БПЛА Мерлін, точніше Мерлін-ВР, — це російський експериментальний розвідувальний безпілотник літакового типу, розроблений Смоленським науково-дослідним інститутом сучасних телекомунікаційних технологій. Він призначений для тривалого спостереження, виявлення цілей на значній відстані та коригування артилерійського вогню в автоматичному й напівавтоматичному режимах.
Апарат вирізняється розмахом крил майже п’ять метрів, польотом до десяти годин і потужною оптикою з тепловізійною матрицею, яка дозволяє працювати вдень і вночі. Вартість одного комплексу оцінюється приблизно у 300 тисяч доларів, що робить його одним із найдорожчих і водночас рідкісних розвідників у російському арсеналі. Станом на 2026 рік він регулярно з’являється на різних ділянках фронту, але також регулярно стає здобиччю українських підрозділів.
Від смоленської лабораторії до лінії зіткнення
Мерлін-ВР з’явився не на порожньому місці. Його попередником став БПЛА Мерлін-21БМ, на базі якого смоленський інститут у 2021 році створив експериментальний зразок. Офіційна презентація відбулася 28 вересня того ж року. Розробники позиціонували апарат як крок уперед у тактичній розвідці: більший час у повітрі, краща оптика й заявлена стійкість до засобів радіоелектронної боротьби.
На практиці перші бойові застосування припали вже на 2022 рік. Українські сили зафіксували збиття такого дрона в червні 2022-го. З того часу апарат пройшов кілька модернізацій. Російські оператори стверджують, що новіші версії краще тримають зв’язок у умовах інтенсивного РЕБ і мають покращену бортову систему захисту від FPV-перехоплювачів. Проте базові конструктивні рішення залишилися тими самими: високоплан із прямим крилом, штовхаючий гвинт і двигун внутрішнього згоряння.
Цікавий нюанс виробництва: у збитих зразках паливний бак виявився звичайною пластиковою каністрою з ручкою. Це рішення явно здешевлює серію, але підвищує ризики в бойових умовах. Оптика ж, навпаки, імпортна — французька тепловізійна матриця Lynred (Ulis) PICO1024. Саме поєднання відносно простого планеру з дорогою «начинкою» і формує високу вартість комплексу.
Анатомія розвідника: розміри, силова установка і політна формула
Мерлін-ВР належить до класу середніх розвідувальних апаратів літакового типу. Його довжина становить 2,02 метра, розмах крил — 4,9 метра. Ці габарити дозволяють нести корисне навантаження до 7 кг (у деяких джерелах фігурує 6,5–8 кг) і забезпечують достатню аеродинамічну якість для тривалого патрулювання.
Швидкість польоту коливається в діапазоні 70–140 км/год. Крейсерська швидкість зазвичай тримається ближче до нижньої межі, щоб економити паливо. Максимальна висота — 4500–5000 метрів, робоча висота застосування — переважно 450–2500 метрів. Саме на цих ешелонах оптика працює найефективніше, а дрон залишається поза досяжністю більшості переносних засобів ППО.
Зліт відбувається з катапульти, розгін якої забезпечує гумовий джгут. Посадка — парашутна, з додатковою пневматичною подушкою, яка пом’якшує удар. Така схема дозволяє працювати з непідготовлених майданчиків і швидко змінювати позиції запуску. Двигун — поршневий внутрішнього згоряння. Розробники спочатку заявляли про гібридну силову установку для зниження акустичної помітності, проте в захоплених зразках виявляли звичайний ДВЗ.
Заявлена дальність польоту сягає 600 км. На практиці дальність стійкого зв’язку без втрати контролю оцінюють у 150–200 км, іноді до 260 км при сприятливих умовах. Це вже достатньо для глибокої тактичної розвідки за лінією зіткнення.
Очі, що бачать крізь ніч і маскування
Сильна сторона Мерлін-ВР — оптико-електронний комплекс. Камера працює у видимому та інфрачервоному діапазонах. Денна частина має 90-кратний оптичний зум, який цифровим шляхом можна «розігнати» до 200 крат. З висоти кількох кілометрів оператор здатен розглядати об’єкти на відстані до 15–30 км.
Тепловізійна матриця — французька Lynred PICO1024 з роздільною здатністю 1024×768 пікселів. Вона дозволяє виявляти тепловий контраст техніки й людей навіть через дим, легкий сніг чи маскувальні сітки. У нашій практиці аналізу відкритих відео з фронту ми неодноразово бачили, як розрахунки Мерліна фіксують переміщення техніки вночі й одразу передають координати для коригування вогню РСЗО чи ствольної артилерії.
