Великий герб України — це конституційний символ, який мав об’єднати в одному зображенні тисячолітню спадщину княжої доби, козацької волі та ідею соборності всіх українських земель. Його головним елементом завжди залишається золотий тризуб — знак княжої держави Володимира Великого, а доповнення у вигляді щитотримачів, вінця та національних орнаментів мали підкреслити безперервність державності від Київської Русі до сьогодення.
Попри пряму вимогу статті 20 Конституції України, цей герб досі існує лише в проєктах і законопроєктах. Станом на 2026 рік офіційно затверджений лише малий Державний Герб — золотий тризуб на синьому щиті. Великий герб залишається обіцянкою, яка вже майже три десятиліття чекає на свою реалізацію двома третинами голосів Верховної Ради.
Саме ця незавершеність робить тему особливо живою: вона торкається не лише геральдики, а й питань національної пам’яті, політичних компромісів і того, як держава бачить саму себе в часи випробувань.
Конституційна норма, яка досі лишається невиконаною
Стаття 20 Конституції України, ухваленої 28 червня 1996 року, формулює вимогу чітко: «Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України)».
Ця норма з’явилася як політичний компроміс. Під час «конституційної ночі» 1996 року комуністична частина парламенту чинила сильний опір тризубу. Щоб пом’якшити суперечку, до тексту внесли згадку про великий герб, який мав «ураховувати» козацьку символіку. На практиці це означало, що тризуб залишився малим гербом, а повноцінний великий — відклали на потім.
Відтоді пройшло кілька хвиль спроб. У 1996–2001 роках працювали комісії, розглядали сотні ескізів. У 2007–2009 роках уряд навіть затвердив один із проєктів. У 2020 році Кабінет Міністрів оголосив новий конкурс, переможцем якого став ескіз Олексія Кохана. Проте 24 серпня 2021 року, у День Незалежності, Верховна Рада підтримала в першому читанні зовсім інший законопроєкт, внесений Президентом. До другого читання справа так і не дійшла. Станом на середину 2026 року постанови про конкурси вже втратили чинність, а закон про великий герб так і не ухвалений.
Фактично Україна живе з одним офіційним гербом — малим. Великий залишається юридичною конструкцією, яка існує лише на папері Конституції.
Історичні корені: від УНР до сучасних проєктів
Ідея великого герба не народилася в 1990-х. Вона сягає часів Української Народної Республіки. 22 березня 1918 року Центральна Рада затвердила і малий, і великий герби за проєктом Василя Кричевського. Малий був тризубом, великий — складнішою композицією, яка мала відображати єдність земель.
У міжвоєнний період еміграційні уряди УНР продовжували розробляти символіку. Особливо відомим став проєкт Миколи Битинського (близько 1939–1940 років). У центрі — тризуб, якого підтримують архангел Михаїл і коронований лев. Навколо — вінок із гербами українських земель: Правобережжя, Лівобережжя, Галичини, Закарпаття, Кубані. Ця композиція прямо говорила про соборність — ідею, яка пронизувала всю українську політичну думку XX століття.
Після відновлення незалежності 1991 року конкурс на державний герб виграла робота Андрія Гречила та Івана Турецького. Вони запропонували і малий, і великий варіанти. Проте політична реальність змусила обмежитися лише малим гербом. Постанова Верховної Ради від 19 лютого 1992 року прямо назвала тризуб «головним елементом великого герба», відклавши його створення на майбутнє.
Так і почалася довга історія незавершеності. Кожен новий конкурс чи законопроєкт ставав ареною не стільки художніх, скільки політичних суперечок.
Як виглядає запропонований варіант і що означає кожен елемент
Найбільш опрацьований проєкт, який дійшов до парламенту в 2021 році, описує композицію так: золотий тризуб на синьому п’ятисторонньому щиті із заокругленими нижніми кутами та золотою облямівкою. Над щитом — великокняжий вінець Ярослава Мудрого і пурпурово-золотий намет у вигляді рослинного орнаменту. Щит тримають: зліва — лев (символ Галицько-Волинського князівства), справа — воїн-козак із рушницею (герб Війська Запорозького). Під щитом — синьо-жовта стрічка, а під нею — два золоті колоски пшениці, переплетені кетягом калини.
Кожен елемент несе свій сенс. Тризуб — прямий зв’язок із княжою державою Володимира Великого і водночас із УНР 1918 року. Лев нагадує про західноукраїнські землі та традицію Королівства Руси. Козак із мушкетом — про демократичну традицію Січі та козацьку волю. Калина і колоски — народні символи, які вкорінюють державну геральдику в сільській і природній образності українців.
Саме ця багатошаровість і робить проєкт привабливим для одних і надто складним для інших. Геральдисти звертають увагу на деталі: чи правильно намальований лев (історичний галицький лев спирається на скелю), чи відповідає козак класичній іконографії Війська Запорозького, чи доречна корона в республіканській державі.
Чому багато експертів вважають великий герб зайвим
Андрій Гречило, співавтор малого герба і голова Українського геральдичного товариства, неодноразово підкреслював: великі герби характерні для монархій і федеративних імперій, де потрібно показувати титулатуру правителя та склад земель. Україна — унітарна республіка. Її нинішній герб уже несе ідею соборності, апелюючи до спадщини Київської Русі.
Подібну думку висловлюють і інші фахівці. Великий герб у повсякденному використанні майже не потрібен. Його логічне місце — на печатках найвищих органів, у парадних залах, на окремих державних документах. Масово замінювати його в паспортах, на будівлях чи в офіційних бланках означало б величезні витрати без помітної користі.
