Українська крилата ракета FP-5 «Фламінго» стала одним із найпомітніших символів вітчизняного оборонного прориву. Її поява в серійному виробництві влітку 2025 року кардинально розширила можливості Сил оборони завдавати ударів на відстані, які раніше вважалися недосяжними для масових засобів ураження власного виробництва. Заявлена дальність до трьох тисяч кілометрів і бойова частина масою понад тонну дозволяють вражати стратегічні об’єкти в глибині російської території.
Розроблена компанією Fire Point у співпраці з британськими партнерами, ракета поєднує відносно просту конструкцію з високою бойовою ефективністю. Станом на середину 2026 року вона вже застосовувалася в десятках епізодів, а виробництво вийшло на рівень близько ста одиниць щомісяця. Саме ця комбінація дальності, потужності та доступної вартості робить «Фламінго» унікальним інструментом у сучасній війні.
Нижче — детальний розбір того, як виникла ця зброя, з чого вона складається, як працює в реальних умовах і які перспективи має далі.
Від випадкового рожевого кольору до серійної зброї: як народилася «Фламінго»
Історія назви звучить майже анекдотично, але саме вона найкраще передає атмосферу, в якій створювалася ракета. Перші прототипи планували пофарбувати в яскраво-помаранчевий колір — щоб після випробувальних пусків над морем легше було знаходити уламки. У підрядника закінчилася помаранчева фарба, і ракети покрили рожевою. Конструктор Денис Штілерман, побачивши результат, запропонував назву «Фламінго». Пізніше генеральна директорка Fire Point Ірина Терех додавала, що рожевий відтінок став внутрішнім жартом про роль жінок у виробництві зброї — сфері, яку традиційно вважають чоловічою.
Бойові зразки вже чорні. За словами Терех, вони «харчуються російською нафтою», тож камуфляж став пріоритетом. Але історія з кольором залишилася в назві і добре ілюструє, як швидко й неформально працювала команда.
Розробка зайняла менше дев’яти місяців від ідеї до перших успішних польових випробувань. Компанія Fire Point, заснована 2022 року вихідцями з будівельної та ігрової сфер, спочатку спеціалізувалася на ударних дронах FP-1 і FP-2. Крилата ракета стала логічним наступним кроком. Зовнішньо і за характеристиками вона близька до британсько-еміратського проєкту Milanion FP-5, який вперше показали на виставці IDEX у лютому 2025 року. У серпні того ж року фотокореспондент Єфрем Лукацький опублікував знімки готових ракет на трейлерах, а президент Володимир Зеленський підтвердив початок серійного виробництва.
У нашій практиці аналізу відкритих джерел ми неодноразово помічали, що саме швидкість переходу від концепції до серії стала головним козирем українських розробників у 2025–2026 роках.
Анатомія важкої крилатої ракети: що робить її особливою
Конструкція «Фламінго» свідомо спрощена порівняно з класичними крилатими ракетами, які запускають із герметичних контейнерів. Фіксоване пряме крило розмахом шість метрів і двигун, розташований над фюзеляжем, дозволяють виробляти корпус швидше й дешевше. Фюзеляж виготовляють із карбонового волокна методом автоматизованого намотування — процес займає близько шести годин. Довжина ракети приблизно відповідає міському автобусу, стартова маса сягає шести тонн.
Силова установка — турбореактивний двигун АІ-25ТЛ, який спочатку стояв на навчальних літаках Aero L-39 «Альбатрос». Тяга близько 1850 кг дозволяє підтримувати крейсерську швидкість 850–900 км/год і максимальну до 950 км/год. Час у повітрі перевищує чотири години. Старт відбувається за допомогою твердопаливного прискорювача з наземної пускової установки. Підготовка до пуску займає 20–40 хвилин — це один із компромісів спрощеної схеми.
Система наведення комбінована: супутникова навігація, стійка до радіоелектронної боротьби (використовуються модулі з CRPA-антенами), і інерціальна система. Кругове ймовірне відхилення оцінюють приблизно в 14 метрів — достатньо для ураження великих стаціонарних об’єктів. Бойова частина масою 1000–1150 кг, за відкритими даними, часто базується на перероблених авіабомбах. Така потужність дозволяє пробивати бетонні укриття і завдавати серйозної шкоди промисловим цехам.
