25 березня 2026 року припадає на середу і стає 34-ю річницею ухвалення закону, який юридично оформив Службу безпеки України. Професійне свято, встановлене значно пізніше, нагадує, що після проголошення незалежності країна мала створити власний інструмент захисту суверенітету замість успадкованої радянської структури.
За роки повномасштабної війни СБУ перетворилася з органу переважно внутрішньої безпеки на активного учасника оборони: контррозвідка щодня виявляє агентів, підрозділи спеціального призначення працюють на фронті, а спеціальні операції досягають глибокого тилу агресора. Цифра понад 400 запобігнутих терактів і диверсій, названа т.в.о. голови служби, означає конкретні врятовані життя.
День СБУ не є вихідним, але дає привід подивитися, як формувалася служба, які завдання вона виконує зараз і чому її робота залишається значною мірою невидимою для більшості громадян.
Народження з попелу імперії: шлях від постанови 1991 до закону 1992
Після 24 серпня 1991 року Україна отримала незалежність, але не отримала готової системи державної безпеки. Радянський КДБ УРСР працював на інтереси центру, і його ліквідація стала одним із перших кроків нової держави.
20 вересня 1991 року Верховна Рада ухвалила постанову «Про створення Служби національної безпеки України». Цим самим документом ліквідували Комітет державної безпеки УРСР. Формування керівництва, підрозділів і цілей розтягнулося на кілька місяців: створювали управління розвідки та контррозвідки, боротьби з корупцією, інформаційно-аналітичні та слідчі структури.
Офіційною датою створення української спецслужби стало 25 березня 1992 року. Того дня парламент прийняв Закон «Про Службу безпеки України» № 2229-XII. Документ закріпив правовий статус, структуру та повноваження. Невдовзі особовий склад склав присягу на вірність народу України. Першим головою став Євген Марчук, який на старті мав під командуванням зовсім невелику групу людей — закон спирався, зокрема, на американський досвід регулювання спецслужб.
Служба виникла не як копія попередника, а як спроба побудувати інструмент, підпорядкований інтересам незалежної держави. Цей перехід тривав роками і супроводжувався як успіхами, так і гучними скандалами 1990-х.
Указ 2001 року і вибір дати: чому 25 березня стало днем подяки
Професійне свято з’явилося лише через дев’ять років після ухвалення закону. 22 березня 2001 року Президент Леонід Кучма підписав Указ № 193/2001 «Про День Служби безпеки України». У тексті прямо зазначено: свято встановлюється «ураховуючи заслуги Служби безпеки України у справі захисту державного суверенітету України, конституційного ладу, територіальної цілісності, законних інтересів держави, забезпеченні прав і свобод людини і громадянина».
Дату обрали не випадково. Вона збігається з днем прийняття базового закону 1992 року. Таким чином, свято фіксує саме юридичне народження служби, а не дату постанови про створення Служби національної безпеки. Указ надав статусу національного професійного свята без перетворення його на вихідний день.
Символіка дати працює просто: щороку 25 березня нагадує про момент, коли парламент остаточно відділив українську спецслужбу від радянської спадщини і поклав на неї конкретні завдання — захист суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності та прав громадян.
Від контррозвідки до ударних операцій: як війна переписала завдання служби
До 2014 року СБУ зосереджувалася на класичних функціях: контррозвідка, боротьба з тероризмом, охорона державної таємниці, протидія корупції та організованій злочинності, кібербезпека. Після анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі пріоритети змістилися. Служба стала частиною системи протидії гібридній агресії.
Повномасштабне вторгнення 2022 року радикально розширило спектр роботи. Контррозвідка щодня затримує агентів і зрадників. Військова контррозвідка працює з підрозділами Сил оборони. Центр спеціальних операцій «А» (колишня «Альфа») регулярно фігурує у звітах про ефективність на фронті. Паралельно служба проводить операції далеко за лінією зіткнення.
За словами т.в.о. голови СБУ генерал-майора Олександра Поклада, за роки великої війни служба запобігла понад 400 терактам і диверсіям, частина з яких була спрямована проти українських військових. За кожною такою цифрою стоять конкретні запобігнуті вибухи, затримані виконавці та збережені життя. У 2026 році фіксували сотні диверсійно-терористичних проявів з боку РФ, значна частина яких пов’язана з дистанційним вербуванням через месенджери.
