У невеликому бразильському містечку Апуярес штату Сеара, серед полів кукурудзи та посушливих ландшафтів північного сходу, живе людина, чиє життя вже перетнуло позначку 113 років. Жоау Марінью Нету, народжений 5 жовтня 1912 року в Марангуапе, офіційно визнаний найстарішим живим чоловіком планети станом на червень 2026 року. Його вік підтверджений LongeviQuest та Guinness World Records — 113 років і понад 250 днів. Це не просто цифра в таблиці рекордів. Це історія про людину, яка почала працювати в чотири роки, пережила жорстокі посухи, виховала семеро дітей і досі залишається символом того, як просте, наполегливе життя може розтягнутися на понад століття.
Жоау виріс у родині фермерів. Ще малим хлопцем він допомагав батькові та найманим працівникам на полях: пас худобу, збирав плоди з дерев жуазейро за допомогою саморобних гаків. Земля в регіоні сертан сувора — часті посухи, бідні ґрунти, необхідність виживати. Проте саме ця щоденна фізична праця, поєднана з тісними сімейними зв’язками, стала фундаментом його довголіття. Пізніше він одружився з Жозефою Албано дос Сантос, успадкував ферму Фазенда Масапе, вирощував кукурудзу та квасолю, розводив корів, кіз, свиней і курей. Після смерті першої дружини в 1994 році одружився вдруге — з Антонією Родрігес Моура. У нього семеро дітей, шестеро з яких живі, 22 онуки, 15 правнуків і щонайменше троє праправнуків. Сьогодні, попри проблеми із зором, він живе в будинку для літніх людей, але сім’я залишається поруч.
Коли 25 листопада 2024 року помер попередній рекордсмен — 112-річний британець Джон Тіннісвуд, титул найстарішого чоловіка світу перейшов саме до Жоау. До Тіннісвуда рекорд належав венесуельцю Хуану Вісенте Пересу Мора, який прожив 114 років і 339 днів. Таким чином, за останні два роки титул тричі змінював власника, демонструючи, наскільки крихкою може бути межа між «найстарішим» і «колишнім рекордсменом».
Історія титулу найстарішого чоловіка — це не лише про окремі імена. Вона відображає глобальні зміни в медицині, харчуванні та соціальних умовах. Найстарішим верифікованим чоловіком в історії залишається японець Дзіроемон Кімура, який прожив 116 років і 54 дні (1897–2013). Він працював листоношею, щодня проїжджав на велосипеді десятки кілометрів і зберігав активність до глибокої старості. Інші помітні фігури — іспанець Сатурніно де ла Фуенте (112 років), румун Думітру Коменеску чи бразилець Деліо Вентуротті. Кожен з них прожив унікальну епоху: від аграрного суспільства до епохи інтернету й космічних польотів.
Науковці давно помітили парадокс: жінки в середньому живуть на 5–7 років довше за чоловіків, а серед суперцентенаріанів (людей старше 110 років) співвідношення сягає 10:1 або навіть більше на користь жінок. Причини криються в біології — дві X-хромосоми у жінок забезпечують кращий захист від мутацій, естроген historically захищав серцево-судинну систему, а чоловічий тестостерон пов’язаний з вищим ризиком травм та агресивної поведінки. До цього додаються соціальні фактори: чоловіки частіше курять, вживають алкоголь у надмірних кількостях, рідше звертаються до лікарів на ранніх стадіях хвороб. Проте в екстремальному віці генетика починає домінувати. Дослідження Gerontology Research Group показують, що довгожителі часто мають рідкісні варіанти генів, пов’язаних із запаленням, метаболізмом та відновленням ДНК.
