Освітня політика України за президентства Володимира Зеленського перетворилася на живий організм, який адаптується до найжорсткіших умов війни, водночас закладаючи фундамент для повоєнного відновлення. З 2019 року реформи продовжили курс на компетентнісне навчання, але війна прискорила цифровізацію, безпекові рішення та соціальну підтримку. Коротка відповідь на ключове питання: під керівництвом Зеленського освіта фокусується на безпеці дітей, підвищенні престижу вчителя, цифрових інструментах і європейській інтеграції, з чітким планом до 2027 року.
Зміни торкнулися всіх рівнів — від дошкільної до вищої освіти. Стратегічний план Міністерства освіти і науки до 2027 року визначив дев’ять пріоритетів, серед яких реформа «Нова українська школа», профільна старша школа, цифрова трансформація та підтримка педагогів. Усе це відбувається на тлі повернення дітей до очного навчання, будівництва укриттів і впровадження платформи «Мрія».
Від 2019 року до повномасштабного вторгнення: продовження та прискорення реформ
Коли Володимир Зеленський очолив державу, реформа «Нова українська школа» вже тривала кілька років. Новий президентський підхід полягав у посиленні практичної спрямованості навчання, розвитку критичного мислення та громадянських компетентностей. У перші роки акцент робили на оновленні змісту освіти, підготовці вчителів і створенні сучасних освітніх просторів.
З 2020 року почали впроваджувати новий Державний стандарт базової середньої освіти. Учителі проходили перепідготовку, з’являлися нові підручники, орієнтовані на проєктну діяльність і міжпредметні зв’язки. Паралельно розвивалася інклюзивна освіта: збільшувалася кількість асистентів учителів, адаптувалися програми для дітей з особливими освітніми потребами.
Війна 2022 року стала каталізатором. Система освіти не зупинилася — вона перейшла в режим виживання та трансформації. Тисячі шкіл перейшли на дистанційне навчання, мільйони дітей опинилися за кордоном або у внутрішньому переміщенні. Президент неодноразово наголошував: освіта — це не лише знання, а й інструмент збереження національної ідентичності та психологічної стійкості дітей.
Війна як випробування: як освіта адаптувалася до нових реалій
Після 24 лютого 2022 року українська освіта зіткнулася з безпрецедентними викликами. Руйнування шкіл, відсутність електроенергії, міграція вчителів і учнів, психологічна травма — усе це вимагало швидких рішень. Уряд і президентська команда запустили політику «Школа офлайн», мета якої — повернути дітей до очного навчання там, де дозволяє безпекова ситуація.
Будівництво та обладнання укриттів стало пріоритетом. У прифронтових регіонах з’явилися перші підземні школи. У 2024–2025 роках на ремонт і будівництво укриттів виділили мільярди гривень. Діти в Запорізькій області вже навчаються в таких безпечних просторах. Паралельно закупляли автобуси для підвезення учнів, забезпечували планшетами та ноутбуками для дистанційного формату.
Цифрова трансформація прискорилася. Платформа «Мрія», ініційована Президентом, поєднує в собі електронний щоденник, планувальник, комунікацію з учителями та доступ до освітнього контенту. Уже десятки шкіл використовують її в пілотному режимі, а масштабування триває. Для батьків це можливість бачити успіхи дитини в реальному часі, для вчителів — зменшення бюрократії.
Психологічна підтримка стала невід’ємною частиною. Програми ментального здоров’я, зокрема «Ти як?» за участі першої леді Олени Зеленської, допомагали дітям і педагогам справлятися зі стресом. Інклюзивна освіта отримала новий імпульс через Національну стратегію безбар’єрності.
Стратегічний план МОН до 2027 року: дев’ять пріоритетів змін
У 2023–2025 роках Міністерство освіти і науки розробило та почало реалізовувати Стратегічний план до 2027 року. Документ охоплює ключові напрями: освіту раннього та дошкільного віку, продовження «Нової української школи», трансформацію професійної освіти, якісну вищу освіту, розвиток науки, європейську інтеграцію, цифрову трансформацію та підтримку учасників освітнього процесу.
Один з головних акцентів — підвищення престижу професії педагога. З 1 січня 2026 року посадові оклади вчителів зросли на 30 %, а з вересня — ще на 20 %. Для педагогів прифронтових територій передбачені додаткові доплати до 4000 грн. У бюджеті на 2026 рік на ці цілі закладено понад 64 млрд грн.
Реформа дошкільної освіти отримала новий Державний стандарт. Діти раннього віку тепер мають чіткі орієнтири розвитку, а заклади дошкільної освіти — сучасні програми. У прифронтових регіонах розширюють мережу дитячих садків з укриттями.
