Камала Деві Гарріс увійшла в історію Сполучених Штатів як 49-та віцепрезидентка країни, ставши першою жінкою, першою афроамериканкою та першою американкою азійського походження на цій посаді. Вона обіймала цю роль з 20 січня 2021 року до 20 січня 2025 року в адміністрації Джо Байдена, а перед тим представляла Каліфорнію в Сенаті США та обіймала посади окружного прокурора Сан-Франциско й генерального прокурора штату. Її кар’єра — це історія послідовного сходження через систему правосуддя та політику, де кожен крок будувався на досвіді прокурорки, яка вміла вести складні справи та захищати вразливі групи.

Народжена 20 жовтня 1964 року в Окленді, Каліфорнія, Гарріс виросла на перетині двох потужних культур — індійської та ямайської. Її мати, Шаямала Ґопалан, прибула до США з Ченнаї (тодішній Мадрас) у 1958 році, щоб вивчати ендокринологію, і стала видатною дослідницею раку молочної залози, працюючи над рецептором прогестерону понад чотири десятиліття. Батько, Дональд Джаспер Гарріс, емігрував з Ямайки в 1961 році, здобув ступінь з економіки розвитку в Каліфорнійському університеті в Берклі та став першим чорношкірим професором зі стажем у Стенфордському університеті. Батьки розлучилися, коли Камалі було сім років, і мати виховувала дочок сама в районі Берклі, занурюючи їх у культуру афроамериканської спільноти та зберігаючи зв’язок з індійським корінням — Камала навіть їздила до Індії в дитинстві, вивчала базову тамільську та носила традиційний одяг.

Цей бікультурний фундамент сформував її погляд на справедливість як на щось, що виходить за межі однієї нації чи раси. Мати часто повторювала фразу про те, що «ти можеш бути тим, ким захочеш», і ця впевненість допомогла Гарріс прокласти шлях крізь інституції, де жінки та люди кольору traditionally стикалися з бар’єрами. Сестра Майя, молодша на два роки, також стала адвокаткою та політичною консультанткою — їхня близькість залишається опорою й сьогодні.

Гарріс закінчила середню школу в Монреалі, куди мати переїхала на роботу до Університету Макгілла, а потім повернулася до США й обрала Говардський університет — історично чорний виш у Вашингтоні. Там вона вивчала політологію та економіку, вступила до сестринства Alpha Kappa Alpha та відчула силу спільноти, яка виховує лідерів. У 1989 році вона здобула ступінь доктора права в Каліфорнійському університеті в Гастінгсі, де очолювала асоціацію чорношкірих студентів-юристів. Цей вибір вишу, а не престижнішого Ivy League, підкреслює її свідоме тяжіння до інституцій, що підтримують меншини.

Після отримання ліцензії адвоката в 1990 році Гарріс почала кар’єру в офісі окружного прокурора округу Аламеда. Вона спеціалізувалася на справах про сексуальні злочини, працювала в підрозділі з боротьби з кар’єрними злочинцями та швидко зарекомендувала себе як жорстка, але справедлива прокурорка. У 1998 році вона перейшла до офісу окружного прокурора Сан-Франциско, де очолила відділ з кар’єрних злочинців, а згодом — відділ сімейних та дитячих послуг у міській прокуратурі. У 2004 році вона виграла вибори окружного прокурора Сан-Франциско, ставши першою жінкою та першою людиною кольору на цій посаді. Під час першого терміну вона закрила 27 з 74 нерозглянутих справ про вбивства за перші шість місяців, створила підрозділ з боротьби зі злочинами на ґрунті ненависті (зокрема щодо ЛГБТ-молоді), запровадила програму реабілітації для осіб, які звільняються з в’язниці, де рівень рецидиву впав нижче 10 % (проти 53 % у штаті для наркозалежних), та домоглася зниження хронічних прогулів у початкових школах на 23 % завдяки програмі, що передбачала штрафи для батьків.

Критики зліва згодом дорікали їй за «жорсткий» підхід до прогулів та деякі тристрайкові справи, а праві — за підтримку політики «міста-притулку». Проте дані показують реальні результати: вона домоглася вищих показників засудження у справах про насильство та створила механізми, які допомагали жертвам. У 2010 році Гарріс обрали генеральним прокурором Каліфорнії — першою жінкою, першою афроамериканкою та першою американкою південноазійського походження на цій посаді. Вона відвоювала понад 12 мільярдів доларів для споживачів у справах проти банків та коледжів, запровадила «Білль про права власників житла» для захисту від неправомірних стягнень, створила підрозділ захисту приватності та домоглася багатомільйонних штрафів від технологічних гігантів за порушення конфіденційності. Вона також ініціювала реформи кримінального правосуддя, включаючи програми зниження рецидиву та заборону «gay panic defense».

У 2016 році Гарріс перемогла на виборах до Сенату США від Каліфорнії з понад 60 % голосів, ставши другою чорношкірою жінкою та першою південноазійською американкою в верхній палаті. Там вона прославилася гострими, прокурорськими запитаннями до кандидатів адміністрації Трампа — від Джеффа Сешнса до Бретта Кавано. Вона голосувала проти більшості його призначень, підтримувала розслідування щодо російського втручання, вимагала відставки чиновників через розлучення сімей на кордоні та спонсорувала законопроєкти про контроль над зброєю, легалізацію канабісу на федеральному рівні та захист прав ЛГБТ. У 2020 році вона підтримала імпічмент Трампа.

