БПЛА Куб (офіційно Куб-БЛА або КУБ) — це російський барражуючий боєприпас класу «камікадзе», розроблений групою компаній ZALA Aero у складі концерну «Калашников». Компактний апарат літакового типу з електричним двигуном запускається з катапульти, барражує над районом цілі та атакує крутим пікіруванням зверху.
Лінійка охоплює базову модель з бойовою частиною близько 3 кг і дальністю 25–40 км, середні варіанти КУБ-2Е з термобаричною БЧ та дальністю до 40 км, а також важчі КУБ-10Е і КУБ-10МЭ 2026 року з дальністю понад 100 км та оптико-електронним наведенням. Система орієнтована на ураження неброньованої та легкоброньованої техніки, артилерійських позицій, пунктів управління та живої сили на тактичній глибині.
За відкритими даними виробника та публікаціями 2019–2026 років, апарат пройшов державні випробування наприкінці 2021-го, серійно виробляється з 2019-го і активно застосовується з 2022-го. Ключові особливості — низька акустична помітність завдяки електроприводу, можливість групового пуску та поступове нарощування стійкості до засобів РЕБ у новіших модифікаціях.
Від перших польотів ZALA Aero до серійного виробництва
Розробка малорозмірного ударного апарата почалася в ZALA Aero ще до повноцінної інтеграції компанії в концерн «Калашников». Перший політ відбувся приблизно в 2018 році. Публічний дебют пройшов на виставці IDEX-2019 в Абу-Дабі, де комплекс представили як високоточний засіб ураження одиночних і групових наземних цілей у будь-який час доби за вітру до 10 м/с.
На той момент заявлений радіус дії не перевищував 25 км, тривалість польоту — 30 хвилин, швидкість — 80–130 км/год, маса корисного навантаження — до 3 кг. До кінця 2021 року комплекс успішно завершив державні випробування. З 2019-го розгорнуто серійне виробництво, а з 2022-го апарат увійшов до державного оборонного замовлення. Експортна версія КУБ-Е отримала дозвіл на поставки; перші контракти виконані в 2024–2026 роках.
Паралельно конструктори нарощували масу бойової частини, дальність і можливості наведення. Базова схема «літаюче крило» залишилася основою, але пізніші модифікації отримали збільшені розміри, потужніші акумулятори або інші силові установки та оптико-електронні головки. За даними відкритих джерел, перші бойові епізоди зафіксовані в Сирії (провінція Ідліб), а з березня 2022-го — на території України, зокрема під Києвом.
Аеродинамічна схема та силова установка базової моделі
Базовий Куб-БЛА виконаний за схемою «літаюче крило» з дельтоподібним крилом великого подовження. Габарити складають приблизно 1210 × 950 × 165 мм, максимальна злітна маса — близько 8 кг. Корпус виготовлений переважно зі склопластику та фанери, що знижує радіолокаційну помітність і масу конструкції.
Електричний двигун із штовхаючим гвинтом у хвостовій частині забезпечує майже безшумний політ на крейсерських режимах. Це ускладнює виявлення акустичними засобами на середніх дистанціях. Запуск здійснюється з уніфікованої катапульти; після старту апарат набирає висоту 150–1000 м і може барражувати в заданому районі до 30 хвилин.
Атака виконується крутим пікіруванням з верхньої напівсфери. Такий профіль дозволяє вражати слабо захищені ділянки техніки — верхню частину башти чи корпусу. Базова модель орієнтована переважно на стаціонарні або повільно рухомі цілі з заздалегідь відомими координатами. Якщо ціль зміщується після введення координат, апарат прилітає в точку, яку об’єкт уже залишив.
Електричний привід і компактні розміри роблять базовий «Куб» складним для раннього виявлення класичними засобами ППО на великих дистанціях, однак на кінцевій ділянці пікірування він стає більш помітним.
