Ідея першого українського атакувального безпілотника-камікадзе з’явилася у 2015–2016 роках; над нею працювали чотири компанії, а згодом у кооперацію увійшло близько десяти підприємств. RAM II UAV побудований на корпусі розвідувального «Лелека-100», запускається з мобільної катапульти і з повною зарядкою та бойовою частиною близько 4 кг розрахований на роботу на відстані до 30 км від точки старту. Нижче — етапи появи лінійки, конструкція, цифри, типи бойових частин і те, чим лінійка відрізняється від імпортних аналогів.
Лінійка RAM II / RAM-2X — це баражуючий боєприпас (дрон, який летить до цілі й уражає її власним зарядом) з електричним двигуном, відеоканалом у реальному часі та опцією скасування місії з поверненням на парашуті. Ключові вузли керування, телеметрії та відео зроблені в Україні; радіодеталі закуповують за кордоном, плати паяють локально.
Вартість одиниці оцінюють у межах 35–45 тис. доларів США, темп випуску — близько сотні апаратів на місяць. Порівняно з американськими Switchblade-300 (протипіхотний) і Switchblade-600 (протитанковий, дорожчий) українська машина позиціонується як універсальніша за типами зарядів при співмірній або, за малих партій, вищій ціні.
Ідея та кооперація розробників
У 2015–2016 роках в Україні виник задум створити перший вітчизняний атакувальний безпілотник-камікадзе. Над ним працювали одразу кілька компаній, а загалом у розробці та виробництві бере участь близько десяти підприємств, які за потреби можуть замінювати одне одного. Така схема знижує залежність від одного підрядника, однак ускладнює логістику навіть невеликих партій.
У кооперації названі DEVIRO, CDET, «Українська бронетехніка», ДК «Укроборонпром», «СпецТехноЕкспорт». Виробник «Укрспецсистемс» (Ukrspecsystems) згодом представив варіант RAM-2X як частину комплексу НАУДІ. Для вас як для читача, що відстежує техніку, важливо: корпус іде від розвідувальної платформи, а «мозок», канал зв’язку й бойове навантаження — окремі контури, зібрані під ударне завдання.
Перша модель виготовлялася близько трьох років і пройшла початкову обкатку. Друга модель з’явилася 2018 року вже як доопрацьований атакувальний варіант. Такий розтягнутий цикл типовий для малих серій: спочатку перевіряють планер і канал керування, потім інтегрують бойову частину й процедури безпечного скасування удару.
- DEVIRO — база корпусу від «Лелека-100».
- CDET, «Українська бронетехніка», структура Укроборонпрому, «СпецТехноЕкспорт» — суміжні вузли й інтеграція.
- «Укрспецсистемс» — лінія RAM-2X у складі НАУДІ.
- Загалом до ~10 взаємозамінних підприємств у ланцюжку.
Хронологія показів і постачань
Презентація першої моделі RAM UAV відбулася у лютому 2018 року на виставці в Абу-Дабі, після чого апарат доопрацювали й показали як другу версію — RAM II UAV. Вперше її представили у 2021 році на виставці «Зброя та безпека». Того ж року було показано ударний безпілотний комплекс на базі броньованого автомобіля «Новатор», здатний доставити екіпаж із технікою в район завдання й забезпечити безпечне повернення на базу. Запуск можливий як з мобільної катапульти, так і з носія на бронеплатформі.
10 жовтня 2022 року Фонд Сергія Притули і Сергій Стерненко оголосили збір на закупівлю RAM II UAV для ЗСУ. За добу українці пожертвували 352 млн грн; 100 млн грн пішли на 50 дронів і три наземні станції керування. 10 січня 2023 року представили апарати зі здатністю польоту до 30 км. 28 березня 2023 року Сергій Притула оприлюднив відео застосування по ЗРК «Тор-М2» і РСЗВ БМ-21 «Град».