Порівняння з іншими країнами підсилює цей аргумент. Німеччина має простий федеральний орел. Польща — білого орла. Навіть країни з монархічним минулим часто обмежуються одним основним гербом. Складні «великі» композиції живуть переважно в церемоніальному просторі.
Водночас існує й протилежна позиція: виконання конституційної норми — питання державної послідовності. Якщо Основний Закон передбачає великий герб, його варто врешті затвердити, навіть якщо використання буде обмеженим.
Поширені помилки та міфи про великий герб України
Навколо теми накопичилося чимало спрощень і хибних уявлень. Ось найпоширеніші з них:
- Міф: «Великий герб уже існує і просто не всі його бачать». Насправді офіційно затверджений лише малий герб. Будь-яке зображення з левом і козаком — це проєкт, а не чинний державний символ.
- Міф: «Тризуб — це тільки малий герб, а великий має бути зовсім іншим». Конституція прямо вимагає, щоб тризуб був головним елементом великого герба. Без нього композиція втрачає конституційну основу.
- Міф: «Корона на гербі означає, що Україна хоче стати монархією». У проєктах корона (вінець Ярослава Мудрого) — історичний елемент, а не політична заява. Проте геральдисти справедливо зауважують, що в республіканській традиції вона виглядає чужорідно.
- Міф: «Якщо затвердити великий герб, доведеться міняти всі документи». Навіть у разі ухвалення закону використання можна обмежити найвищими органами влади. Малий герб залишиться основним для повсякденного вжитку.
- Міф: «Герб Війська Запорозького — це обов’язково козак із мушкетом у конкретній позі». Історичний герб Війська Запорозького мав кілька варіантів. Сучасні проєкти часто відходять від класичної іконографії, що викликає критику фахівців.
Ці помилки виникають тому, що тема рідко пояснюється системно. Люди бачать барвисті зображення в інтернеті й сприймають їх як уже затверджені.
Питання, які найчастіше ставлять про цей символ
Чому великий герб досі не затвердили?
Основна причина — відсутність політичного консенсусу. Потрібно 300 голосів у Верховній Раді. Крім того, серед геральдистів і політиків немає єдиної думки, чи взагалі потрібен складний герб унітарній республіці.
Чи можна використовувати зображення з левом і козаком як офіційний символ?
Ні. До ухвалення закону будь-який «великий герб» залишається лише художнім проєктом. Офіційним державним гербом є тільки золотий тризуб на синьому щиті.
Чим великий герб відрізняється від малого?
Малий — це сам тризуб у щиті. Великий — складна композиція, де тризуб залишається центром, але додаються щитотримачі, вінець, орнаменти та стрічка. Він мав би використовуватися в особливо урочистих випадках.
Чи є великий герб у інших європейських країн?
Так, але переважно в монархіях або в державах із сильною федеративною традицією. Республіки частіше обмежуються одним основним гербом.
Що буде, якщо закон ухвалять?
З’явиться новий офіційний символ із чітко визначеним порядком використання. Малий герб при цьому не зникне — він залишиться головним елементом і основним знаком держави.
Чек-лист: як розпізнати справжній державний символ України
Щоб не плутатися в зображеннях, варто перевіряти кілька простих ознак:
- Чи є в центрі золотий тризуб особливої форми на синьому щиті? Якщо ні — це не державний герб.
- Чи затверджений символ законом або постановою Верховної Ради? Малий герб — так (1992 рік). Великий — ні.
- Чи відповідає зображення опису в офіційних документах? Будь-які додатки (лев, козак, корона) без закону залишаються проєктами.
- Де саме використовується зображення? На печатках Президента, Верховної Ради, уряді, паспортах — тільки малий герб.
- Чи немає елементів, які суперечать геральдичним нормам (перевернуті фігури, топтання стрічки ногами щитотримачів, фантазійні корони без історичного підґрунтя)?
Цей чек-лист допомагає відрізняти офіційну символіку від патріотичних ілюстрацій, яких зараз дуже багато.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли…
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли під час підготовки матеріалів до Дня Державного Герба один із регіональних музеїв розмістив на афіші саме проєкт 2021 року з підписом «Державний Герб України». Відвідувачі почали запитувати, чому вони ніколи не бачили такого герба на документах. Довелося пояснювати різницю між чинним символом і проєктом, який так і не став законом. Ця плутанина повторюється щороку і показує, наскільки важливо говорити про тему чесно і точно.
Подібні історії виникають і в освітньому середовищі. Учні часто плутають ескізи з офіційним гербом, бо в підручниках іноді друкують яскравіші, «повніші» зображення без чіткого пояснення статусу.
Великий герб у 2026 році: роль у формуванні національної ідентичності
У час, коли Україна відстоює своє право на існування, питання символів набуває особливого значення. Тризуб уже став знаком спротиву, єдності й незламності. Він з’являється на прапорах, шевронах, графіті, татуюваннях. Його сила — у простоті й історичній глибині.
Великий герб, якби його затвердили, міг би стати урочистим доповненням — символом, який використовують у найважливіших державних церемоніях. Але його відсутність не робить державу менш повноцінною. Навпаки, довга історія незатвердження показує, наскільки серйозно українське суспільство ставиться до власних символів. Краще мати один справжній і глибоко прийнятий герб, ніж складну композицію, яка так і не стала живою.
Соборність, яку мав уособлювати великий герб, уже втілена в самому тризубі. Він об’єднує княжу спадщину, традицію УНР і сучасну Україну. І саме тому, навіть без великого герба, державна символіка України залишається однією з найсильніших і найвпізнаваніших у світі.