Жоау Марінью Нету не жив у класичній «блакитній зоні» на кшталт Окінави чи Сардинії. Його довголіття сформувалося в умовах бразильського сертану — регіону, де люди традиційно покладаються на власні сили, сімейну солідарність та фізичну працю. Він ніколи не курив і не зловживав алкоголем, харчувався тим, що вирощував сам, і зберігав тісний контакт з дітьми та онуками. Коли його запитують про секрет, він відповідає просто: бути оточеним хорошими людьми, не залишатися на самоті та тримати дітей поруч. Це не маркетингова фраза, а життєва філософія людини, яка бачила, як посухи руйнують врожаї, а сім’я допомагає вистояти.
Цікаві факти про найстаріших чоловіків світу
- Жоау Марінью Нету — останній чоловік, народжений у 1912 році. Усі інші чоловіки цього року народження вже покинули цей світ, що робить його живим містком між двома століттями.
- Він почав працювати в чотири роки — пас худобу та збирав плоди. Сьогодні лікарі радять літнім людям помірну активність, а Жоау отримував її щодня з дитинства природним чином.
- У нього щонайменше троє праправнуків. Деякі рекордсмени не доживають до народження навіть онуків, а Жоау бачив уже четверте покоління нащадків.
- Найстаріший верифікований чоловік в історії — Дзіроемон Кімура — прожив 116 років 54 дні. Він працював листоношею і щодня їздив на велосипеді до 100 років.
- Серед нинішніх лідерів — австралієць Кен Вікс (народжений 5 жовтня 1913 року, понад 112 років) та італієць Вітантоніо Ловалло (народжений 28 березня 1914 року, понад 112 років). Обидва, як і Жоау, вели активний спосіб життя до глибокої старості.
- Багато неофіційних претендентів на титул (наприклад, фермер з Перу, який заявляв про 125 років) не проходять верифікацію через відсутність документів. Це підкреслює важливість наукового підходу до рекордів.
- Жоау надсилав привітання найстарішій жінці світу Етель Кейтерхем з нагоди її 116-річчя. Такий жест показує, що навіть у 113 років він залишається частиною глобальної спільноти довгожителів.
- У регіонах з високою тривалістю життя чоловіки часто займаються фізичною працею до 80–90 років: пасуть худобу, обробляють землю, рибалять. Це не спортзал, а щоденна необхідність, яка підтримує м’язи, серце та психіку.
Процес верифікації віку — це ціла наука. Організації LongeviQuest та Gerontology Research Group вимагають оригіналів свідоцтв про народження, переписів населення, шкільних документів, військових квитків або церковних записів. Сімейні історії та усні свідчення враховуються лише як допоміжні. Саме тому багато гучних заяв про «130 років» розбиваються об відсутність доказів. Жоау Марінью Нету пройшов цю перевірку успішно — його вік підтверджений документами та співпрацею родини з дослідниками.
Чоловіки, які досягають 110+, часто мають спільні риси: вони рідко страждають на тяжкі хронічні захворювання до глибокої старості, зберігають когнітивні функції та залишаються соціально активними. У Жоау, за словами медсестри, немає гіпертонії, діабету, інсультів чи онкології. Це не означає, що він «запрограмований» на довге життя — це результат поєднання генетики, способу життя та везіння уникнути серйозних травм чи інфекцій у критичні періоди.
Що може взяти для себе звичайна людина з історії Жоау? По-перше, регулярну фізичну активність не як обов’язок, а як частину повсякденності — прогулянки, робота в саду, допомога онукам. По-друге, свідоме плекання стосунків: регулярне спілкування з дітьми та онуками знижує рівень стресу та дає сенс існуванню. По-третє, простоту — менше обробленої їжі, більше руху на свіжому повітрі, менше самотності. Це не гарантія 113 років, але це реальні кроки, які підвищують шанси прожити довго і при цьому зберігати якість життя.
Сьогодні, коли світ швидко змінюється — від штучного інтелекту до кліматичних викликів, — історії таких людей, як Жоау Марінью Нету, нагадують: людське тіло та дух здатні на значно більше, ніж ми звикли вважати. Його життя — це не просто рекорд. Це доказ, що турбота про себе, близьких і щоденна праця можуть перетворити звичайні десятиліття на справжню епоху.