Закон 2025 року дозволив збільшити штатну чисельність: у мирний час до 37 тисяч, у військовий — до 41 тисячі. Замість окремого підрозділу боротьби з тероризмом створили Центр спеціальних операцій «А». Це відображає реальні потреби воєнного часу.
| Період | Ключовий фокус | Характерні завдання |
|---|---|---|
| 1992–2013 | Формування та класична безпека | Контррозвідка, боротьба з корупцією, охорона таємниці |
| 2014–2021 | Протидія гібридній агресії | Антитерор, робота з сепаратизмом, захист інформаційного простору |
| 2022–2026 | Повномасштабна оборона | Ударні операції, військова контррозвідка, глибокий тил, кібер |
Дані таблиці спираються на офіційні заяви служби та публічні звіти про її діяльність.
«Павутина», Sea Baby та інші удари, що змусили агресора рахувати втрати
Операція «Павутина» 1 червня 2025 року стала одним із найпомітніших епізодів. СБУ одночасно атакувала чотири аеродроми в глибокому тилу РФ — «Оленья», «Бєлая», «Дягілєво» та «Іваново». За даними служби, уражено 41 літак стратегічної авіації, зокрема Ту-95, Ту-22М3, Ту-160 та А-50. Орієнтовні втрати оцінювали понад 7 мільярдів доларів, що становило близько 34 % стратегічних носіїв крилатих ракет на основних аеродромах базування.
Підготовку вели місяцями. Спеціальні FPV-дрони з посиленим зв’язком і бойовою частиною, що пропалювала корпус і викликала пожежу палива, доставляли на територію РФ. Водії вантажівок не знали повного змісту вантажу. У момент запуску дахи мобільних стартових комплексів відкривалися, і понад сотня апаратів піднімалася в повітря під керуванням операторів. Операцію координував тодішній голова служби Василь Малюк; пілоти працювали з пункту управління в Україні.
Паралельно розвивалися морські дрони Sea Baby. Їх застосовували для ударів по Кримському мосту, суднах «тіньового флоту» та інших цілях у Чорному морі. Модифікації отримували посилені бойові частини, системи навігації, а згодом і засоби ураження на кшталт РСЗВ. Підводні варіанти Sub Sea Baby вражали носії крилатих ракет. Ці платформи стали прикладом того, як спецслужба генерує власні технологічні рішення для асиметричних дій.
Кожна така операція вимагає місяців підготовки, роботи агентурної мережі та точного розрахунку ризиків. Публічна частина — лише вершина того, що відбувається в закритому режимі.
Міфи, які живуть довше за факти
Один із найстійкіших міфів зводить СБУ до «українського КДБ». Насправді служба успадкувала інфраструктуру та частину кадрів, але правова база, підпорядкування Президенту та підконтрольність Верховній Раді, а також завдання принципово інші. Закон 1992 року чітко окреслив межі повноважень і підпорядкування інтересам незалежної держави.
Інший поширений образ — «все таємне і недоступне». Частина діяльності дійсно закрита з причин оперативної необхідності. Водночас служба регулярно публікує інформацію про затриманих агентів, запобігнуті теракти та результати ударних операцій. Центр спеціальних операцій «А» періодично очолює рейтинги ефективності підрозділів Сил оборони за відкритими даними.
Третій міф стосується виключно «тилової» ролі. Після 2022 року бійці СБУ працюють і на передовій, і в глибокому тилу. Військова контррозвідка, спеціальні операції та протидія диверсіям на території України відбуваються одночасно.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли публічне обговорення зводилося до звинувачень у «спадковості», тоді як конкретні результати операцій 2025–2026 років демонстрували зовсім інший масштаб і характер роботи.
- Міф про повну спадковість від КДБ ігнорує правову реформу 1991–1992 років і подальші зміни законодавства.
- Уявлення про абсолютну закритість суперечить регулярним публічним повідомленням про затримання та запобігнуті злочини.
- Образ виключно кабінетної служби не враховує участь підрозділів у бойових діях і ударних операціях.
