ППО NASAMS — це норвезький зенітний ракетний комплекс середньої дальності, створений, щоб захищати об’єкти й територію від повітряних цілей на малих і середніх висотах. Його розробили норвезька компанія Kongsberg і американська Raytheon як заміну комплексу MIM-23 Hawk у збройних силах Норвегії. Система стала першою наземною, де застосували ракети AIM-120 AMRAAM, і першою на Заході з локаторним наведенням (наведенням за даними радара).
Коротко
- Комплекс середньої дальності спільної розробки Kongsberg і Raytheon.
- Працює в ручному, напівавтоматичному й автоматичному режимах; принцип «одна ракета — одна ціль».
- У бойовому застосуванні в Україні фіксували високу частку уражених цілей, зокрема крилатих ракет.
- Kongsberg Defence & Aerospace планує масове виробництво ракет до комплексу в Україні.
Звідки взявся комплекс і що означає назва?
Комплекс проєктували під потреби норвезької протиповітряної оборони, коли на озброєнні ще стояв MIM-23 Hawk. Завдання було простим за формулюванням і складним технічно: отримати сучаснішу наземну систему з ракетами, які вже добре знали в авіації.
Саме тому в зв’язці з комплексом часто звучить позначення SL-AMRAAM. Літери SL означають Surface-Launched — запуск із землі. Тобто ту саму родину ракет AIM-120 AMRAAM адаптували до наземних пускових установок, а не лише до літаків.
Як працює система в повітрі й на землі?
Комплекс б’є по повітряних цілях на малих і середніх висотах за будь-яких погодних умов. До його складу входить американський радар, який виявляє й супроводжує цілі, а далі дані передаються для наведення ракет.
Операторний контур передбачає три режими — ручний, напівавтоматичний і автоматичний. Командир дивізіону з позивним «Шеф» окремо підкреслював принцип «одна ракета — одна ціль»: пуск розрахований так, щоб не «засипати» небо зайвими боєприпасами без потреби.
Система може випустити 72 ракети за 12 секунд, тобто йдеться про щільність залпу, а не про необмежений боєкомплект на позиції.
На практиці важливі не лише секунди залпу, а злагодженість радара, пускових і розрахунку: хто приймає рішення, як швидко оновлюється картина повітряної обстановки і чи є запас ракет після першої серії пусків.

Які ракети стоїть у «серці» комплексу?
Базовий тип — AIM-120 AMRAAM у наземному варіанті запуску. Для читача, далекого від авіації, достатньо розуміти просте: ракету, яку звикли бачити як зброю винищувача, навчили стартувати з землі й працювати в контурі наземної ППО.
Боєприпас — витратний ресурс. Без регулярного поповнення навіть вдалий комплекс швидко «мовчить». Тому поставки ракет і розмови про локальне виробництво мають не меншу вагу, ніж сам факт появи пускових на озброєнні.
Яка бойова ефективність NASAMS в Україні?
Перше бойове застосування в Україні зафіксували 15 листопада 2022 року — приблизно за тиждень після того, як комплекс з’явився на озброєнні Повітряних сил. У тому епізоді йшлося про відбиття ракетної атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури: 10 пусків і 10 уражених крилатих ракет.
У лютому 2025 року з посиланням на норвезьких військових повідомляли про близько 900 знищених повітряних цілей, з яких понад 500 — крилаті ракети. Середню ефективність оцінювали у 94%.
Показник 94% — це середня ефективність NASAMS за даними норвезьких військових, тобто усереднена оцінка, а не гарантія результату кожного окремого пуску за будь-яких умов.
Такі результати пояснюють, чому комплекс розглядають як елемент захисту критичної інфраструктури й повітряного простору, а не як «універсальну відповідь» на всі типи загроз. Обмеження логічні для класу середньої дальності: висота й дальність роботи, наявність ракет, якість цілевказання, насиченість атаки.

Яку підтримку з ракетами надавала Норвегія
Норвегія передавала Україні значну кількість ракет до комплексу. Про це 22 січня 2026 року, у четвер, під час онлайн-зустрічі з Михайлом Федоровим заявив міністр оборони Норвегії Туре Сандвік.
Окремі рішення про пакети допомоги й подяки партнерам фіксували й на політичному рівні. Про передачі техніки й боєприпасів детальніше — про отримання NASAMS і ракет, а про подальші домовленості — про нові пакети та переговори в Осло.
Чи можуть ракети виробляти в Україні?
Президент Kongsberg Defence & Aerospace Ейрік Лі повідомляв про плани виробляти ракети для комплексу в Україні й про створення компанії в країні. Ішлося про масове виробництво — «сотні» — і про те, що спільні підприємства можливі протягом кількох місяців від моменту відповідних домовленостей.
Для інженерів і військових це означає можливе скорочення логістичного плеча: менше залежності від далеких поставок і більше можливостей підтримувати темп навчань та бойової роботи. Конкретні терміни запуску виробництва, обсяги серій і перелік вузлів поки не підтверджені офіційно, тож їх варто перевіряти за актуальними заявами компанії-виробника та українських партнерів.
Якщо відстежуєте тему ППО далі, тримайте в полі зору не лише назву комплексу, а й новини про ракети й кооперацію з Kongsberg: саме боєкомплект і ремонтний цикл зазвичай визначають, як довго система залишається «в строю» після перших вдалих застосувань.