У грудні 2024 року відбулася перша демонстрація RAM-2X на виставці дронів українського виробництва для канцлера Німеччини Олафа Шольца. 28 липня 2026 року бійці ГУР отримали 30 БПЛА-камікадзе RAM-2X. Виробник заявляє, що підрозділи з баражуючими боєприпасами сімейства RAM за 2024–2026 роки відпрацювали тисячі цілей, однак незалежної публічної перевірки цієї цифри немає.

Конструкція та принцип роботи
RAM II UAV створений на базі корпусу БПЛА «Лелека-100» компанії DEVIRO. Від «Лелеки» взято лише корпус — це приблизно 10–15 % конструкції «літака». Решта — силова установка, канал керування, відео, бойова частина й логіка місії. Такий підхід прискорює серію: планер уже відомий пілотам розвідувальних машин.
Запуск комплексу — з мобільної катапульти; є варіант розміщення на бронеавтомобілі. Двигун електричний, із низьким рівнем шуму. Головна особливість — активна система візуального відстеження: оператор фіксує ціль по відео з бортової камери в реальному часі й супроводжує її до удару. Окремо заявлено гіростабілізовану камеру Full-HD з 10-кратним оптичним збільшенням. За іншими описами — 30-кратна оптика з гіро- та цифровою стабілізацією і захоплення цілі з відстані близько 3 км. Різниця між «дальністю польоту» і «дальністю захоплення камерою» для вас критична: 30 км — радіус дії комплексу, 3 км — дистанція впевненого візуального захвату, а не межа польоту.
Якщо засоби РЕБ (радіоелектронної боротьби) глушать зв’язок з оператором, апарат може самостійно повернутися й приземлитися на парашуті. Передбачено «скасування місії» з блокуванням детонатора. Після скасування дрон можна запускати знову; кількість стартів необмежена за умови справності планера й електроніки. Це знижує втрати дорогих корпусів на навчанні й на зривах каналу.
Характеристики та типи бойових частин
Повністю заряджений апарат із бойовою частиною близько 4 кг діє на відстані до 30 км від місця запуску й може виконувати як спостереження, так і удар. Виробник заявляє швидкість до 70 км/год і тривалість польоту до 55 хвилин, точність ураження — до 1 метра. Максимальна маса бойової частини в інших описах вказана як 3 кг, тож орієнтуйтеся на комплектацію конкретної партії, а не на одну цифру.
Для RAM-2X дальність до 120 км і максимальна швидкість до 160 км/год наводяться як заявлені значення, а не як підтверджений стандарт, тому варто ставитися до них з обережністю. Маркування «ЗК 2,7 УЯ» на частині зарядів трактують як керований заряд масою 2,7 кг із ударним ядром, однак це лише припущення, а не перевірена специфікація. Ударне ядро при цьому називають уражаючим елементом, розігнаним до швидкості до 5 км/с.
| Параметр | RAM II (типові заяви) | RAM-2X (окремі заяви) |
|---|---|---|
| Дальність | до 30 км | до 120 км (не зведено офіційно) |
| Швидкість | до 70 км/год | до 160 км/год (не зведено офіційно) |
| Час у повітрі | до 55 хв | — |
| Бойова частина | орієнтовно 3–4 кг | зокрема варіант ~2,7 кг з ударним ядром |
| Оптика | Full-HD, 10× або 30×, гіростабілізація | — |
| Захоплення цілі | близько 3 км (камера) | — |
Три базові типи бойових частин:
- осколково-фугасна — зона ураження живої сили близько 15×3 м, близько 150 уламків
- кумулятивна (бронебійна) — пробиття броні до 400 мм
- термобарична — радіус ураження близько 15 м на відкритому просторі, робота по укріпленнях.
Система орієнтована на точні удари й зменшення супутнього збитку в щільній забудові за рахунок візуального супроводу до моменту детонації. Остаточний ефект залежить від типу заряду, кута підходу й того, чи не зірвано канал РЕБ.

