Богдан Олександрович Кротевич, відомий під позивним «Тавр», — це підполковник Національної гвардії України, колишній начальник штабу 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», один із символів стійкості українських захисників. Народжений 26 березня 1993 року в Ізмаїлі Одеської області, він пройшов шлях від звичайного студента до ключового командира в найгарячіших точках російсько-української війни. Його історія — це не просто біографія військового, а живе втілення духу опору, де кожна битва, кожна втрата і кожне повернення до строю формували людину, здатну вести за собою тисячі.
Тавр став обличчям оборони Маріуполя та «Азовсталі» в 2022 році, пережив чотири місяці російського полону в московській в’язниці «Лефортово» і повернувся, щоб знову очолити штаб бригади. Сьогодні, після звільнення зі служби в лютому 2025-го, він продовжує впливати на суспільство через гострі оцінки армійських проблем, приватні проєкти та активізм. Його слова про мікроменеджмент у командуванні ЗСУ та необхідність системних змін лунають далеко за межами військових кіл, надихаючи одних і змушуючи задуматися інших.
Кротевич — не тільки воїн, а й стратег, який поєднує фронтовий досвід із сучасним баченням війни. Від спортсмена-єдиноборця до засновника благодійного фонду AZOV.one, від інтерв’ю з окупованого «Азовсталі» до міжнародних зустрічей у Лондоні та Вашингтоні — його шлях демонструє, як одна людина може стати частиною великої історії України.
Ранні роки та формування характеру
Дитинство Богдана Кротевича пройшло в атмосфері постійного руху: народжений у приморському Ізмаїлі, він змалку відчував силу води та вітру, що пізніше відобразилося у виборі факультету судноводіння в Київській державній академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Родина переїхала до Сімферополя в Криму, де хлопець загартовувався в реаліях пострадянської дійсності. Таеквон-до, бокс і змішані єдиноборства стали не просто хобі, а фундаментом дисципліни, яка пізніше врятувала життя в окопах.
В університеті Богдан швидко перетворився на активного патріота. На четвертому курсі він уже стояв на Майдані в лавах Правого сектору під час Революції Гідності. Ці події стали для нього точкою неповернення: замість спокійного дипломного життя — рішення долучитися до добровольчого батальйону «Азов» у 2014-му. Тоді він прийшов туди простим стрільцем, але вогонь в очах і фізична підготовка одразу виділили його серед інших. Це були часи, коли кожен день міг стати останнім, а Кротевич уже вчився не просто виживати, а планувати на крок уперед.
Вступ до «Азову» та перші бойові випробування
2014 рік став для Тавра справжнім бойовим хрещенням. Бої за Маріуполь, Широкине, Світлодарську дугу, Мар’їнку — він проходив їх крок за кроком, від рядового до командира взводу. Кожен бій додавав не лише досвід, а й розуміння, як працює механізм сучасної війни: від контрдиверсійних операцій до снайперської боротьби в зонах Водяне, Золоте, Авдіївка. До 2021-го Кротевич уже обіймав посаду начальника штабу — першого заступника командира полку «Азов», відповідаючи за планування операцій.
Його стиль керівництва завжди вирізнявся холодним розрахунком і водночас людським ставленням до підлеглих. Тавр не вимагав від бійців того, чого не зробив би сам, і саме ця якість зробила його легендарним у бригаді. Коли в 2022-му почалося повномасштабне вторгнення, саме він фактично керував штабом оборони Маріуполя.
Оборона Маріуполя, «Азовсталь» і випробування полоном
Битва за Маріуполь у 2022 році стала апогеєм його військової кар’єри. 86 днів у пеклі «Азовсталі» — це не просто цифра, а історія людей, які тримали позиції під постійними обстрілами, без їжі, води та медичної допомоги. 28 березня Тавр записав відеозвернення з закликом створити гуманітарний коридор для цивільних. А 1 квітня дав інтерв’ю каналу «Белсат» прямо з території заводу, розповідаючи світові про гуманітарну катастрофу.
Після наказу про припинення оборони Кротевич опинився в російському полоні. Чотири місяці в одиночній камері «Лефортово» — це були дні, коли час розтягувався в нескінченність, а єдиною зброєю залишалися внутрішня сила і віра. Обмін 21 вересня 2022-го став для нього другим народженням. Повернувшись, Тавр не відпочивав: відразу взявся за відновлення бригади, став виконувачем обов’язків командира, а згодом — начальником штабу вже 12-ї бригади спеціального призначення «Азов».
