Конституція України прийнята 28 червня 1996 року на п’ятій сесії Верховної Ради України другого скликання. Голосування в цілому завершилося близько 9:18 ранку після майже цілодобової роботи парламенту. «За» проголосували 315 народних депутатів при необхідних 300.
Основний Закон набув чинності того ж дня — у момент оголошення результатів голосування, а не після офіційного опублікування. Саме ця дата закріплена в статті 161 як державне свято — День Конституції України. З того ранку втратили силу Конституція УРСР 1978 року і Конституційний договір 8 червня 1995 року.
Для школяра це відповідь на контрольну. Для студента-правника — точка відліку чинності норм. Для громадянина — день, коли незалежна держава нарешті отримала власні правила гри, а не спадщину радянської республіки.
Точна хвилина, коли парламент сказав «Є Конституція»
Ранок 28 червня 1996 року в сесійній залі був сірим від недосипання і напруги. Засідання відкрили ще 27 червня близько десятої ранку. Голова Верховної Ради Олександр Мороз одразу попередив: обідньої перерви не буде. Депутат Михайло Сирота стояв біля трибуни й зачитував статтю за статтею. Кожну ставили на голосування окремо. Деякі норми «проходили» з третьої чи шостої спроби.
Найгостріші суперечки точилися довкола державної мови, символів, статусу Криму і права приватної власності. Ліва частина залу опиралася синьо-жовтому прапору й тризубу. Президент Леонід Кучма напередодні підписав указ про референдум 25 вересня — і цей тиск спрацював як холодний душ. Парламент обрав інший шлях: не віддавати текст на всенародне голосування в президентській редакції, а ухвалити його самому.
За найпоширенішими офіційними даними, Конституцію України ухвалили 28 червня 1996 року о 9 годині 18 хвилин 315 голосами «за». Проти були 36 депутатів, 12 утрималися, 30 не голосували.
Після оголошення результату Мороз вимовив коротку фразу, яка увійшла в підручники: «Є Конституція!». Того ж дня Кучма скасував указ про референдум. Україна стала останньою з пострадянських держав, яка прийняла власний Основний Закон. Це не привід для сорому: п’ять років політичного торгу відобразили реальний розкол еліт, а не «запізнілу свідомість» суспільства.
Чому п’ять років після незалежності країна жила без нової Конституції
24 серпня 1991 року Верховна Рада проголосила незалежність, 1 грудня народ підтвердив це на референдумі. Юридично ж на території держави ще довго діяла Конституція УРСР від 20 квітня 1978 року — вже з численними латками. Посаду президента вписали, повноваження гілок влади розмили, а цілісного документа не було.
Конституційний процес стартував ще раніше. 16 липня 1990 року ухвалили Декларацію про державний суверенітет. Восени того ж року створили комісію з розробки нової Конституції. Після 1991-го з’явилися десятки проєктів: за різними підрахунками, від 1992 до 1996 року їх було близько п’ятнадцяти. Жоден не зібрав стійкої більшості.
8 червня 1995 року Президент і парламент підписали Конституційний договір — тимчасову «малу конституцію» на період до ухвалення постійного тексту. Договір розширив президентські важелі й одночасно зобов’язав сторони завершити роботу над Основним Законом. Без цієї паузи протистояння Кучми і Мороза могло закінчитися розпуском Ради або референдумом «під одну гілку влади».
У травні–червні 1996-го проєкт Тимчасової спеціальної комісії на чолі з Михайлом Сиротою пройшов перше читання 258 голосами. До другого читання накопичилося близько шести тисяч поправок. Саме цей масив і «розгрібали» протягом конституційної ночі.
Попередники, яких часто плутають із чинним текстом
Чинна Конституція 1996 року — не перший український конституційний документ в історії. 5 квітня 1710 року в Бендерах Пилип Орлик, старшина і запорожці уклали «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького». 29 квітня 1918 року Центральна Рада ухвалила Конституцію УНР — і втратила владу того ж дня. Обидва акти важливі для політичної пам’яті, але не є джерелом чинності сьогоднішніх норм.
Юридичний момент чинності: не газета, а голос спікера
Звичайний закон набирає чинності не раніше дня опублікування. Конституція — інша природа. Стаття 160 прямо каже: вона набуває чинності з дня прийняття. Конституційний Суд України в рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп уточнив: момент чинності — це мить оголошення результатів голосування за проєкт у цілому на пленарному засіданні.