Кульмінацією кар’єри стало обрання віцепрезиденткою. Після невдалої власної президентської кампанії 2019–2020 років вона підтримала Байдена, а в серпні 2020-го стала його напарницею. Їхній тандем переміг на виборах, і 20 січня 2021 року Гарріс склала присягу. Як віцепрезидентка вона головувала в Сенаті з рівним розподілом голосів 50-50 та встановила рекорд — 33 вирішальних голоси, більше ніж будь-який попередник. Серед них — голоси за «Американський план порятунку» та «Закон про зниження інфляції». Вона виконувала обов’язки президента протягом короткого часу в листопаді 2021 року під час медичної процедури Байдена.

Особливо важливою для української аудиторії стала її позиція щодо російської агресії проти України. Гарріс послідовно виступала за всебічну підтримку України — військову, економічну та політичну — «стільки, скільки потрібно». Вона брала участь у Мюнхенській конференції з безпеки, зустрічалася з президентом Володимиром Зеленським, оголошувала пакети допомоги (зокрема 1,5 мільярда доларів на саміті миру у Швейцарії в червні 2024 року) та наголошувала, що підтримка України — це не благодійність, а стратегічний інтерес США та всього вільного світу. Вона чітко відкидала ідеї територіальних поступок як «небезпечні та неприйнятні» пропозиції капітуляції, а не миру. У 2022 році Росія запровадила проти неї персональні санкції.

Після поразки на президентських виборах 5 листопада 2024 року (вона програла Дональду Трампу) Гарріс залишила посаду 20 січня 2025 року. Вона написала книгу «107 днів» — відверту розповідь про свою стислу президентську кампанію після виходу Байдена з перегонів 21 липня 2024 року. Книга стала бестселером, а авторка вирушила в тур, зустрічаючись з виборцями та обговорюючи уроки демократії. У 2025–2026 роках вона активно долучається до внутрішньопартійної роботи демократів, виступає на заходах, пов’язаних з проміжними виборами 2026 року, та заявила, що не балотуватиметься на посаду губернатора Каліфорнії. Водночас вона не виключає участі в президентських перегонах 2028 року.

Особисте життя Гарріс — приклад сучасної змішаної сім’ї. У 2013 році на сліпому побаченні, організованому друзями, вона познайомилася з адвокатом Дугом Емгоффом. Вони одружилися 22 серпня 2014 року в Санта-Барбарі; церемонію провела сестра Майя, поєднавши індійські та єврейські традиції. Дуг став «другим джентльменом» під час віцепрезидентства дружини. Гарріс стала мачухою його дітей від попереднього шлюбу — Коула та Елли, які називають її «Momala». У пари немає спільних біологічних дітей, проте сімейні зв’язки міцні й публічно демонструються.

Гарріс часто підкреслює роль сім’ї та спільноти у своєму становленні. Вона любить готувати (особливо індійські страви матері), захоплюється спортом та зберігає близькість з сестрою та племінниками. Її публічний образ — це поєднання прокурорської чіткості, теплоти та впевненості людини, яка не раз долала системні бар’єри.

Цікаві факти про Камалу Гарріс

  • – Вона встановила рекорд за кількістю вирішальних голосів у Сенаті — 33, перевершивши попередній рекорд Джона К. Келгуна.
  • – Гарріс — випускниця Говардського університету, історично чорного вишу, і перша його випускниця на посаді віцепрезидента.
  • – Під час роботи окружним прокурором Сан-Франциско вона створила програму реабілітації, де рівень рецидиву впав до менш ніж 10 %.
  • – Вона відвідала Індію в дитинстві, вивчала тамільську та зберігає зв’язок з культурною спадщиною матері.
  • – У 2024 році Гарріс зустрілася з президентом України Володимиром Зеленським і оголосила новий пакет допомоги на саміті миру.
  • – Книга «107 днів» — це не просто мемуари про кампанію, а роздуми про відповідальність лідерства в кризові моменти.
  • – Дуг Емгофф став першим «другим джентльменом» в історії США, а їхнє весілля поєднало індійські та єврейські традиції.
  • – Гарріс часто носить Converse або кеди на публічних заходах, підкреслюючи доступність і практичність.
  • – Вона домоглася відшкодувань на суму понад 12 мільярдів доларів для каліфорнійців у справах про іпотечну кризу та споживчі шахрайства.
  • – У 2026 році вона продовжує активну громадську діяльність, виступаючи на підтримку демократів на проміжних виборах.

Камала Гарріс продовжує залишатися впливовою фігурою американської політики. Її історія — це не лише про особисті досягнення, а й про те, як досвід прокурорки, доньки іммігрантів та жінки, яка зламала кілька «скляних стель», формує підхід до справедливості, рівності та міжнародної солідарності. Для багатьох у світі, зокрема в Україні, вона символізує стійку підтримку демократії та суверенітету в часи глобальних викликів. Її наступні кроки, чи то в публічній сфері, чи в нових ініціативах, привертатимуть увагу ще довго.