Традиції вшанування: церемонії, нагороди і тиха вдячність
День СБУ не передбачає масових вуличних заходів. Основні форми вшанування — офіційні церемонії всередині служби, вручення нагород і відомчих відзнак, зустрічі з ветеранами. Керівництво звертається з привітаннями, у яких згадують конкретні результати роботи.
Громадяни, які мають знайомих чи родичів у службі, зазвичай обмежуються особистими привітаннями. Через характер роботи публічні подяки рідко виходять за межі вузького кола. Водночас у роки війни з’явилася практика публічних згадок окремих підрозділів, зокрема Центру спеціальних операцій «А», коли їхні результати стають відомими з відкритих джерел.
Відсутність вихідного дня підкреслює, що свято залишається професійним. Воно не перериває повсякденну роботу, а фіксує момент, коли суспільство може звернути увагу на тих, хто працює в режимі постійної готовності.
Питання, які найчастіше виникають навколо свята та служби
Чи є 25 березня вихідним днем?
Ні. День Служби безпеки України — професійне свято, яке не є неробочим. Установи та підприємства працюють у звичайному режимі.
Чому свято прив’язане саме до 25 березня, а не до 20 вересня?
20 вересня 1991 року — дата постанови про створення Служби національної безпеки. 25 березня 1992 року — день ухвалення закону, який остаточно закріпив правовий статус і назву СБУ. Указ 2001 року обрав саме цю дату.
Хто очолює СБУ у 2026 році?
З 17 липня 2026 року тимчасово виконує обов’язки голови генерал-майор Олександр Поклад. Раніше, з січня по липень 2026-го, т.в.о. був Євген Хмара, який згодом став міністром оборони.
Які основні напрями роботи служби під час війни?
Контррозвідка та виявлення агентури, військова контррозвідка, спеціальні операції (включно з ударними), протидія тероризму та диверсіям, захист інформаційного простору та кібербезпека, охорона державної таємниці.
Скільки терактів вдалося запобігти?
За заявою т.в.о. голови, за роки повномасштабної війни — понад 400. Цифра охоплює як спроби всередині країни, так і дії, спрямовані проти військових.
Чек-лист для тих, хто хоче глибше зрозуміти роль служби
- Перевірте дату: 25 березня — день закону 1992 року, а не постанови 1991-го.
- Зверніть увагу на статус: професійне свято без вихідного.
- Ознайомтеся з ключовими напрямами: контррозвідка, спеціальні операції, захист інформаційного простору.
- Подивіться на публічні результати 2025–2026 років: операція «Павутина», застосування Sea Baby, регулярні повідомлення про затримання агентів.
- Пам’ятайте про обмеження відкритості: значна частина роботи залишається закритою з оперативних причин.
- Відстежуйте офіційні заяви служби щодо запобігнутих загроз і результатів підрозділів.
Цей перелік допомагає відділити базові факти від чуток і зрозуміти, які аспекти діяльності СБУ можна перевірити за відкритими джерелами, а які залишаються в режимі службової необхідності.
Керівництво 2026 і те, як служба дивиться вперед
Кадрові зміни 2026 року відображають динаміку воєнного часу. Після відставки Василя Малюка тимчасово обов’язки виконував Євген Хмара, колишній керівник Центру спеціальних операцій «А». З липня 2026 року т.в.о. голови став Олександр Поклад — генерал-майор із досвідом керівництва Департаментом контррозвідки та посади першого заступника. У жовтні 2025 року йому присвоїли звання Героя України.
Поклад у публічних зверненнях підкреслює системний характер роботи: контррозвідники щодня затримують шпигунів і зрадників, спеціальні операції проводять за сотні й тисячі кілометрів від лінії фронту, а служба залишається частиною загальної системи національного захисту. Паралельно триває очищення від агентів і корупційних проявів.
Перспективи служби пов’язані з подальшим розвитком асиметричних можливостей, посиленням військової контррозвідки та інтеграцією нових технологічних рішень. Збільшення штату і створення Центру спеціальних операцій «А» створюють організаційні умови для таких завдань. Водночас робота контррозвідки всередині країни залишається постійною — дистанційне вербування через месенджери не припиняється.
День СБУ 2026 фіксує не лише ювілей закону, а й момент, коли служба одночасно виконує класичні функції захисту держави і проводить операції, які безпосередньо впливають на хід війни. Ця подвійна роль визначає її значення для безпеки України сьогодні.