Порівняння вартості й серії
Оцінка вартості дрона — 35–45 тис. доларів США; співрозробник називає її співмірною зі світовими аналогами. Водночас інший коментар з боку учасників ринку: ціна RAM часто вища за імпорт через малі обсяги замовлення й складні процедури закупівлі. Швидкість виробництва — близько сотні одиниць на місяць. Для планування поставок вам зручніше дивитися на партію «десятки за тиждень» при стабільному завантаженні, а не на пікові обіцянки.
Американський Switchblade-300 — переважно протипіхотний; Switchblade-600 — протитанковий і дорожчий за RAM у порівняльних оцінках. Українська лінійка закриває кілька типів цілей одним планером за рахунок змінних бойових частин. Якщо порівнювати лише «ціну за корпус», імпорт інколи виглядає дешевшим; якщо додати логістику, навчання на вже знайомому планері «Лелека»/схожих типів і локальний ремонт плат, картина змінюється.
- Кому ближчий RAM II: потреби в універсальному баражуючому боєприпасі з дальністю порядку десятків кілометрів, тихім електромотором і можливістю скасувати місію.
- Коли дивляться на RAM-2X: заявки на більшу дальність і швидкість — з обов’язковим уточненням паспорта конкретної партії.
- Коли порівнюють зі Switchblade: вузька спеціалізація 300/600 проти змінних БЧ у RAM; ціна й доступність партії — окремий розрахунок.
Застосування, цілі та підготовка пілотів
Серед цілей, які називають для цих дронів, — танки, БТР, БМП і РСЗВ. Публічно зафіксовано ураження ЗРК «Тор-М2» і РСЗВ «Град». У рекламних матеріалах виробника з’являються й ширші переліки, зокрема згадки про ураження понад 410 цілей ППО, «Бук-М3», С-400, «Тунгуску» та окремі РЛС. Такі дані варто сприймати обережно: це твердження самого виробника, без незалежної перевірки, тож до них слід ставитися як до заяв сторони, а не як до підтвердженої статистики.
Описаний тактичний прийом: розвідувальний БПЛА «Шарк» виявляє об’єкт (зокрема С-300П), супроводжує його й працює як ретранслятор, а RAM-2X завершує ураження. Для читача це пояснення схеми «розвідка + ретрансляція + удар», без прив’язки до конкретних координат чи маршрутів підрозділів.
Підготовка: пілоту з досвідом «Лелеки», «Фурії» чи PD достатньо близько трьох днів; з нуля — близько тижня. На момент одного з публічних інтерв’ю налічувалося понад сотню пілотів. Короткий курс можливий саме тому, що інтерфейс і логіка польоту близькі до вже відомих розвідувальних платформ, а не через «спрощений» ударний контур.
Українська складова і що відстежувати далі
Усі ключові компоненти відеоканалу, телеметрії та керування зроблені в Україні; радіодеталі імпортують, плати паяють на місці. Це впливає на ремонт у полі й на залежність від митних поставок мікроелектроніки. Суперечливі акценти в публікаціях (наголос на «українській БЧ» з одного боку й технічні гіпотези щодо окремих інцидентів з іншого) не скасовують базової схеми: планер локальний, канал керування локальний, частина елементної бази — зовнішня.
Пряме зауваження вам: не змішуйте дальність польоту, дальність захоплення камерою й маркетингові «до 120 км» для 2X в одну цифру. Для оцінки партії питайте тип БЧ (осколково-фугасна, термобарична, кумулятивна чи варіант з ударним ядром), наявність режиму скасування місії, комплект наземних станцій і програму навчання під конкретний досвід екіпажу.
Далі варто стежити за відкритими паспортами RAM-2X (дальність, швидкість, маса заряду), за темпом серії близько сотні машин на місяць і за тим, як змінюється частка локальних вузлів у каналі зв’язку. Оновлення характеристик зазвичай з’являються після виставкових показів і великих передач партій — саме ці події дають звірені цифри без оперативних деталей про розташування чи маршрути.