Порівняння модифікацій лінійки
За сім років серійного виробництва з’явилося кілька модифікацій, що істотно відрізняються за дальністю, масою та типом бойової частини. Нижче наведено узагальнені дані за відкритими матеріалами концерну «Калашников» та публікаціями 2024–2026 років. Точні характеристики окремих партій можуть варіюватися залежно від комплектації.
| Модифікація | Злітна маса | Дальність | Висота польоту | Швидкість | Бойова частина |
|---|---|---|---|---|---|
| Куб-БЛА (базова / КУБ-Е) | до 8 кг | до 25–40 км | 150–1000 м | 80–130 км/год | осколково-фугасна до 3 кг |
| КУБ-2Е | до 14,5 кг | до 40 км | до 2000 м | 120–150 км/год | термобарична до 4,6 кг |
| КУБ-10Е | до 45 кг | до 90 км | 100–2500 м | близько 100 км/год | осколково-фугасна до 11 кг |
| КУБ-10МЭ (2026) | 40–45 кг | понад 100 км | 80–1800 м | крейсерська 120 км/год | близько 11–16 кг, елементи ШІ |
Дані зведені за матеріалами концерну «Калашников» та відкритими публікаціями 2025–2026 років. КУБ-2Е отримав оптико-електронне наведення та можливість роботи по рухомих цілях у певних умовах. КУБ-10Е та КУБ-10МЭ істотно збільшили дальність і масу бойової частини, що дозволяє вражати пункти управління, позиції ППО та склади на більшій глибині. У КУБ-10МЭ заявлена підвищена стійкість до РЕБ і елементи штучного інтелекту для розпізнавання цілей.
Система наведення та алгоритм атаки
Базові версії наводяться переважно за попередньо введеними координатами через ГНСС (GPS/ГЛОНАСС). Оператор задає точку, апарат летить до неї за автопілотом і атакує. У пізніших модифікаціях з’явилася оптико-електронна головка, яка дозволяє коригувати траєкторію та працювати по рухомих об’єктах.
КУБ-10МЭ, представлений у 2026 році, оснащений оптико-електронною системою наведення з можливістю ураження рухомих цілей, підвищеною захищеністю від РЕБ і ППО, а також апаратурою фото- та відеозйомки з записом на борту. Заявлена крейсерська швидкість — 120 км/год, висотний діапазон — 80–1800 м, експлуатація в діапазоні температур від –30 °C до +40 °C за вітру до 10 м/с.
Режим рою передбачений ще в ранніх описах: кілька апаратів можуть працювати з одного пункту управління. На практиці частіше застосовують схему «розвідник — ударник»: розвідувальний БПЛА (наприклад, СКАТ 350 М) фіксує координати, а «Куб» наносить удар. Така зв’язка скорочує час реакції.
Бойовий досвід 2022–2026 років
Перші задокументовані випадки застосування стосуються Сирії. З березня 2022 року апарат фіксували на українському напрямку, зокрема під Києвом. У травні 2022-го Міністерство оборони РФ оприлюднило відео атаки на гаубицю M777. За оцінками відкритих аналітичних проектів, до кінця 2023 року зафіксовано десятки епізодів.
У 2024–2025 роках у війська почали надходити версії з посиленою бойовою частиною на основі октогену (приблизно в 1,7 раза потужнішою за тротил). Оператори застосовували «Куб» проти артилерійських розрахунків, легкої техніки, позицій радіоелектронних засобів і пунктів управління БПЛА. Дальність окремих модифікацій зросла до 50 км і більше.
У нашій практиці аналізу відкритих відеоматеріалів ми стикалися з випадками, коли розрахунок «Куба» працював у парі з розвідувальним апаратом: розвідчик фіксував координати, а барражуючий боєприпас завдавав удару через кілька хвилин. До 2026 року з’явилися повідомлення про застосування КУБ-2Е та КУБ-10Е в складі розвідувально-ударних комплексів разом з апаратами типу СКАТ. Експортні поставки також стартували.
Типові обмеження та помилки при експлуатації
Базова модель ефективна проти стаціонарних або повільно рухомих цілей. Проти швидких об’єктів результативність падає, якщо немає оптико-електронного супроводу в реальному часі. Мала маса бойової частини в ранніх версіях обмежує ураження важкоброньованої техніки без точного влучання в слабке місце.
- Введення координат без урахування руху цілі — апарат прилітає в порожню точку.
- Запуск за сильного бокового вітру без корекції — відхилення від траєкторії на кінцевій ділянці.
- Ігнорування засобів РЕБ противника на маршруті — втрата сигналу ГНСС у базових версіях.
- Одиночний пуск без підтвердження розвідником — підвищений ризик промаху або перехоплення.