Офіційна публікація в газеті «Голос України» відбулася 13 липня 1996 року. Церемонійне підписання також припало на середину липня. Для судів, органів влади і громадян юридичний «нуль» усе одно лишився 28 червня. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли в студентській роботі датою набрання чинності ставили саме липень «бо тоді надрукували» — і це коштувало балів на іспиті з конституційного права.
Закон № 254/96-ВР «Про прийняття Конституції України і введення її в дію» зафіксував факт ухвалення й одночасно скасував Конституцію 1978 року та Договір 1995-го. Сам цей закон не «вмикає» Основний Закон: він лише супроводжує акт установчої влади.
Що саме закріпили вранці 28 червня
Текст відкривається преамбулою: Верховна Рада діє від імені Українського народу — громадян усіх національностей, — спираючись на Акт проголошення незалежності 24 серпня 1991 року. Далі йдуть розділи про загальні засади, права і свободи, вибори, парламент, президента, Кабінет Міністрів, прокуратуру (пізніше розділ виключили), правосуддя, територіальний устрій, Автономну Республіку Крим, місцеве самоврядування, Конституційний Суд, процедуру змін, прикінцеві й перехідні положення.
Стаття 1 називає Україну суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Стаття 3 ставить людину, її життя, здоров’я, честь, гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю. Стаття 5 віддає суверенітет народові. Стаття 8 проголошує верховенство права. Стаття 10 визнає державною мовою українську, гарантуючи розвиток мов національних меншин.
Для початківця достатньо запам’ятати три речі: Конституція вища за будь-який закон; права людини — не «подарунок влади», а її обов’язок; змінити окремі розділи можна лише особливою процедурою. Для досвідченого читача важливі ще статті 157–159: заборона звужувати права, заборона змін під час воєнного чи надзвичайного стану, обов’язковий висновок Конституційного Суду перед розглядом законопроєкту про зміни.
Як текст змінювали після 1996 року
Від ухвалення до січня 2020 року до Конституції вносили зміни кількома законами. Найбільші гойдалки стосувалися форми правління: президентсько-парламентська модель 1996-го, парламентсько-президентська після 2004-го, повернення до сильнішого президента у 2010-му рішенням Конституційного Суду і знову відновлення положень 2004 року в лютому 2014-го.
| Рік | Акт | Суть змін | Набуття чинності |
|---|---|---|---|
| 2004 | Закон № 2222-IV | Обмеження повноважень президента, посилення парламенту й коаліції | 1 січня 2006 |
| 2010 | Рішення КСУ № 20-рп/2010 | Визнання закону 2004 року неконституційним через процедуру | 30 вересня 2010 |
| 2011 | Закон № 2952-VI | Уточнення строків чергових виборів | 4 лютого 2011 |
| 2013 | Закон № 586-VII | Повноваження Рахункової палати | 6 жовтня 2013 |
| 2014 | Закон № 742-VII | Відновлення дії положень реформи 2004 року | 2 березня 2014 |
| 2016 | Закон № 1401-VIII | Судова реформа, виключення розділу про прокуратуру | 30 вересня 2016 |
| 2019 | Закон № 2680-VIII | Незворотність курсу на членство в ЄС і НАТО | 21 лютого 2019 |
| 2019 | Закон № 27-IX | Скасування депутатської недоторканності (ст. 80) | 1 січня 2020 |
Дані зведені за офіційними текстами законів і картою документа на порталі законодавства Верховної Ради України. Станом на 2026 рік остання редакція чинна з 1 січня 2020 року. Під час воєнного стану нові зміни до Конституції заборонені частиною другою статті 157.
Поширені помилки про дату і статус Конституції
Короткі відповіді в соцмережах і шкільних шпаргалках розмножують одні й ті самі неточності. Нижче — ті, що трапляються найчастіше.
- «Конституцію прийняли на референдумі 1 грудня 1991 року». Тоді підтвердили Акт проголошення незалежності, а не Основний Закон. Конституції ще не існувало.
- «Чинність почалася з офіційної публікації в липні». Для звичайних законів так. Для Конституції — ні. Конституційний Суд прив’язав чинність до оголошення результату 28 червня.
- «28 червня — лише свято, юридично важливіша інша дата». Свято і юридична дата збігаються. Стаття 161 прямо називає день прийняття державним святом.
