Учасники бойових дій мають першочергове право на безоплатне отримання земельної ділянки державної або комунальної власності. Це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Під час дії воєнного стану безоплатна передача більшості таких земель у приватну власність тимчасово обмежена. Водночас процедура подання клопотання залишається актуальною, а право не скасовується — воно може бути реалізоване після зняття обмежень або в межах чинних винятків.

Нижче — актуальний порядок дій, розміри ділянок, необхідні документи та важливі нюанси 2026 року.

Які ділянки і якої площі можна отримати

Законодавство встановлює максимальні норми безоплатної передачі землі:

  • для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
  • для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;
  • для будівництва і обслуговування жилого будинку (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, у селищах — 0,15 га, у містах — 0,10 га;
  • для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 га.

Право надається один раз за кожним видом цільового призначення. Якщо особа вже скористалася правом на ділянку певного типу, повторно отримати землю з тією ж метою не можна.

Обмеження під час воєнного стану

Згідно зі змінами до Земельного кодексу, під час воєнного стану заборонена безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну власність, а також надання дозволів на розроблення відповідної документації із землеустрою.

Є винятки. Зокрема, заборона не поширюється на випадки передачі ділянок власникам розташованих на них об’єктів нерухомості (житлових будинків, будівель чи споруд). Також можливі інші окремі випадки, передбачені законом.

Багато юристів рекомендують подавати клопотання вже зараз, щоб зафіксувати намір і стати в умовну чергу. Після скасування воєнного стану процедура зможе рухатися далі.

Покроковий порядок отримання

Процедура базується на статті 118 Земельного кодексу України і виглядає так:

  1. Обрати бажану ділянку. Використовуйте Публічну кадастрову карту (map.land.gov.ua). Шукайте вільні землі без власника з відповідним цільовим призначенням. Зробіть викопіювання або схему з координатами.
  2. Підготувати клопотання. У ньому вкажіть цільове призначення, орієнтовну площу та місце розташування ділянки.
  3. Додати документи: копію паспорта, ідентифікаційний код, посвідчення УБД, графічні матеріали ділянки.
  4. Подати пакет до органу, уповноваженого розпоряджатися землею. Для земель у межах населеного пункту — до сільської, селищної чи міської ради. Для земель за межами — зазвичай до територіального органу Держгеокадастру.
  5. Дочекатися рішення. Орган розглядає клопотання протягом місяця і або дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або надає мотивовану відмову.

Після отримання дозволу замовляють проект землеустрою, реєструють ділянку в Державному земельному кадастрі, отримують рішення про передачу у власність і реєструють право власності.

ЕтапЩо відбуваєтьсяОрієнтовний термін
Подання клопотанняРозгляд і рішення про дозвіл або відмовудо 30 днів
Розробка проекту землеустроюЗемлевпорядна організація готує документаціюзалежить від виконавця
Реєстрація в кадастріПрисвоєння кадастрового номерапісля погодження
Рішення про передачу і реєстрація праваОформлення власностіпісля затвердження

Інформація на основі Земельного кодексу та роз’яснень 2026 року.

Які документи потрібні

Основний пакет включає:

  • клопотання із зазначенням цільового призначення та розмірів;
  • копію паспорта громадянина України;
  • копію ідентифікаційного коду;
  • посвідчення учасника бойових дій (оригінал пред’являється);
  • графічні матеріали з кадастрової карти (схема розташування ділянки).

Залежно від ситуації можуть знадобитися додаткові документи — наприклад, погодження землекористувача, якщо ділянка перебуває в користуванні інших осіб.

Практична порада: навіть якщо зараз передача неможлива через воєнний стан, подане клопотання фіксує ваше звернення. Після зміни умов процес піде швидше.

Куди саме звертатися

Місце подання залежить від розташування ділянки:

  • землі в межах населеного пункту (комунальна власність) — виконавчий орган місцевої ради;
  • землі за межами населених пунктів (державна власність) — головне управління Держгеокадастру в області;
  • у містах обласного значення можливе звернення до відповідної адміністрації.

Документи можна подати особисто, через ЦНАП або, у деяких громадах, онлайн.

Типові причини відмов і що з ними робити

Найчастіші підстави для відмови: відсутність вільних земель відповідного призначення, неповний пакет документів, уже використане право на ділянку такого типу, або дія заборони воєнного стану.

У разі мотивованої відмови її можна оскаржити в суді. Якщо відповіді немає протягом місяця — також є підстави звертатися до суду.

У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли заявник отримав відмову через неточності в графічних матеріалах. Після виправлення схеми і повторного подання клопотання питання зрушило з місця.

Поширені помилки

  • Подавати клопотання без чіткого зазначення цільового призначення і схеми ділянки.
  • Обирати землю, яка вже має власника або обтяження.
  • Вважати, що статус УБД автоматично гарантує ділянку в будь-якому місці.
  • Ігнорувати поточну заборону воєнного стану і очікувати миттєвої передачі.

Коли варто звернутися до фахівця

Самостійно можна підготувати і подати клопотання, якщо ділянка очевидна і документи в порядку. Юрист або землевпорядник потрібні, коли є відмова, складні обтяження, потреба в судовому оскарженні або необхідно швидко підготувати якісну документацію із землеустрою.

Також фахівець допоможе перевірити ділянку на Публічній кадастровій карті на наявність обмежень чи судових спорів.

Як отримати землю по УБД — питання, яке має чітку законодавчу основу, але на практиці залежить від воєнного стану та наявності вільних ділянок. Подача клопотання вже зараз зберігає ваше право і дозволяє підготуватися до моменту, коли обмеження будуть зняті. Уважно обирайте ділянку, збирайте повний пакет документів і фіксуйте всі звернення — це значно підвищує шанси на успішний результат.