Професійна та фахова передвища освіта трансформується відповідно до потреб ринку праці. Створюються центри професійної досконалості, оновлюються майстерні, впроваджується дуальна освіта. Це важливо для повоєнного відновлення економіки, де потрібні кваліфіковані робітники та технічні спеціалісти.
Цифрова платформа «Мрія»: інструмент для кожного учасника процесу
Ініціатива Президента Володимира Зеленського — платформа «Мрія» — стала одним з найбільш помітних цифрових проєктів в освіті. Це не просто електронний щоденник, а комплексний інструмент, який поєднує планування навчального дня, доступ до матеріалів, комунікацію між учнями, батьками та вчителями.
Для дитини «Мрія» — це персональна освітня траєкторія, можливість відстежувати власні досягнення та отримувати рекомендації. Для батьків — прозорість процесу, швидкий зв’язок зі школою та контроль за домашніми завданнями. Для вчителів — звільнення від паперової рутини, більше часу на індивідуальну роботу з учнями.
Пілотний проєкт уже працює в десятках шкіл різних регіонів. У 2025–2026 роках планується масштабування. Платформа інтегрується з державними реєстрами, що спрощує обмін даними та зменшує бюрократію. Це реальний крок до персоналізованої освіти, де кожна дитина може розвиватися відповідно до своїх здібностей і інтересів.
Безпека як основа: політика «Школа офлайн» та укриття
Повернення дітей до очного навчання — одна з найважливіших цілей останніх років. У 2025 році понад 164 тисячі дітей уже повернулися до фізичних класів. Для цього будують і облаштовують укриття, створюють підземні школи, закуповують генератори та автономні джерела енергії.
У прифронтових областях — Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Харківській, Херсонській — пріоритет віддають безпеці. Там діють підвищені доплати вчителям, забезпечують додаткові заходи захисту. Діти, які не можуть відвідувати школу офлайн, продовжують дистанційне навчання з підтримкою держави.
Паралельно розвивається мережа «Шкіл супергероїв» — освітніх осередків у лікарнях для дітей, які тривалий час перебувають на лікуванні. Це дозволяє не переривати освітній процес навіть у найскладніших обставинах.
Соціальна підтримка: харчування, інклюзія та ментальне здоров’я
Реформа шкільного харчування, яку активно просуває перша леді Олена Зеленська, стала помітним соціальним проєктом. У 2025 році безкоштовним гарячим харчуванням забезпечили понад два мільйони дітей. З вересня програма розширилася на 5–11 класи в прифронтових і прикордонних регіонах.
Інклюзивна освіта отримала системну підтримку через Національну стратегію безбар’єрності до 2030 року. Створюються умови для дітей з особливими потребами: адаптовані простори, асистенти, спеціальні програми. Ментальне здоров’я учнів і вчителів — окремий пріоритет. Програми психологічної підтримки впроваджуються на всіх рівнях.
Профільна освіта та європейський вектор: погляд у майбутнє
З 2025 року триває пілотування реформи старшої профільної школи. У 30 ліцеях з різних областей учні 10–11 класів обирають профіль — академічний або професійний. З 2027 року реформа запрацює повноцінно. Це дозволить старшокласникам глибше занурюватися в обрані предмети та краще готуватися до вступу у виші чи до роботи.
Європейська інтеграція в освіті означає гармонізацію стандартів, участь у програмах Erasmus+ та інших ініціативах ЄС. Українські дипломи стають більш конкурентоспроможними, а система — прозорішою та якіснішою.
Аналіз трендів: що змінюється в українській освіті
Цифровізація перестала бути трендом — вона стала необхідністю. Платформа «Мрія» та інші інструменти роблять освіту доступнішою навіть у віддалених регіонах.
Безпека та стійкість вийшли на перший план. Укриття, автономність шкіл, психологічна підтримка — усе це формує нову культуру освітнього середовища.
Персоналізація навчання набирає обертів. Профільна школа, індивідуальні траєкторії та цифрові платформи дозволяють враховувати потреби кожної дитини.
Соціальна справедливість посилюється через безкоштовне харчування, стипендії для обдарованих та підтримку дітей ветеранів.
Європейський вектор визначає довгострокову стратегію. Гармонізація з стандартами ЄС відкриває нові можливості для студентів і викладачів.
Партнерство держави, бізнесу та міжнародних організацій стає ключем до успішних реформ. Спільні проєкти прискорюють впровадження інновацій.
Ці тренди показують, що українська освіта не просто виживає — вона еволюціонує. Кожна зміна, кожна нова програма чи платформа — це крок до того, щоб діти отримували не лише знання, а й навички для життя в сучасному світі. Президентська команда та освітяни продовжують працювати над тим, щоб система ставала міцнішою, справедливішою та ближчою до європейських стандартів.