Мобільна пускова установка на потужному десятиколісному шасі виїжджає на вогневу позицію. За кілька хвилин після прибуття Грім-2 готується до старту — твердопаливний двигун спалахує, і ракета стрімко йде вгору, набираючи гіперзвукову швидкість. Цей оперативно-тактичний ракетний комплекс, відомий також як Сапсан, став першим повністю українським балістичним рішенням такого класу, здатним завдавати точних ударів на відстані до п’ятисот кілометрів.
Експортна версія Грім-2 обмежена дальністю 280 кілометрів через міжнародні режими контролю ракетних технологій. Для Збройних Сил України розробили варіант з дальністю до 500 кілометрів. Бойова частина вагою 480–500 кілограмів може бути моноблочною осколково-фугасною або касетною. Точність забезпечує комбінована система наведення, а траєкторія польоту — балістична або аеробалістична з маневрами на кінцевій ділянці.
Комплекс здатний уражати командні пункти, склади боєприпасів, засоби протиповітряної оборони та аеродроми в глибокому тилу супротивника. Мобільність пускової установки дозволяє швидко змінювати позиції, а твердопаливний двигун забезпечує мінімальний час підготовки до пуску порівняно з рідинними ракетами попередніх поколінь.
Історія створення та шлях до серійного виробництва
Коріння проєкту сягає середини 1990-х років, коли після розпаду Радянського Союзу Україна шукала заміну застарілим оперативно-тактичним комплексам «Точка-У» та «Скад». Ідея вітчизняної балістичної ракети дальністю близько 500 кілометрів отримала назву «Борисфен». Фінансування та політична підтримка тоді були обмеженими, тож роботи просувалися повільно.
У 2013 році проєкт відродили під назвою «Грім». Саудівська Аравія виявила зацікавленість в експортній версії з обмеженою дальністю 280 кілометрів. Це дало поштовх до створення прототипів. У 2016–2018 роках провели стендові випробування двигунів, зібрали перші зразки пускової установки на новому українському шасі 10×10 та продемонстрували макети на парадах і виставках.
Війна 2014 року та подальша повномасштабна агресія 2022 року кардинально змінили пріоритети. У серпні 2022 року Міністерство оборони України уклало державний контракт на дослідно-виробничий зразок комплексу. Роботи прискорилися. У 2023–2024 роках відбулися успішні випробування, а у серпні 2024 року Президент України повідомив про успішний тест нової балістичної ракети вітчизняного виробництва.
Травень 2025 року став переломним — зафіксовано перше бойове застосування: ракета вразила російський військовий об’єкт на відстані близько 300 кілометрів. У червні того ж року Офіс Президента офіційно заявив про запуск серійного виробництва. Станом на кінець 2025 — початок 2026 року комплекс уже системно застосовується Збройними Силами України, а виробництво нарощує темпи.
Технічні характеристики ракети Грім-2
Ракета Грім-2 — одноступінчаста, твердопаливна, з моноблочною конструкцією. Довжина виробу становить близько 7–7,2 метра, діаметр залежить від версії: 600 мм для експортного варіанту та 900 мм для української армії. Стартова маса — приблизно 3–3,7 тонни. Двигун розвиває тягу близько 17 500 кгс і працює на суміші перхлорату амонію, алюмінію та спеціального зв’язуючого.
Мінімальна дальність стрільби — 50 кілометрів. Максимальна для експортної версії Грім-2 обмежена 280 кілометрами. Для Збройних Сил України дальність доведена до 500 кілометрів. Деякі джерела згадують успішні випробування на більші відстані, однак офіційно підтверджена дальність саме 500 кілометрів для вітчизняного варіанту.
| Параметр | Експортна версія (Грім-2) | Вітчизняна версія (Сапсан) |
|---|---|---|
| Максимальна дальність | 280 км | до 500 км |
| Діаметр ракети | 600 мм | 900 мм |
| Маса бойової частини | 480 кг | 480–500 кг |
| Тип двигуна | Твердопаливний | Твердопаливний |
| Швидкість польоту | до 6 Махів | до 6 Махів |
Швидкість на траєкторії досягає шести Махів — це понад дві тисячі метрів за секунду на кінцевій ділянці. Така швидкість у поєднанні з маневрами значно ускладнює перехоплення сучасними засобами протиповітряної оборони.
Система наведення та особливості траєкторії
Ракета використовує інерціальну систему наведення з корекцією за супутниковими сигналами. На кінцевій ділянці польоту можуть підключатися головки самонаведення одного з чотирьох типів: електрооптична, інфрачервона, радіолокаційна або комбінована. Це дозволяє зберігати високу точність навіть за умов активного радіоелектронного подавлення супротивника.
Аеробалістична траєкторія — одна з ключових особливостей комплексу. Після набору висоти ракета може виконувати маневри в щільних шарах атмосфери, змінюючи напрямок і висоту польоту. Такі «стрибки» роблять прогнозування точки падіння значно складнішим для систем перехоплення, ніж у класичних балістичних ракетах з передбачуваною параболічною траєкторією.
