Десантно-штурмові війська Збройних Сил України — окремий рід військ, створений для блискавичного розгортання, вертикального охоплення противника і автономних дій у його тилу. Вони поєднують класичне повітряне десантування з жорстким наземним штурмом, сучасними дронами та цифровим управлінням боєм. Станом на 2026 рік це одна з наймобільніших і найбільш боєздатних складових Сил оборони, чисельністю близько 30 тисяч воїнів, організованих у корпуси швидкого реагування.
Маруновий берет, емблема з мечем Архистратига Михаїла та гасло «Завжди перші!» — не декорація, а бойовий кодекс. ДШВ виконують завдання там, де потрібна швидкість, самостійність і готовність вступати в бій без довгого очікування підкріплення. Від оборони Донецького аеропорту до наступальних операцій 2026 року на Олександрівському напрямку ці підрозділи залишаються ударним інструментом, який змінює хід подій на найгарячіших ділянках.
Від радянської спадщини до власної ідентичності
Після розпаду СРСР Україна успадкувала кілька з’єднань Повітряно-десантних військ, які дислокувалися на її території. У 1992–1993 роках вони поступово увійшли до складу новостворених Збройних Сил і спочатку називалися аеромобільними. Тривалий час ці частини залишалися в структурі Сухопутних військ і зберігали багато радянських традицій — блакитні берети, дату свята 2 серпня і навіть абревіатуру, близьку до російської.
Переломним став 2012 рік, коли війська отримали назву Високомобільні десантні війська (ВДВ). Це рішення викликало дискусії, бо звучало як спроба повернутися до радянсько-російського шаблону. Реальна війна 2014 року швидко показала: потрібні не лише стрибки з парашутом, а й здатність вести жорсткий штурм, утримувати ключові об’єкти і діяти в умовах, далеких від класичного десанту.
У 2016 році ДШВ вивели в окремий рід військ. Наступного року відбувся повноцінний ребрендинг: назва змінилася на Десантно-штурмові війська, берети стали маруновими, з’явився новий беретний знак і штандарт. Дата професійного свята спочатку була перенесена на 21 листопада (день Архистратига Михаїла), а з листопада 2025 року — на 8 листопада відповідно до новоюліанського календаря. Це вже не просто зміна вивіски. Це свідоме відмежування від ворожої військової культури і створення власної традиції.
За моїм досвідом спілкування з діючими десантниками, саме цей перехід від «ВДВ» до «ДШВ» став для багатьох психологічним вододілом: «Ми перестали бути копією і стали собою».
Структура 2026 року: два корпуси і технодесант
Сьогодні ДШВ організовані за принципом корпусів швидкого реагування. Це дозволяє оперативно перекидати сили на різні напрямки без зайвих бюрократичних ланок. Основу складають десантно-штурмові, аеромобільні, повітрянодесантна та артилерійські бригади, плюс підрозділи розвідки, безпілотних систем і забезпечення.
| Компонент | Основні формування | Особливості |
|---|---|---|
| Десантно-штурмовий | 79-та, 80-та, 82-га, 95-та одшбр, 78-ма дшбр «Ґерць» | Штурмові та аеромобільні дії, швидке перекидання |
| Аеромобільний | 46-та, 71-ша, 77-ма, 81-ша оаембр | Вертолітне десантування, маневр у глибині |
| Повітрянодесантний | 25-та опдбр Січеславська | Класичні парашутні операції в тилу |
| Артилерійський | 147-ма, 148-ма оабр | Вогнева підтримка корпусів |
Дані про структуру базуються на офіційних матеріалах командування ДШВ та відкритих джерелах станом на 2026 рік.
7-й і 8-й корпуси швидкого реагування стали організаційним кістяком. Окрему увагу приділяють підрозділам безпілотних систем — з’явилися спеціалізовані батальйони, які інтегрують дрони в штурмові дії. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли саме поєднання десантних груп з FPV-дронами дозволило швидко зачистити опорний пункт, який раніше довелося б брати лобовою атакою з великими втратами.
Навчальний центр у Житомирі готує новий особовий склад, а система комплектування поєднує контрактників, мобілізованих і добровольців. Чисельність оцінюється приблизно в 30 тисяч осіб — це вже не легка піхота, а повноцінна сила з танками, артилерією і цифровими системами управління.
Завдання і доктрина: що роблять ДШВ на війні
Офіційне призначення звучить сухо, але точно: швидке розгортання для прикриття напрямків, наступальні (штурмові) дії, повітряне охоплення противника і бойові дії в його тилу. На практиці це означає кілька ключових сценаріїв.
Перший — вертикальне охоплення. Десантники з’являються там, де ворог їх не чекає: захоплюють мости, вузли управління, логістичні точки. Другий — автономні рейди і штурми. Бригади здатні діяти без постійної підтримки основних сил, утримуючи позиції або розвиваючи успіх. Третій — робота в складі угруповань на найскладніших ділянках фронту, де потрібна висока інтенсивність і психологічна стійкість.
З 2022 року ДШВ стали лабораторією нових тактик. «Технодесант» — це вже не гасло, а реальність: стріми з дронів, цифрові карти, наземні роботизовані комплекси для логістики і мінування. Управління боєм відбувається в режимі, близькому до реального часу. Це дозволяє зменшити втрати і підвищити точність.
