Процедура розірвання шлюбу в Україні регулюється Сімейним кодексом та Законом про державну реєстрацію актів цивільного стану. Вона пропонує два чіткі шляхи: адміністративний через органи ДРАЦС для пар без взаємних претензій і без неповнолітніх дітей та судовий — у всіх інших випадках. Багато хто вважає, що процес обов’язково затягнеться на місяці й вимагатиме величезних витрат, але насправді все залежить від конкретної ситуації пари.
Коротка відповідь на головне питання звучить так: якщо обоє згодні і немає спільних дітей до 18 років — подавайте спільну заяву до ДРАЦС за місцем проживання одного з вас. Через місяць шлюб буде розірвано. Якщо є діти, спори щодо майна чи один з подружжя не дає згоди — доведеться звертатися до суду. З 2026 року для найпростіших випадків з’являється ще й цифровий варіант через «Дію».
Коли можна обійтися ДРАЦС, а коли потрібен суд
Адміністративний порядок підходить лише за сукупності умов: взаємна згода обох, відсутність спільних неповнолітніх дітей (або діти вже досягли 18 років) та відсутність майнових суперечок, які сторони хочуть вирішити одночасно з розлученням. У воєнний стан будь-який відділ ДРАЦС в Україні може прийняти заяву — це суттєво спрощує життя внутрішньо переміщеним особам.
Судовий порядок стає обов’язковим, якщо:
- є спільні діти до 18 років;
- один з подружжя не згоден на розлучення;
- потрібно одночасно вирішувати питання місця проживання дитини, аліментів чи поділу майна.
Ці два шляхи відрізняються не лише за місцем звернення, а й за тривалістю, вартістю та емоційним навантаженням. Багато пар свідомо обирають спочатку розлучення через суд без майнових вимог, а вже потім подають окремий позов про поділ майна — так процес іде швидше.
Розлучення через ДРАЦС: покрокова процедура
Подружжя (або один з них за наявності нотаріально посвідченої заяви другого) звертається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання будь-кого з них. Заява формується безпосередньо в реєстрі. Потрібні паспорти, свідоцтво про шлюб та квитанція про сплату державного мита — всього 8,50 грн.
Якщо один з подружжя не може прибути з поважної причини (хвороба, відрядження, перебування за кордоном чи на тимчасово окупованій території), другий подає нотаріально засвідчену заяву від його імені. Під час воєнного стану це працює особливо гнучко.
Після прийняття документів починається місячний термін. Він існує не для бюрократії, а для того, щоб дати парі останній шанс на примирення. Якщо за 30 днів ніхто не відкликав заяву — ДРАЦС видає свідоцтво про розірвання шлюбу. Шлюб припиняється саме в день державної реєстрації.
У 2026 році для пар без неповнолітніх дітей та за повної взаємної згоди активно впроваджується можливість подати заяву через застосунок «Дія». Процес передбачає подання обома сторонами, місячне очікування та автоматичне розірвання, якщо заява не відкликана. Це значно зменшує бюрократичне навантаження.
Розлучення через суд: два сценарії
Коли є діти або згода відсутня, справа потрапляє до суду. Тут теж є два варіанти.
Спільна заява подружжя (стаття 109 Сімейного кодексу) підходить, якщо сторони досягли домовленості щодо місця проживання дитини, участі в її вихованні та матеріальному забезпеченні. До заяви додається нотаріально посвідчений договір. Судовий збір у такому випадку становить половину від стандартної ставки — 665,60 грн.
Позовна заява (стаття 110 Сімейного кодексу) подається, коли згоди немає або є додаткові вимоги. Позов подається за загальним правилом за місцем проживання відповідача. Винятки дозволяють звертатися за місцем проживання позивача, якщо з ним живуть неповнолітні діти або стан здоров’я не дозволяє їздити.
Пакет документів для суду включає:
- копію свідоцтва про шлюб;
- копії свідоцтв про народження дітей (за наявності);
- копії паспортів та РНОКПП обох сторін;
- квитанцію про сплату судового збору;
- за потреби — нотаріальний договір про дітей.
Судовий збір за позовну заяву про розірвання шлюбу у 2026 році становить 1 331,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Сплатити можна в банку, через термінал або онлайн на сайті конкретного суду. При поданні через систему «Електронний суд» діє знижка 20 %.
Процес складається з попереднього судового засідання (де суд з’ясовує позиції та можливості примирення) та основного розгляду. Якщо сторони не заперечують і надали всі документи, справа може вирішитися за одне-два засідання. Рішення суду набирає законної сили через 30 днів після виготовлення повного тексту (якщо не подана апеляція). Саме з цього моменту шлюб вважається розірваним. Суд самостійно надсилає рішення до ДРАЦС для внесення відомостей у реєстр.
