ДРГ — це диверсійно-розвідувальна група, невеликий високомобільний підрозділ спеціального призначення, який діє в тилу противника. Основна мета таких груп — збір розвідувальної інформації та проведення диверсій, що дезорганізують логістику, зв’язок і тилові об’єкти ворога.
Чисельність типової ДРГ становить від трьох до дванадцяти бійців. Вони здатні проникати на десятки кілометрів за лінію зіткнення, діяти автономно тижнями і завдавати шкоди, співмірної з ударами значно більших підрозділів. У сучасній війні ДРГ стали одним із ключових інструментів гібридних дій.
Цей термін активно використовується з 2022 року в контексті російсько-української війни. Російські групи намагаються просочуватися через кордон, а українські сили спеціальних операцій проводять глибокі рейди. Розуміння суті ДРГ допомагає краще орієнтуватися в тактиці сучасної війни.
Історичні корені: від партизанських загонів до сучасних спецпідрозділів
Концепція невеликих груп, що діють у тилу, з’явилася задовго до сучасності. Під час Другої світової війни німецькі війська створювали так звані ягдкоманди — мобільні загони для боротьби з партизанами. Радянська сторона відповіла власними диверсійно-розвідувальними формуваннями, які працювали як проти окупантів, так і в післявоєнний період.
У радянській військовій доктрині ДРГ стали штатним елементом військ спеціального призначення. Їх готували для дій у разі великої війни: зриву мобілізації противника, знищення штабів, складів і комунікацій. Ця традиція перейшла і до російських, і до українських збройних сил після 1991 року.
Сучасна війна внесла корективи. Дрони, супутниковий зв’язок і тепловізори змінили тактику, але суть залишилася тією ж: невелика група, що працює тихо і точно.
Структура, склад і підготовка бійців ДРГ
Типова диверсійно-розвідувальна група — це компактна команда, де кожен має чітку роль. Зазвичай до складу входять командир, розвідники, сапери-підривники, снайпер, медик і спеціаліст зі зв’язку. Іноді додають оператора дронів.
Підготовка бійців комплексна. Вона включає мінно-підривну справу, вогневу підготовку, фізичну витривалість, психологічну стійкість, навички маскування, орієнтування на місцевості, а також елементи парашутно-десантної, підводної чи альпіністської підготовки залежно від театру дій. Головна вимога — здатність діяти автономно тривалий час без підтримки ззовні.
Група повинна вміти жити в лісі чи міській забудові, харчуватися місцевими ресурсами, уникати контактів і при цьому виконувати завдання. Це вимагає не лише фізичної форми, а й високого рівня дисципліни та взаєморозуміння всередині команди.
Основні завдання та тактика дій
Головні завдання ДРГ можна звести до трьох напрямів: розвідка, диверсія та дезорганізація. Група збирає дані про дислокацію військ, розташування складів, пунктів управління, систем ППО та логістичних маршрутів. Ця інформація передається командуванню і стає основою для ударів артилерії чи авіації.
Диверсійна частина включає підрив мостів, знищення складів боєприпасів, виведення з ладу ліній зв’язку чи електропідстанцій. Іноді завданням стає захоплення «язика» — полоненого для допиту. Деморалізація досягається самим фактом присутності групи в тилу: ворог змушений витрачати сили на охорону тилових об’єктів.
Тактика будується на прихованості. Група уникає прямих зіткнень, діє переважно вночі, використовує місцевість і маскування. Успіх вимірюється не кількістю знищених ворогів, а тим, наскільки ефективно порушено роботу тилу противника.
Роль ДРГ у російсько-українській війні 2022–2026 років
З початком повномасштабного вторгнення термін ДРГ став частиною щоденних зведень. Російські групи регулярно намагалися проникати на територію Сумщини, Чернігівщини та Харківщини. Їхня мета — розвідка українських позицій, тестування оборони кордону та створення напруги в прифронтових громадах.
Українські сили спеціальних операцій і підрозділи Головного управління розвідки відповідали власними рейдами. Такі операції часто проводилися глибоко в тилу противника і були спрямовані на знищення складів, пунктів управління та логістичних вузлів. Використання FPV-дронів, сучасних засобів зв’язку та точної розвідки значно підвищило ефективність українських груп.