Порівняно з крилатими ракетами Грім-2 має суттєву перевагу в швидкості та меншому часі підльоту до цілі. Водночас балістична природа польоту вимагає менш складної аеродинаміки, ніж у крилатих аналогів, що спрощує виробництво та підвищує надійність.
Бойова частина та ураження цілей
Бойова частина масою 480–500 кілограмів здатна знищувати як точкові, так і площинні цілі. Моноблочний осколково-фугасний варіант створює зону ураження понад десять тисяч квадратних метрів. Касетна бойова частина з осколковими суббоєприпасами розширює цю зону до двадцяти-тридцяти тисяч квадратних метрів — два-три гектари.
Такі характеристики дозволяють ефективно вражати скупчення техніки, командні пункти польового типу, склади ракет і боєприпасів, а також елементи протиповітряної оборони. Проникаючі модифікації бойової частини призначені для ураження заглиблених об’єктів — бункерів та захищених командних центрів.
У реальних бойових умовах травня 2025 року ракета продемонструвала здатність точно вражати військові об’єкти на відстані близько трьохсот кілометрів. Це підтвердило не лише дальність, а й точність та надійність системи наведення в умовах протидії.
Пускова установка та мобільність комплексу
Пускова установка Грім-2 розміщена на вітчизняному десятиколісному шасі високої прохідності з незалежною торсійною підвіскою. Двигун Deutz потужністю 600 кінських сил забезпечує максимальну швидкість до 90 кілометрів на годину. П’ята вісь — керована, що покращує маневреність. Колеса окремих осей прикривають для зниження теплової помітності.
Одна пускова установка може нести дві ракети. До складу комплексу входять також транспортно-заряджальні машини та транспортні засоби для доставки ракет. Така організація дозволяє батареї з двох-трьох пускових установок швидко розгортатися, завдавати залповий удар і залишати позицію до того, як супротивник встигне відреагувати.
Повністю українське шасі — важливий елемент технологічної незалежності. У умовах війни та санкцій це дозволяє уникати залежності від іноземних постачальників і спрощує логістику та ремонт.
Статус виробництва та бойове застосування у 2025–2026 роках
Після успішних випробувань 2024 року та першого бойового застосування у травні 2025 року Україна перейшла до серійного виробництва. Офіційні заяви підтверджують, що комплекс уже системно застосовується Збройними Силами. Точні обсяги виробництва залишаються закритою інформацією, однак за відкритими оцінками темпи нарощуються, і в найближчі місяці очікується подальше збільшення кількості готових виробів.
Кожен новий пуск Грім-2 зменшує залежність від іноземних постачань далекобійної зброї. Це не лише технічне, а й стратегічне досягнення — Україна демонструє здатність самостійно створювати та виробляти високотехнологічну зброю класу, який раніше був доступний лише кільком країнам світу.
Цікаві факти про Грім-2
- Ракета оснащена чотирма різними типами головок самонаведення — електрооптичною, інфрачервоною, радіолокаційною та комбінованою. Це дозволяє обирати оптимальний режим залежно від умов і типу цілі.
- Шасі пускової установки — перше повністю українське десятиколісне шасі такого класу з незалежною підвіскою та керованими осями.
- Швидкість польоту перевищує шість Махів — це швидше за більшість сучасних засобів протиповітряної оборони на кінцевій ділянці траєкторії.
- Твердопаливний двигун дозволяє запуск майже одразу після розгортання, без тривалої підготовки, характерної для рідинних ракет.
- Аеробалістична траєкторія з маневрами на кінцевій ділянці робить перехоплення значно складнішим, ніж у класичних балістичних ракетах.
- Площа ураження касетною бойовою частиною сягає двох-трьох гектарів — це дозволяє ефективно знищувати скупчення техніки та живої сили на великих площах.
- Проєкт пройшов шлях від ідеї 1990-х років через багаторічні затримки та відновлення у 2022 році до серійного виробництва та бойового застосування всього за три роки активної роботи.
Значення комплексу для оборони України
Поява Грім-2 змінює баланс можливостей на театрі бойових дій. ЗСУ отримали власну «довгу руку», здатну діставати до об’єктів, які раніше були захищені відпаллю західних партнерів або вимагали складних комбінованих операцій. Це знижує навантаження на іноземні поставки та підвищує оперативну гнучкість командування.
Технологічний прорив очевидний: Україна увійшла до обмеженого кола країн, які самостійно розробляють і виробляють балістичні ракети оперативно-тактичного радіусу дії. Це не лише зброя, а й потужний сигнал для партнерів та супротивників — українська оборонна промисловість здатна створювати сучасні високотехнологічні системи попри війну та обмежені ресурси.
Подальше нарощування виробництва, вдосконалення систем наведення та можлива поява нових модифікацій з більшою дальністю або спеціалізованими бойовими частинами зроблять Грім-2 ще ефективнішим інструментом стримування. Кожен новий виріб, що сходить з конвеєра, — це черговий крок до повної технологічної автономії у сфері далекобійного ураження.
Комплекс продовжує розвиватися. Інженери та військові вже аналізують досвід бойового застосування 2025 року, щоб удосконалити як саму ракету, так і тактику її використання. Грім-2 — це не кінцева точка, а початок нової глави української ракетної програми, де кожна успішна розробка відкриває двері для наступних.