350 («Адмірал Горшков» та інші) і атомні підводні човни проєкту 885 «Ясень». Універсальна пускова установка 3С14 дозволяє застосовувати ті самі комірки для різних типів ракет. Є дані про адаптацію під берегові комплекси на базі «Бастіону», що розширює можливості запуску з суші.

Запуск можливий як з надводного положення, так і з підводного (для субмарин). Це підвищує скритність носія і ускладнює попередження про атаку.

Бойове застосування проти України 2024–2026: цифри і уроки

Перші підтверджені випадки застосування «Циркону» по території України зафіксовані наприкінці 2023 — на початку 2024 року. До 2025-го пуски були поодинокими. У 2026 році інтенсивність різко зросла: лише з початку року зафіксовано десятки запусків, а в окремі ночі застосовували до восьми ракет одночасно.

За даними Повітряних сил України, з приблизно 46 зафіксованих пусків близько 41 % було перехоплено. У нашій практиці вивчення відкритих звітів ми стикалися з випадком, коли після масованої атаки з кількох «Цирконів» більшість знищили засобами ППО на термінальній ділянці.

Час підльоту з Криму до Києва оцінюється в 5–7 хвилин, що значно скорочує вікно реагування порівняно з дозвуковими крилатими ракетами.

Міфи, які поширює пропаганда, і що показують уламки

  • «Ракета летить зі швидкістю 9 Махів протягом усього польоту». Ні. Максимальні значення досягаються лише на коротких ділянках. На марші швидкість помітно нижча, а біля цілі вона падає.
  • «Жодна система ППО її не збиває». Факти свідчать про інше: частина пусків успішно перехоплюється комплексами Patriot і іншими сучасними засобами саме на етапі зниження швидкості.
  • «Це чиста гіперзвукова крилата ракета зі скрамджетом». Аналіз уламків і патентів підштовхує багатьох експертів до версії квазібалістичної траєкторії з твердопаливним розгоном.
  • «Точність ідеальна». Бойова частина відносно невелика, а відхилення в реальних умовах іноді перевищує очікуване, особливо при ударах по наземних цілях.

Ці розбіжності між заявами і результатами застосування формують реалістичнішу картину загрози.

Чи можна її перехопити і якими засобами

Найскладніший етап для засобів ППО — високошвидкісний маршовий політ на великій висоті. Найбільш вразливою є термінальна ділянка, де швидкість знижується до 4,5 Маха і ракета виконує маневри. Саме тут комплекси з ракетами PAC-3 і подібні системи мають шанси на успіх.

Ефективність перехоплення залежить від завчасного виявлення, якості цілевказівки і наявності достатньої кількості сучасних зенітних ракет. Комбіновані атаки з використанням «Цирконів» разом із балістичними і крилатими ракетами, а також дронами, значно ускладнюють роботу ППО.

Питання, які найчастіше шукають

Скільки часу потрібно «Циркону», щоб долетіти до Києва з Криму?
Орієнтовно 5–7 хвилин залежно від конкретної точки запуску і траєкторії.

Чи є ядерна версія ракети?
Теоретично можлива, але підтверджених даних про бойове застосування ядерного варіанту немає. Усі відомі пуски по Україні були з звичайною бойовою частиною.

Чим «Циркон» відрізняється від «Кинджала»?
«Кинджал» — це авіаційна балістична ракета повітряного базування. «Циркон» — переважно морського (або берегового) базування з іншою схемою польоту.

Яка реальна дальність у бойових умовах?
Найчастіше фіксується в діапазоні 450–700 км. Заявлені 1000+ км вимагають оптимальних умов і, ймовірно, не завжди досягаються.

Чи виробляє Росія «Циркони» серійно?
Так, але обсяги обмежені. За оцінками, річний план становить кілька десятків одиниць, що пояснює періодичну інтенсифікацію і подальше зниження кількості пусків.

Короткий чек-лист для самоперевірки:

  • Я розрізняю заявлені і незалежно підтверджені характеристики.
  • Я розумію, на якій ділянці польоту ракета найбільш вразлива.
  • Я знаю основні носії і можливі точки запуску.
  • Я усвідомлюю різницю між гіперзвуковою крилатою і квазібалістичною класифікацією.
  • Я можу оцінити реальний час підльоту до ключових українських міст.

Ракета 3М22 «Циркон» залишається серйозною загрозою завдяки високій швидкості і короткому часу підльоту. Водночас її можливості не є абсолютними — частина пусків перехоплюється, бойова частина обмежена за потужністю, а виробництво не дозволяє масовано насичувати фронт такими дорогими боєприпасами. Подальший розвиток систем ППО і засобів раннього попередження продовжує зменшувати ту перевагу, на яку розраховували розробники.