У 2025 році загальне споживання електроенергії в Україні становило 80,2 млрд кВт·год. Це на 3,6% менше, ніж у 2024 році, і на 36,2% нижче рівня 2021 року (до повномасштабної війни). Дані підтверджує аналітичний центр DiXi Group на основі інформації НКРЕКП.

Споживання стабілізувалося в діапазоні 80–83 млрд кВт·год після різкого падіння у 2022 році, але до довоєнних показників не повернулося. Основна причина — скорочення промислового попиту, міграція населення та наслідки руйнувань енергетичної інфраструктури.

Динаміка споживання з 2021 по 2025 рік

У 2021 році Україна спожила 125,7 млрд кВт·год. У 2022 році показник впав до 86,1 млрд кВт·год (мінус 31,5%). У наступні роки він тримався відносно стабільно на рівні близько 80–83 млрд кВт·год. У 2025-му зафіксовано подальше невелике зниження.

Загальне скорочення порівняно з 2021 роком сягнуло 45,5 млрд кВт·год. Це відображає як втрату частини промислових потужностей, так і зміни в поведінці споживачів та структуру економіки.

Структура споживання: побутові та непобутові споживачі

У 2025 році:

  • непобутові споживачі (промисловість, бізнес, бюджетні установи) використали 51,1 млрд кВт·год (63,7% від загального обсягу);
  • побутові споживачі — 29,1 млрд кВт·год (36,3%).

До війни частка непобутових споживачів була вищою — 69,5%. Найбільше скорочення зафіксовано саме в промисловості та бізнесі (мінус 41,5% порівняно з 2021 роком). Споживання населення зменшилося на 24,1%.

Чому споживання не відновлюється

Головні фактори:

  • руйнування та пошкодження промислових підприємств у зонах бойових дій і прифронтових регіонах;
  • виїзд значної частини населення за кордон і внутрішня міграція;
  • перехід частини бізнесу на власну генерацію (сонячні станції, генератори);
  • обмеження постачання через пошкодження мереж і генерації;
  • підвищення енергоефективності та свідоме заощадження електроенергії.

Навіть у періоди відносної стабільності в енергосистемі попит залишається значно нижчим за довоєнний.

Сезонність і регіональні особливості

Споживання традиційно зростає взимку через опалення (особливо електрокотли та обігрівачі) та влітку під час спеки через кондиціонери. У 2025–2026 роках пікові навантаження додатково ускладнювалися обмеженнями генерації та імпортом/експортом електроенергії.

Регіональні відмінності значні: у західних і центральних областях споживання відносно стабільніше, тоді як у прифронтових і деокупованих регіонах воно суттєво нижче через руйнування інфраструктури та відтік населення.

Вплив на енергосистему та тарифи

Зниження споживання частково компенсує втрати генерації, але створює дисбаланси. У години мінімального попиту виникає надлишок, а в пікові — дефіцит. Це впливає на ціни на ринку «на добу наперед» і необхідність імпорту.

Для побутових споживачів зберігається фіксований тариф, тоді як для бізнесу ціна формується ринковими механізмами.

У нашій практиці аналізу відкритих даних енергоринку видно, що навіть невеликі зміни погоди чи графіків відключень одразу відображаються на обсягах споживання в режимі реального часу.

Перспективи на найближчі роки

Відновлення споживання до рівня 2021 року можливе лише за умови повернення промисловості, населення та масштабної відбудови. Поки триває війна, експерти очікують збереження показників у діапазоні 75–85 млрд кВт·год на рік з можливими коливаннями залежно від інтенсивності бойових дій та стану енергосистеми.

Розвиток розподіленої генерації (сонце, вітрові станції, газопоршневі установки) продовжить змінювати структуру попиту на централізовану електроенергію.

FAQ

Скільки електроенергії спожила Україна у 2025 році?
80,2 млрд кВт·год.

На скільки зменшилося споживання порівняно з 2021 роком?
На 36,2%.

Хто споживає більше — населення чи промисловість?
Непобутові споживачі (промисловість і бізнес) — 63,7% у 2025 році.

Чому споживання продовжує знижуватися?
Через наслідки війни, міграцію, скорочення промисловості та зростання власної генерації.

Де взяти актуальні дані?
Офіційні дані публікує НКРЕКП, аналітику зводять DiXi Group та портал Energy Map.

Споживання електроенергії в Україні залишається одним із ключових індикаторів стану економіки та енергетичної безпеки. Показник 80,2 млрд кВт·год у 2025 році фіксує нову реальність — значно нижчий попит, змінену структуру споживачів і високу залежність від стабільності генерації та мереж. Подальша динаміка залежатиме передусім від ходу війни та темпів відновлення промисловості.