Особливі ситуації, які потребують окремої уваги
Під час вагітності дружини та першого року після народження дитини раніше діяли суттєві обмеження. Законодавчі зміни останніх років значно спростили ситуацію — тепер позов може бути поданий з урахуванням інтересів сторін і дитини, а суд оцінює конкретні обставини.
Якщо один з подружжя визнаний безвісно відсутнім або недієздатним, розлучення можливе через ДРАЦС за спрощеною процедурою (стаття 107 Сімейного кодексу) — практично в день звернення.
Для пар, де хтось перебуває за кордоном, працює нотаріальна довіреність або заява, засвідчена в консульстві. Документи іноземного зразка потребують легалізації або апостиля та перекладу.
У воєнний час процедури не скасовуються, але з’являються практичні нюанси: перебої зі зв’язком, переміщення людей, складнощі з отриманням довідок. У таких випадках рекомендують звертатися до безкоштовної правової допомоги або до адвоката, який має досвід роботи з військовими та ВПО.
Порівняння двох шляхів розлучення
| Критерій | Через ДРАЦС | Через суд |
|---|---|---|
| Умови | Взаємна згода, немає неповнолітніх дітей | Є діти, спори або відсутня згода |
| Термін | 1 місяць | Від 1–2 місяців до року+ |
| Вартість (2026) | 8,50 грн мито | 1 331,20 грн (позов) / 665,60 грн (спільна заява) |
| Можливість онлайн | Через «Дію» (для відповідних пар) | Через «Електронний суд» |
Типові помилки при поданні заяви на розлучення
1. Неправильний вибір органу звернення. Багато хто намагається подати заяву до ДРАЦС, маючи неповнолітніх дітей. Заяву повертають, втрачається час. Перед подачею обов’язково перевірте, чи є діти до 18 років і чи є згода другого з подружжя.
2. Відсутність нотаріально посвідченої згоди. Якщо один з подружжя не може прибути особисто, проста письмова заява не підійде. Потрібно саме нотаріальне посвідчення або довіреність. Інакше документи не приймуть.
3. Неповний або неякісний пакет документів. Скан-копії низької якості, відсутність РНОКПП, неактуальні паспортні дані — усе це призводить до повернення позову або затримок. Краще зробити свіжі витяги з реєстру через «Дію».
4. Подання позову за неправильною юрисдикцією. Позов про розлучення подається за місцем проживання відповідача. Якщо помилитися — суд поверне матеріали, і доведеться починати спочатку.
5. Одночасне заявлення всіх вимог у одному позові. Поділ майна, визначення місця проживання дитини та аліменти можна оформити окремо. Це часто прискорює саме розлучення. Багато хто цього не враховує і затягує процес на рік.
6. Ігнорування інтересів дітей. Суд завжди перевіряє, чи не порушуються права дитини. Якщо в договорі або позові прописані умови, що явно шкодять дитині, суд може не затвердити угоду.
7. Емоційне прийняття рішень без консультації. У стані гострого конфлікту люди часто відмовляються від аліментів або від майна «щоб швидше закінчити». Через кілька місяців це обертається новими судовими позовами.
Кожна з цих помилок не просто затягує процес — вона додає зайвого стресу в already непростий період. Досвідчені юристи радять хоча б раз проконсультуватися перед подачею документів, навіть якщо ви плануєте діяти самостійно.
Практичні нюанси, про які рідко пишуть
Після набрання рішенням суду законної сили або отримання свідоцтва з ДРАЦС варто одразу оновити паспортні дані (якщо змінюєте прізвище), повідомити органи про зміну сімейного стану для перерахунку податків чи субсидій та, за потреби, внести зміни в реєстр майнових прав.
Якщо шлюб було укладено за кордоном, але зареєстровано в Україні, розлучення відбувається за українським законодавством. Іноземне рішення про розлучення потребує визнання в Україні через суд.
Для військовослужбовців та осіб, які перебувають на фронті, процедура не скасовується. Потрібна довіреність, засвідчена командиром частини або нотаріусом (у тому числі мобільним). Судова практика в таких справах вже досить стала.
Цифровізація 2026 року робить процес доступнішим: «Електронний суд», витяги з реєстрів через «Дію», можливість віддаленого подання в багатьох випадках. Це особливо важливо для людей, які зараз не можуть фізично бути в Україні або переміщуються всередині країни.
Кожен розрив стосунків — це не просто юридична процедура. Це точка, після якої починається новий етап життя. Чим чіткіше й спокійніше пройде оформлення документів, тим менше енергії витратиться на папери і тим більше залишиться на відновлення та планування майбутнього. Закон дає інструменти — головне правильно ними скористатися.