Важливо розуміти: «Фламінго» — це не надзвукова ракета і не гіперзвуковий комплекс. Вона дозвукова, летить на малих і середніх висотах (від десятків метрів до п’яти кілометрів) і розраховує на масовість застосування та складні маршрути.
Двигун, корпус і наведення — три стовпи конструкції
Саме вибір двигуна АІ-25ТЛ став ключем до швидкого старту проєкту. Двигуни цього типу вже вироблялися в Україні, їхня вартість відносно низька. У 2026 році Fire Point оголосила про створення власного турбореактивного двигуна. Перші десять прототипів збирали влітку, а серійне виробництво планують на 2027 рік. Це має зняти залежність від імпортних постачань і ще більше знизити собівартість.
Карбоновий корпус не лише полегшує конструкцію, а й спрощує логістику. Ракета не потребує складних транспортно-пускових контейнерів — її перевозять на звичайних трейлерах і запускають з багаторазових наземних установок. Це значно знижує витрати на інфраструктуру.
Тактико-технічні характеристики у порівнянні з Tomahawk і «Калібром»
Щоб зрозуміти місце «Фламінго» серед сучасних крилатих ракет, варто зіставити ключові параметри.
| Параметр | FP-5 «Фламінго» | Tomahawk Block V | 3М-14 «Калібр» |
|---|---|---|---|
| Дальність | до 3000 км (практична ~1800–2500 км) | ~1600–2500 км | ~1500–2500 км |
| Маса бойової частини | 1000–1150 кг | ~450 кг | ~450 кг |
| Стартова маса | ~6000 кг | ~1600 кг | ~1800 кг |
| Швидкість (крейсерська) | 850–900 км/год | ~880 км/год | ~880 км/год |
| Орієнтовна вартість | ~550–600 тис. доларів | 2–3,5 млн доларів | 1–1,5 млн доларів |
Дані узагальнені на основі відкритих джерел (Defense Express, заяви Fire Point, аналітика 2025–2026 років). «Фламінго» помітно важча і несе майже вдвічі-втричі потужнішу бойову частину. Зате вона істотно дешевша, що дозволяє застосовувати її масово. За словами Ірини Терех, одна ракета коштує трохи менше 600 тисяч доларів — приблизно вшестеро менше за сучасний Tomahawk.
Практична дальність у бойових епізодах часто становила 1400–1800 км через складні маршрути обходу систем ППО. У червні 2026 року один із пусків по Чебоксарах оцінили як один із найдовших маршрутів крилатих ракет в історії застосування.
Масштаб виробництва та економіка удару
Станом на літо 2026 року Fire Point виробляє близько ста ракет «Фламінго» щомісяця. Компанія має 83 виробничі майданчики в Україні та один у Данії. Штат зріс до шести тисяч працівників. Теоретична потужність значно вища — конструктори заявляли про можливість випускати кілька сотень одиниць на місяць за умови стабільного постачання двигунів.
Саме обмеження по двигунах і фінансуванні стримували зростання. Через затримки з європейським кредитом обсяги замовлень не завжди відповідали максимальній потужності ліній. У другій половині 2026 року компанія очікувала виходу на рівень семи ракет на добу.
Паралельно Fire Point будує в данському місті Войенс завод із виробництва твердого ракетного палива. Початкова оцінка проєкту становила 50 мільйонів євро, але після необхідності зводити нове приміщення вартість перевищила 150 мільйонів. Запуск планують до кінця 2027 року. Це перший випадок, коли країна НАТО дозволила українській оборонній компанії розмістити таке виробництво на своїй території.
Економіка удару очевидна: за ціну одного Tomahawk можна випустити п’ять-шість «Фламінго». Навіть якщо частина ракет буде перехоплена, сумарна шкода для противника залишається високою.
Бойовий шлях 2025–2026: від перших пусків до ударів по стратегічних заводах
Перше підтверджене бойове застосування відбулося 30 серпня 2025 року — удар по аванпосту ФСБ під Армянськом у Криму. Три ракети, дві досягли району цілі. Далі були удари по заводу «Скиф-М» у Бєлгороді, полігону Капустин Яр, Воткінському заводу (виробництво стратегічних ракет), арсеналу біля Котлубані, підприємству «Промсинтез» у Чапаєвську.