Лідерство, благодійність і міжнародна діяльність
Після повернення Кротевич не просто керував — він будував. Заснував благодійний фонд AZOV.one, організовував збори на техніку. У 2023-му розіграв власний автомобіль і зібрав 6,5 мільйона гривень на потреби бригади. Літом 2024-го він виступав у Міжнародному інституті стратегічних досліджень у Лондоні, зустрічався з лордом Робертсоном і сенаторами США у Вашингтоні, лобіюючи підтримку України.
Його голос завжди лунав чітко і без компромісів. У червні 2024-го Тавр подав заяву до ДБР на командувача ОСУВ «Хортиця» генерала Юрія Содоля через неадекватне керування обороною Маріуполя. А в 2025-му публічно закликав головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського піти у відставку, критикуючи мікроменеджмент і системну брехню в армії.
Звільнення зі служби та життя після армії
26 лютого 2025 року підполковник Богдан «Тавр» Кротевич завершив службу в Силах оборони. Після понад десяти років у лавах «Азову» він обрав цивільне життя, але не відійшов від справ. У жовтневому інтерв’ю «Українській правді» він поділив свій новий шлях на три сектори: громадянський активізм, оборонний напрямок і приватний бізнес. Останній — це виробництво стильного одягу, зокрема картаті сорочки «Apache», які продаються онлайн і вже стали хітом серед солдарів.
Оборонний сектор включає приватну консалтингову розвідувальну контору та ІТ-продукт для автоматизованої системи управління військами. Кротевич відкрито говорить про переваги української агентурної розвідки та необхідність українських приватних військових компаній під державним контролем. Він також отримав попередження від СБУ: у березні-квітні 2025-го його внесли до списків ФСБ РФ на ліквідацію. «Якщо росіяни додають тебе в такий список — значить, щось хороше ти встиг зробити», — з усмішкою коментує Тавр.
Цікаві факти про Богдана Кротевича
- Спортивне коріння: ще до війни Тавр професійно займався таеквон-до, боксом і MMA — навички, які неодноразово рятували життя в ближньому бою.
- Міжнародне визнання: у 2024-му став переможцем премії УП 100 у категорії «Захисники», а його виступи в Лондоні та Вашингтоні відкривали двері для додаткової допомоги Україні.
- Благодійний жест: розіграв власне авто, щоб зібрати кошти на бронетранспортери для «Азову» — класичний приклад, коли лідер жертвує особистим заради спільної справи.
- Сімейний бекграунд: має сестру Сандру, яка також активно підтримує його шлях, хоча особисте життя Тавр тримає подалі від публічності.
- Художній талант: у полоні та між боями малював — мистецтво ставало для нього способом зберегти внутрішню рівновагу.
Нагороди та суспільне визнання
| Нагорода | Дата | За що отримана |
|---|---|---|
| Орден Богдана Хмельницького III ступеня | 25 березня 2022 | Мужність у захисті суверенітету України |
| Орден Богдана Хмельницького II ступеня | 26 травня 2025 | Самовіддане служіння Українському народові |
| Нагрудний знак «Козацький хрест» I, II, III ступенів | Різні дати | Бойові заслуги |
| Медаль «Захиснику Маріуполя» | 2015 | Участь у боях за місто |
Ці нагороди — лише формальне визнання того, що Тавр зробив для країни. (Джерело: uk.wikipedia.org). Його справжня цінність вимірюється не зірками на погонах, а кількістю врятованих життів і натхненних бійців.
Сьогодні Богдан Кротевич продовжує жити на повну: від бізнесу, який робить його незалежним, до гострих публічних заяв, що змушують владу чути правду. Його історія нагадує, що справжні лідери не зникають після демобілізації — вони просто переходять на новий рівень боротьби. Тавр став не просто ім’ям у військових зведеннях, а частиною колективної пам’яті нації, яка ніколи не здається. І поки Україна стоїть, такі люди, як він, будуть її опорою — міцною, як таврійська скеля, і гнучкою, як степовий вітер.