- «Текст 1996 року вже не діє, бо його багато разів переписували». Діє той самий акт із змінами. Це не нова конституція 2004 чи 2014 року, а редакції одного документа.
- «Під час війни Конституцію можна швидко переписати “під оборону”». Не можна. Стаття 157 забороняє зміни в умовах воєнного або надзвичайного стану. Окремі права можна тимчасово обмежити за статтею 64, але сам текст Основного Закону «заморожений».
- «Конституція Орлика або УНР — попередні редакції чинного закону». Це історичні документи іншої правової доби. Вони не скасовують і не замінюють акт 1996 року.
За моїм досвідом пояснення цієї теми учням 9–11 класів найбільше «ламається» саме на плутанині між референдумом 1991-го і голосуванням 1996-го. Якщо розвести ці дві події на лінії часу, решта фактів лягає на місце.
Для школяра, студента і того, хто цитує норму в документі
Школяреві достатньо формули: прийнята 28 червня 1996 року Верховною Радою, чинна з того ж дня, свято — того ж числа. Студенту варто додати номер закону про введення в дію (254/96-ВР), рішення КСУ № 4-зп і різницю між прийняттям, опублікуванням і наступними змінами. Юристу в процесуальному документі потрібна чинна редакція з порталу zakon.rada.gov.ua із датою редакції, а не «текст із підручника 2005 року».
Чек-лист самоперевірки перед тим, як здавати роботу, пост або офіційне посилання:
- Дата прийняття вказана як 28 червня 1996 року, а не «літо 1996» і не 24 серпня.
- Орган ухвалення — Верховна Рада України другого скликання, а не «всенародний референдум» і не президентський указ.
- Чинність прив’язана до дня прийняття, з посиланням на статтю 160 і, за потреби, на рішення КСУ від 3 жовтня 1997 року.
- Якщо йдеться про конкретну статтю, перевірено, чи не змінювалася вона у 2004, 2014, 2016 чи 2019 роках.
- Не змішано історичні конституції (Орлик, УНР, УРСР) із чинним Основним Законом.
- Для періоду після 24 лютого 2022 року враховано заборону змін під час воєнного стану.
Якщо пункт 4 викликає сумнів — не імпровізуйте. Відкрийте офіційну картку документа: там видно кожну редакцію. Самостійно можна звірити дату, голоси і структуру. До фахівця варто звертатися, коли від правильної редакції статті залежить позов, скарга чи висновок про конституційність закону.
Короткі відповіді на питання, які реально шукають
Коли саме прийнята Конституція України? 28 червня 1996 року, близько 9:18, 315 голосами народних депутатів.
З якого дня вона діє? З 28 червня 1996 року, з моменту оголошення результатів голосування в сесійній залі.
Чому День Конституції саме 28 червня? Бо стаття 161 зробила день прийняття державним святом. Це єдине свято, прямо вписане в сам текст Конституції.
Скільки разів її змінювали? Після 1996 року зміни вносили законами 2004, 2011, 2013, 2014, 2016 років і двічі 2019-го; окремо у 2010-му Конституційний Суд скасував реформу 2004 року, яку потім відновили у 2014-му. Нових змін після 1 січня 2020 року немає.
Чи можна змінити Конституцію зараз, у 2026 році? Поки діє воєнний стан — ні. Частина друга статті 157 прямо забороняє зміни в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Що означає ця дата у 2026 році
У червні 2026-го Конституції незалежної України виповнилося тридцять років. Текст пережив дві революції, зміну форми правління туди-назад, судову реформу, скасування депутатської недоторканності й закріплення курсу на ЄС і НАТО. Він не став музейним експонатом: саме на нього спираються укази про воєнний стан, закони про мобілізацію й межі, які влада не має права переступати навіть під обстрілами.
Стаття 64 дозволяє тимчасово обмежити частину прав на період воєнного стану. Стаття 157 водночас тримає сам текст Конституції недоторканним. Ця пара норм — найточніший портрет 2026 року: держава може стиснути свободи заради виживання, але не може переписати правила гри, поки гармати не замовкнуть.
28 червня лишається одночасно календарним святом, юридичним фактом і нагадуванням. Країна, яка п’ять років після незалежності сперечалася в залі до ранку, усе ж зібрала 315 голосів. Дата не «застаріла»: вона щороку перевіряє, чи живий договір між народом і владою, укладений тієї безсонної ночі.