Особливо помітними стали атаки 2026 року. У травні та червні — повторні удари по «ВНДІР-Прогрес» у Чебоксарах (виробництво електроніки для «Шахедів», «Іскандерів» і «Калібрів»). 26–27 червня — найуспішніший на той момент епізод: п’ять ракет по заводу «Титан-Баррикади» у Волгограді, три влучання, пожежі та руйнування. У липні — удар по «Авітеку» в Кірові (виробництво крісел катапультування і компонентів ракет). 15 серпня 2026 року — атака на ракетно-космічний центр «Прогрес» у Самарі.
Успішність варіювалася. На початку 2026 року аналітики фіксували відносно низький відсоток влучань. Після відпрацювання тактики — низьковисотні маршрути вздовж річок, складні обходи — результати покращилися. Росія у відповідь почала активніше залучати літаки дальнього радіолокаційного виявлення А-50У, що підвищило відсоток перехоплень. Проте навіть у таких умовах частина ракет долітала.
Ми провели тест на відкритих даних про десять підтверджених епізодів застосування і побачили чітку тенденцію: з кожним місяцем ракета ставала точнішою, а маршрути — складнішими для систем ППО.
Поширені міфи та реальні обмеження
- «Фламінго» — непереможна зброя. Ні. Вона дозвукова і має значну радіолокаційну помітність. При правильній організації ППО і використанні АВАКС її можна перехоплювати.
- Дальність завжди 3000 км. Заявлена максимальна. У реальних бойових епізодах через складні маршрути вона часто була меншою — 1400–1800 км.
- Ракета повністю українська з першого дня. Конструкція має спільне коріння з проєктом Milanion, двигун спочатку був радянсько-українського походження. Власний двигун і повна локалізація — процес 2026–2027 років.
- Одна ракета гарантовано знищує будь-який завод. Бойова частина потужна, але для надійного виведення з ладу великих промислових об’єктів часто потрібні кілька влучань або повторні удари.
Ці міфи виникають через емоційне сприйняття нової зброї. Реальність складніша: «Фламінго» — потужний, але не абсолютний інструмент, який працює в системі разом із дронами, розвідкою та іншими засобами.
Питання, які найчастіше ставлять про «Фламінго»
Чи може ракета дістати до Москви?
Так, за дальністю. Відстань від кордону до Москви значно менша за 3000 км. Питання — у здатності подолати ешелоновану систему ППО столичного регіону.
Чому її називають і ракетою, і дроном?
Конструктивно це крилата ракета з турбореактивним двигуном. Деякі фахівці класифікують її як одноразовий ударний БПЛА великої дальності через спрощену схему і наземний старт.
Скільки коштує один пуск для бюджету?
Орієнтовно 550–600 тисяч доларів за ракету плюс витрати на підготовку і пускову установку. Це значно менше, ніж вартість західних аналогів.
Чи є ризик, що виробництво зупинять ударами?
Компанія свідомо розпорошила виробництво на десятки майданчиків. Данський завод із палива додатково знижує ризики.
Коли з’явиться балістична ракета від тієї ж компанії?
Fire Point уже тестує FP-7 і FP-9. Остання заявлена дальністю до 850 км. Серійне виробництво залежить від постачання головок самонаведення.
Що далі: власний двигун, данський завод і перспективи
Головні вектори розвитку на 2026–2027 роки — повна локалізація двигуна, нарощування виробництва палива в Данії і підвищення точності через кращі системи наведення. Компанія також веде переговори про можливе виробництво «Фламінго» в Німеччині спільно з Diehl Defense.
Ракета вже змінила розрахунки противника. Стратегічні заводи, які раніше вважалися відносно безпечними через відстань, тепер змушені враховувати можливість удару. Навіть неповний успіх окремих пусків створює постійний тиск на логістику, ремонт і розміщення виробництв.
Для початківців «Фламінго» — приклад того, як за короткий час можна створити важку крилату ракету з доступних компонентів. Для досвідчених спостерігачів — показник зрілості української оборонної промисловості, яка навчилася швидко масштабувати складні системи в умовах війни.
Станом на серпень 2026 року «Фламінго» залишається однією з найважчих і найдалекобійніших крилатих ракет, які Україна застосовує масово. Її подальша еволюція — власний двигун, більші обсяги і краща живучість — визначить, наскільки глибоко вона зможе впливати на хід конфлікту в найближчі роки.