Наносити рідкі шпалери безпосередньо на побілку не можна. Побілка (вапняна чи крейдяна) — слабке, порошкоподібне покриття, яке погано тримається на стіні і не забезпечує надійного зчеплення. Якщо нанести рідкі шпалери поверх неї, через деякий час вони почнуть відшаровуватися разом із шаром побілки.
Виробники рідких шпалер (зокрема Bioplast та «Стиль») прямо застерігають: побілку потрібно повністю змивати або зчищати. Тільки після цього стіну ґрунтують, за потреби шпаклюють і знову ґрунтують. Лише на підготовлену основу рідкі шпалери лягають рівно і служать роками.
Спроба «заощадити час» і нанести матеріал на стару побілку майже завжди закінчується переробкою.
Чому побілка не підходить як основа
Побілка складається з вапна або крейди, змішаних з водою. Після висихання вона утворює тонкий, крихкий шар, який легко обсипається навіть від легкого дотику. Рідкі шпалери мають певну вагу і під час висихання створюють невелике натяжіння. Слабка побілка просто не витримує цього навантаження.
Крім того, побілка сильно вбирає вологу нерівномірно. Рідкі шпалери замішуються на водній основі, і якщо стіна під ними «п’є» воду по-різному, матеріал може лягти плямами, з різною товщиною і кольором.
Ґрунтовка, нанесена поверх побілки, не вирішує проблему. Вона лише створює додатковий шар, але не зміцнює саму побілку. Вапно продовжує залишатися слабкою ланкою між стіною і декоративним покриттям.
Правильна підготовка стін з побілкою
Спочатку потрібно повністю видалити стару побілку. Найпростіший спосіб — рясно змочити стіну теплою водою (можна з додаванням невеликої кількості миючого засобу) і зняти шар шпателем. У складних місцях допомагає жорстка щітка або губка.
Після змивання стіну ретельно промивають чистою водою і дають повністю висохнути. Далі обов’язково наносять ґрунт глибокого проникнення. Він зміцнює поверхню і зменшує подальше вбирання вологи.
Якщо після видалення побілки видно нерівності, тріщини чи місця зі старою штукатуркою, що відстає, їх потрібно зашпаклювати. Після висихання шпаклівки стіну знову ґрунтують. Тільки після цього можна замішувати і наносити рідкі шпалери.
Що буде, якщо проігнорувати підготовку
Найчастіший результат — локальні або суцільні відшарування. Рідкі шпалери можуть триматися кілька тижнів або навіть місяців, а потім почати відходити шматками. Особливо швидко проблеми проявляються у вологих приміщеннях або там, де стіни піддаються перепадам температури.
Іноді покриття тримається, але з’являються плями, нерівномірний колір або шорсткості. Виправити такий брак уже складно — доводиться знімати матеріал і починати все спочатку.
Типові помилки
Нанесення рідких шпалер прямо на побілку «бо вона здається міцною».
Спроба закріпити побілку однією ґрунтовкою без змивання.
Недостатнє висушування стіни після змивання побілки.
Ігнорування шпаклівки на нерівних ділянках.
Економія на ґрунті глибокого проникнення.
Особливі випадки
Іноді трапляється дуже тонка і добре тримається побілка, яка не обсипається навіть при сильному терті. Навіть у такому випадку виробники радять її змивати. Ризик того, що через рік-два покриття почне відходити, залишається високим.
Якщо побілка нанесена на гіпсокартон або якісну штукатурку, після її видалення основа зазвичай потребує лише ґрунтування. На старих вапняних штукатурках після змивання часто доводиться робити більш серйозний ремонт.
Альтернативи та практичні поради
Якщо немає можливості повністю змити побілку (наприклад, у великому приміщенні), деякі майстри використовують спеціальні зміцнювальні склади. Однак це все одно компроміс, а не правильне рішення. Найкращий і найнадійніший шлях — повне видалення старого шару.
Працювати краще в респіраторі і з гарною вентиляцією: крейдяний і вапняний пил досить їдкий. Після змивання обов’язково дайте стінам висохнути не менше доби, а в прохолодну погоду — довше.
Рідкі шпалери — матеріал, який добре тримається на міцній, чистій і проґрунтованій поверхні. Побілка до таких поверхонь не належить. Варто витратити час на підготовку один раз, щоб потім не переробляти всю роботу і не витрачати зайві гроші на новий матеріал.