У вихорі воєнних років і політичних перестановок в Україні два чоловіки з однаковим прізвищем — Олексій Кулеба та Дмитро Кулеба — опинилися на ключових державних посадах. Багато хто мимоволі ставив собі питання: а чи не родичі вони? Коротка відповідь: ні, Олексій Кулеба і Дмитро Кулеба не є родичами. Вони — однофамільці, які походять з різних сімей і мають цілком самостійні життєві шляхи. Плутанина виникла через збіг прізвищ та одночасну появу в інформаційному полі, але детальний погляд на їхні біографії та родинні історії одразу розставляє все на місця.

Цей збіг прізвищ став цікавим феноменом українського медіапростору. Коли Олексій Кулеба отримав призначення на високу посаду, деякі коментатори жартували про «родинний дует» у владі, а хтось навіть непокоївся за репутацію Дмитра Кулеби. Насправді ж їхні родини ніколи не перетиналися, а спільне прізвище — це лише випадковість, яка часом змушує людей глибше розбиратися в українській політиці та державній службі.

Олексій Кулеба: від київського самоврядування до віцепрем’єра з відновлення

Олексій Володимирович Кулеба народився 8 серпня 1983 року в Києві. Він — корінний киянин у першому поколінні. Його батько, Володимир Кулеба, відомий журналіст, письменник і радіоведучий, свого часу обіймав посаду заступника голови Київської обласної державної адміністрації. Мати працювала в торгово-промисловій палаті. У родині панував «традиційний український матріархат», як сам Олексій іноді згадує в інтерв’ю, — сильна роль матері та бабусі в вихованні.

Освіту Олексій здобув у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, де вивчав міжнародну економіку. Пізніше отримав ступінь кандидата наук з державного управління. Кар’єра почалася в органах місцевого самоврядування Києва. Він пройшов шлях від роботи в районних адміністраціях до посади першого заступника голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень (2021–2022).

Ключовим випробуванням стала повномасштабна війна. У лютому 2022 року Олексій Кулеба очолив Київську обласну державну адміністрацію саме в найгарячіші тижні оборони столиці. Він координував евакуацію, гуманітарну допомогу, роботу з волонтерами та забезпечення життєдіяльності регіону під постійними обстрілами. Пізніше, з травня 2022 по січень 2023 року, знову повернувся на цю посаду. З січня 2023 по вересень 2024 року працював заступником керівника Офісу Президента України.

5 вересня 2024 року Верховна Рада призначила його віцепрем’єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад та територій. На цій посаді (і після урядових перестановок 2025 року) він відповідає за відновлення інфраструктури, підтримку територіальних громад, децентралізацію та координацію міжнародної допомоги на відбудову. Його стиль роботи — практичний, орієнтований на результат і тісну співпрацю з місцевою владою.

Особисте життя Олексія Кулеби стабільне: одружений на Галині Дмитриченко-Кулебі, у пари дві доньки — Мар’яна та Христина. Тестем є ректор Національного транспортного університету Микола Дмитриченко.

Дмитро Кулеба: дипломатична династія та міжнародна арена

Дмитро Іванович Кулеба народився 19 квітня 1981 року в Сумах. Його родина має глибокі дипломатичні традиції. Батько, Іван Дмитрович Кулеба, — кар’єрний дипломат, який обіймав посади посла України в Єгипті, Чехії, Казахстані та Вірменії, а також був заступником міністра закордонних справ. Мати, Євгенія Володимирівна, — вчителька української мови та літератури.

Дмитро закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «міжнародне право». У 2005 році захистив кандидатську дисертацію. Кар’єра почалася в Міністерстві закордонних справ ще в молодому віці. Він працював у різних департаментах, займався європейською інтеграцією, а з 2019 року став віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

У березні 2020 року Дмитро Кулеба очолив Міністерство закордонних справ України — став наймолодшим міністром закордонних справ в історії незалежної України. На цій посаді він провів найскладніші чотири роки: повномасштабне вторгнення, формування міжнародної коаліції підтримки, санкційний тиск на Росію, участь у самітах G7, НАТО та ЄС. Його стиль — жорстка, але дипломатична риторика, активна робота в соціальних мережах та особистий контакт з лідерами світу.