За моїм досвідом перегляду десятків відкритих відео, найчастіше проблеми виникають саме на етапі цілевказання: координати передають із запізненням або без урахування швидкості цілі. Новіші модифікації з оптикою частково знімають це обмеження, але вимагають більш підготовленого розрахунку.
Методи протидії барражуючим боєприпасам типу Куб
Низька акустична помітність ускладнює раннє виявлення. Ефективнішими виявляються радіолокаційні засоби на середніх дистанціях, оптико-електронні комплекси та системи РЕБ, що глушать ГНСС. На кінцевій ділянці пікірування допомагають засоби безпосереднього прикриття — зенітні установки малого калібру, FPV-перехоплювачі та дробовики.
Маскування техніки, часта зміна позицій і розосередження знижують ефективність ударів за фіксованими координатами. Українські підрозділи також адаптували елементи старих зенітно-ракетних комплексів «Куб» і «Бук» для боротьби з реактивними БПЛА, хоча це стосується іншої системи — радянського ЗРК «Куб», а не дрона. Проти дронів-камікадзе типу «Куб» частіше застосовують комбінацію РЕБ, кінетичного перехоплення та мобільних вогневих груп.
Коли варто звертатися до фахівців: при аналізі складних схем застосування (рої, інтеграція з ретрансляторами) або оцінці стійкості конкретних модифікацій до конкретних засобів РЕБ. Самостійно можна розібрати базові характеристики та типові відео ударів.
Часті запитання про БПЛА Куб
Користувачі часто шукають уточнення щодо відмінностей модифікацій і реальних можливостей.
- Чим базовий Куб-БЛА відрізняється від КУБ-10МЭ? Базовий має масу близько 8 кг, дальність до 40 км і БЧ 3 кг з наведенням за координатами. КУБ-10МЭ — важчий (40–45 кг), дальність понад 100 км, БЧ до 16 кг і оптико-електронне наведення з елементами ШІ.
- Чи може «Куб» вражати рухомі цілі? Ранні версії — обмежено, лише якщо координати оновлюють. Починаючи з КУБ-2Е та особливо КУБ-10МЭ — так, завдяки оптико-електронній головці.
- Яка реальна дальність у бойових умовах? Базова — 25–40 км залежно від партії та умов. Модернізовані версії — до 50–90 км, КУБ-10МЭ — понад 100 км за відкритими заявами.
- Чи застосовується в режимі рою? Так, заявлено з самого початку. На практиці частіше працює в парі з розвідником.
Чек-лист для аналізу відкритих відео ударів
При перегляді матеріалів корисно послідовно перевіряти кілька параметрів.
- Наявність попереднього розвідувального кадру з координатами або зображенням цілі.
- Профіль атаки: круте пікірування зверху чи пологіша траєкторія.
- Тип бойової частини за характером вибуху (осколково-фугасна чи термобарична).
- Чи є ознаки корекції траєкторії на кінцевій ділянці (свідчить про оптику).
- Результат: повне знищення, пошкодження чи промах.
Такий підхід дозволяє відрізнити базові версії від модернізованих і оцінити ефективність конкретного епізоду без надмірних узагальнень.
Інтеграція з розвідниками та перспективи на 2026 рік
Концерн «Калашников» заявив про завершення інтеграції лінійки «КУБ» з розвідувальними БПЛА СКАТ 350 М. Розвідчик виявляє ціль, передає координати, «Куб» завдає удару, після чого СКАТ фіксує результат. Це скорочує цикл «виявлення — ураження» і підвищує точність.
КУБ-10МЭ, створений з урахуванням досвіду СВО, орієнтований на роботу в оперативній глибині без залучення пілотованої авіації. Заявлена стійкість до сучасних засобів ППО і РЕБ, можливість роботи по рухомих цілях і запис відео на борту роблять його помітним кроком у розвитку тактичних барражуючих боєприпасів. Паралельно тривають експортні поставки та демонстрації на виставках, зокрема в Єгипті та інших країнах.
Лінійка продовжує еволюціонувати: від компактного малопомітного засобу ближньої тактичної зони до комплексів із дальністю понад 100 км і елементами автономного розпізнавання. Реальна ефективність у конкретних умовах залежить від якості цілевказання, рівня протидії противника та підготовки розрахунку.