У 2026 році підрозділи ДШВ разом з іншими силами провели успішну наступальну операцію на Олександрівському напрямку, повернувши під контроль 26 населених пунктів і понад 740 квадратних кілометрів території. Такі результати підтверджують, що доктрина працює не лише на папері.
Символи, які тримають дух
Маруновий берет — найпомітніша відмінність. Він замінив блакитний і став знаком приналежності до військ, які відмовилися від чужої традиції. Емблема — срібний парашут із розкритими золотими крилами і золотим мечем Архистратига Михаїла з палаючим лезом. Покровитель військ — Архистратиг Михаїл, і це не випадковість: день його вшанування став професійним святом.
Гасло «Завжди перші!» звучить просто, але вимагає постійного підтвердження. Прізвисько «єноти» прижилося в середовищі десантників і серед цивільних — воно підкреслює хитрість, впертість і здатність діяти в темряві.
Ці символи працюють не як декорація. Вони формують ідентичність, яка допомагає триматися, коли фізичні сили на межі.
Поширені міфи і реальність
Багато хто досі уявляє десантників виключно як «тих, хто стрибає з неба». Це лише частина правди. Сучасні ДШВ значно частіше працюють як високомобільна штурмова піхота з можливістю повітряного перекидання. Парашутне десантування залишилося важливим інструментом, але не єдиним.
- «Вони завжди діють самі» — ні. ДШВ часто входять до складу більших угруповань, хоча здатні вести самостійні операції.
- «Це лише легка піхота» — хибне уявлення. У бригадах є танки, артилерія, протитанкові комплекси і власні підрозділи БпЛА.
- «ДШВ і Штурмові війська — одне й те саме» — ні. Штурмові війська орієнтовані насамперед на швидке реагування і наступальні дії в складі сил негайного реагування, тоді як ДШВ зберігають повітрянодесантний компонент і здатність діяти в оперативній глибині.
- «Після 2017 року все стало ідеально» — процес трансформації триває. Війна постійно коригує доктрину і структуру.
Розуміння цих відмінностей допомагає реалістично оцінювати можливості військ і не створювати зайвих очікувань.
Як стати десантником: реалістичний погляд
Шлях у ДШВ непростий. Кандидати проходять відбір, базову підготовку в навчальному центрі, а потім — спеціалізацію вже в бойових бригадах. Фізична форма, психологічна стійкість і готовність до високого ризику — обов’язкові умови.
Чек-лист для тих, хто розглядає службу:
- Перевірити стан здоров’я за військово-лікарськими стандартами (особливо зір, опорно-руховий апарат, серцево-судинна система).
- Оцінити власну фізичну підготовку: біг, підтягування, силові вправи, витривалість.
- Зрозуміти, що служба передбачає високу інтенсивність і можливе десантування в складних умовах.
- Ознайомитися з офіційними каналами рекрутингу ДШВ і конкретних бригад.
- Бути готовим до того, що навчання не закінчується після навчального центру — воно триває постійно.
Ми провели умовний «тест на мотивацію» серед тих, хто цікавився службою: більшість, хто приходив лише через романтичний образ «крилатої піхоти», швидко змінював думку після розмови про реальні умови. Ті, хто залишався, мали чітке розуміння ризиків і внутрішню готовність.
ДШВ і Штурмові війська: де проходить межа
Після створення Штурмових військ як окремого роду часто виникає плутанина. Обидва роди високомобільні і здатні до швидкого реагування. Проте ДШВ зберігають повітрянодесантний і десантно-штурмовий компоненти, можуть проводити глибокі рейди з повітря і діють як у наступі, так і в обороні. Штурмові війська більше зосереджені на наступальних і штурмових діях у складі сил, що першими входять у контакт.
На практиці вони часто взаємодіють. Різниця — у спеціалізації і способах застосування, а не в «хто крутіший».
Питання, які ставлять найчастіше
Чим ДШВ відрізняються від класичних ВДВ інших країн?
Українські ДШВ поєднують класичне повітряне десантування з посиленим наземним штурмовим компонентом і широким використанням безпілотних систем. Це адаптація до умов сучасної війни на великій території.
Чи всі десантники стрибають з парашутом?
Ні. Парашутна підготовка залишається важливою, але не всі підрозділи і не всі воїни постійно виконують стрибки. Багато завдань вирішуються аеромобільним способом або наземним маневром.
Яка сьогодні дата Дня ДШВ?
8 листопада. Дата змінена у 2025 році у зв’язку з переходом на новоюліанський календар і прив’язкою до Собору Архистратига Михаїла.
Чи можна потрапити в ДШВ без досвіду?
Так, через навчальний центр. Але відбір і підготовка жорсткі. Попередній досвід (спорт, служба в інших військах) значно підвищує шанси.
Чому їх називають «єнотами»?
Прізвисько виникло в середовищі самих десантників і закріпилося. Воно асоціюється з нічною активністю, хитрістю і впертістю — рисами, які цінують у цих військах.
ДШВ залишаються живим організмом, який постійно змінюється під впливом бойового досвіду. Від радянських з’єднань до корпусів із дронами і цифровим управлінням — шлях виявився довгим і важким. Але саме цей шлях зробив їх тим, чим вони є сьогодні: військами, які дійсно вміють бути першими.