У вересні 2024 року Дмитро Кулеба подав у відставку з посади міністра. Після цього він зосередився на аналітичній та викладацькій діяльності: став нерезидентним старшим науковим співробітником Центру Белфера Гарвардського університету, а з січня 2025 року — доцентом Інституту політичних досліджень Sciences Po у Парижі, де викладає курс «Воєнна дипломатія». У 2026 році він продовжує активно коментувати міжнародну ситуацію, зустрічався з Президентом України та залишається впливовою фігурою в експертному середовищі.

Особисте життя Дмитра Кулеби: у цивільному шлюбі зі Світланою Павелецькою, співзасновницею видавництва #книголав. Має двох дітей від попереднього шлюбу — Єгора та Любов.

Чому виникла плутанина і як її розвіювали

Прізвище Кулеба не є надто поширеним, тому коли два високопосадовці з ним з’явилися майже одночасно, багато журналістів, політиків і пересічних громадян почали припускати родинний зв’язок. Особливо помітно це стало під час призначень Олексія Кулеби на керівні посади в 2022–2024 роках. Деякі коментатори жартували, що «родина Кулеб бере владу», інші непокоїлися, чи не вплине це на репутацію Дмитра як незалежного дипломата.

Самі герої та їхні оточення неодноразово спростовували будь-який родинний зв’язок. У біографічних матеріалах прямо вказується: Дмитро Кулеба — «просто однофамілець». Різні батьки (Володимир vs Іван), різні регіони походження (Київ vs Суми), різні кар’єрні траєкторії (місцеве самоврядування та відновлення vs дипломатія та міжнародні відносини) — усе це підтверджує відсутність родинних зв’язків.

Ця плутанина, втім, мала й позитивний ефект: вона змусила суспільство уважніше ставитися до перевірки інформації та розрізняти державних діячів за конкретними справами, а не за прізвищами.

Порівняння життєвих шляхів: різні родини, спільна мета

Щоб краще зрозуміти відмінності та паралелі, варто поглянути на ключові факти їхніх біографій:

ПараметрОлексій КулебаДмитро Кулеба
Рік народження19831981
Місце народженняКиївСуми
БатькоВолодимир Кулеба (журналіст, чиновник)Іван Кулеба (дипломат)
ОсвітаКНЕУ, кандидат наук з держуправлінняІнститут міжнародних відносин КНУ, кандидат юридичних наук
Основна сфераМісцеве самоврядування, відновлення громад, регіональна політикаДипломатія, міжнародні відносини, європейська інтеграція
Ключова посада (станом на 2026)Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територійНерезидентний старший науковий співробітник Гарварду, викладач Sciences Po
Сімейний станОдружений, двоє дочокУ цивільному шлюбі, двоє дітей

Ця таблиця наочно демонструє: два різні життєві маршрути, дві різні родинні історії, але обидва чоловіки присвятили себе служінню Україні в найскладніший період її новітньої історії.

Цікаві факти про Олексія та Дмитра Кулеб

Декілька деталей, які роблять їхні історії ще більш живими та людськими.

  • Олексій Кулеба жартував, що під час одного з призначень «на кону була й репутація голови МЗС Дмитра Кулеби», бо багатьох цікавило, чи є вони родичами.
  • Дмитро Кулеба став наймолодшим міністром закордонних справ в історії незалежної України — йому було 38 років на момент призначення.
  • Олексій Кулеба особисто координував оборону та евакуацію Київщини в перші тижні повномасштабного вторгнення, коли область опинилася на передовій.
  • Дмитро Кулеба активно використовував соціальні мережі для дипломатії — його твіти та пости часто ставали частиною міжнародного інформаційного фронту.
  • Обидва мають досвід роботи з міжнародними партнерами, але в різних площинах: Олексій — більше з відновленням та громадами, Дмитро — з глобальною політикою та альянсами.
  • Після відставки з МЗС Дмитро Кулеба почав викладати «воєнну дипломатію» у престижному французькому інституті — перший українець на такій посаді.

Олексій Кулеба і Дмитро Кулеба — це не просто два прізвища, які збіглися. Це два яскраві приклади того, як різні люди з різним бекграундом приходять на державну службу і роблять свій внесок у стійкість та майбутнє країни. Їхні історії нагадують: в Україні достатньо талановитих і відданих фахівців, і збіг прізвищ — це лише привід глибше розібратися в тому, хто що робить і як саме служить державі. У 2026 році обидва продовжують впливати на українське життя — один зсередини урядових структур відновлення, інший — через експертну та академічну діяльність на міжнародній арені. Їхні шляхи різні, але мета спільна — сильна, відновлена і захищена Україна.