У нашій практиці аналізу відкритих джерел ми неодноразово бачили, як своєчасне виявлення ДРГ на кордоні дозволяло уникнути значних втрат і зірвати плани противника.
Станом на 2026 рік російські спроби проникнення стали менш масовими, але не зникли. Українські підрозділи продовжують проводити точні операції, поєднуючи класичну тактику з новітніми технологіями.
Порівняння підходів: російські та українські ДРГ
| Параметр | Російські ДРГ | Українські ДРГ (ССО/ГУР) |
|---|---|---|
| Чисельність | 3–10 осіб | 3–12 осіб |
| Основний фокус | Прикордонна розвідка і терор | Глибокі рейди та ураження логістики |
| Технології | Традиційна зброя + дрони | FPV, Starlink, сучасні засоби РЕБ |
| Рівень успішності | Відносно низький через виявлення | Високий за рахунок підготовки і технологій |
Дані узагальнені на основі відкритих зведень і аналітики. Українські групи частіше демонструють вищий рівень координації та технологічної оснащеності.
Поширені міфи про диверсійно-розвідувальні групи
- «ДРГ — це завжди великі загони». Насправді сила саме в малій чисельності. Велика група легше виявляється.
- «Вони тільки підривають мости». Диверсія — лише частина роботи. Розвідка часто важливіша за сам підрив.
- «ДРГ діють лише в лісі». Сучасні групи працюють і в міській забудові, і на відкритій місцевості, адаптуючись до умов.
- «Їх неможливо виявити». Прикордонні підрозділи, дрони-розвідники та місцеві мешканці регулярно зривають спроби проникнення.
- «Це виключно російська тактика». Українські сили спеціальних операцій активно і успішно застосовують подібні методи.
Ці стереотипи виникають через обмежену інформацію в публічному просторі. Реальність значно складніша і залежить від конкретного завдання.
Що варто знати цивільним у прикордонних регіонах
У громадах, близьких до кордону, місцеві жителі часто стають першими, хто помічає підозрілу активність. Незвичайні групи людей у камуфляжі, рух уночі, спроби маскуватися під місцевих — усе це може бути ознакою ДРГ. Важливо не намагатися самостійно контактувати, а одразу повідомляти відповідні служби.
Для військових і цивільних, які працюють із темою безпеки, розуміння логіки дій таких груп допомагає будувати ефективну систему раннього попередження. Технології — дрони, тепловізори, мережі спостереження — значно ускладнили роботу ДРГ порівняно з попередніми десятиліттями.
Чек-лист базового розуміння ДРГ
- ДРГ — це мала група (переважно 3–12 осіб) спеціального призначення.
- Головні завдання: розвідка + диверсія в тилу.
- Ключова перевага — автономність і прихованість.
- Бійці проходять комплексну спеціалізовану підготовку.
- У сучасній війні активно використовуються з обох боків.
- Виявлення і нейтралізація таких груп — важливе завдання прикордонної та територіальної оборони.
Цей перелік дозволяє швидко зорієнтуватися в суті явища без зайвих спрощень.
Питання, які найчастіше виникають
Чим ДРГ відрізняється від звичайної розвідгрупи?
Звичайна розвідгрупа здебільшого збирає інформацію і повертається. ДРГ поєднує розвідку з активними диверсійними діями і може перебувати в тилу значно довше.
Скільки часу група може діяти автономно?
Залежить від підготовки, запасів і умов. У класичних сценаріях — від кількох днів до кількох тижнів.
Чи використовують ДРГ тільки в лісовій місцевості?
Ні. Сучасні групи адаптуються до будь-якого рельєфу, включно з міською забудовою.
Як цивільні можуть допомогти у виявленні?
Повідомляти про підозрілу активність у встановленому порядку, не намагаючись самостійно перевіряти чи затримувати.
ДРГ залишаються одним із найефективніших інструментів спеціальних операцій. Їхня сила — не в чисельності, а в здатності діяти там, де великі підрозділи безсилі. У сучасній війні розуміння цієї тактики допомагає і військовим, і цивільним краще оцінювати ризики та можливості.