Саме ця можливість перетворює апарат із простого спостерігача на важливу ланку в ланцюгу «виявлення — ураження». Дрон може годинами «висіти» над районом, збираючи дані в реальному часі, і при цьому залишатися на висоті, де його важко дістати звичайними засобами.
Порівняння з іншими російськими розвідниками
Щоб зрозуміти місце Мерлін-ВР у системі, варто зіставити його з найпоширенішими апаратами того ж класу.
| Параметр | Мерлін-ВР | Орлан-10 | Орлан-30 |
|---|---|---|---|
| Розмах крил | 4,9 м | близько 3,1 м | близько 4 м |
| Тривалість польоту | до 10 год | до 16 год (залежно від модифікації) | до 10–12 год |
| Корисне навантаження | до 7 кг | близько 5 кг | до 8 кг |
| Максимальна висота | 4500–5000 м | до 5000 м | до 5000–6000 м |
| Оптика | 90× зум + тепловізор високої роздільної здатності | стандартна денна/нічна | гіростабілізований підвіс, краща якість |
| Орієнтовна вартість | ~300 тис. USD | 20–50 тис. USD | 100–200 тис. USD |
Дані зібрані з відкритих військових і аналітичних джерел станом на 2025–2026 роки. Мерлін-ВР виграє за якістю оптики та розміром платформи, що дозволяє ставити важчі датчики. Орлан-10 значно масовіший і дешевший, тому його використовують значно частіше. Орлан-30 близький за можливостями, але Мерлін-ВР часто називають «рідкісною пташкою» саме через обмежену кількість і високу ціну.
Бойова робота розрахунків
Типовий цикл застосування виглядає так. Розрахунок прибуває на заздалегідь обрану точку запуску. Дрон перевозять у розібраному вигляді разом із катапультою. Збірка, перевірка систем і підготовка до старту займають близько півгодини. Після запуску апарат набирає висоту й переходить у режим патрулювання за заданим маршрутом або під прямим керуванням оператора.
Оператор із наземної станції отримує відеопотік і може самостійно шукати цілі або передавати координати артилерії. Російські джерела стверджують, що бортова система захисту здатна частково придушувати FPV-перехоплювачі й має алгоритми ухилення. На практиці ці можливості працюють не завжди: українські підрозділи неодноразово демонстрували успішне ураження саме FPV-дронами.
У нашій практиці вивчення відкритих матеріалів траплявся випадок, коли розрахунок Мерлін-ВР виявив тимчасовий пункт дислокації на правому березі Дніпра, передав координати, і район одразу накрили реактивною артилерією. Такі епізоди показують, чому апарат залишається цінним навіть при невеликій кількості.
Слабкі місця і українська відповідь
Незважаючи на заявлені переваги, Мерлін-ВР має вразливості. Великі габарити роблять його помітнішим для радарів і візуального спостереження. Парашутна посадка обмежує можливість швидкого повторного використання на тому ж майданчику. Імпортна оптика й складні ланцюги постачання обмежують серійне виробництво.
Українські сили застосовують кілька способів протидії: засоби радіоелектронної боротьби, які намагаються зірвати зв’язок; FPV-перехоплювачі, що атакують на зустрічних курсах; традиційні зенітні комплекси й навіть стрілецьку зброю при нижчих висотах. Особливо ефективними виявилися підрозділи Сил безпілотних систем і прикордонні розрахунки, які спеціалізуються на полюванні за високовартісними цілями.
За період 2022–2026 років задокументовано десятки випадків знищення таких апаратів. Кожен втрачений Мерлін-ВР — це не лише фінансові збитки, а й розрив у системі розвідки на конкретній ділянці фронту.
Поширені помилки в оцінці можливостей
- Переоцінка дальності. Заявлена цифра 600 км часто сприймається як радіус дії зі стійким зв’язком. Насправді це максимальна відстань, яку апарат може пролетіти. Стійкий контроль зазвичай тримається в межах 150–260 км.
- Міф про повну невидимість для РЕБ. Модернізовані версії краще протистоять придушенню, але не є невразливими. Успішні перехоплення українськими операторами регулярно це підтверджують.
- Плутанина з гібридним двигуном. Рекламні матеріали 2021 року говорили про гібридну установку. У реальних збитих зразках стояв звичайний поршневий двигун.
- Уявлення про масовість. Через високу вартість і складність виробництва Мерлін-ВР залишається відносно рідкісним. Його не слід порівнювати за кількістю з Орлан-10.
Ці помилки часто зустрічаються в публічних обговореннях і можуть спотворювати реальну оцінку загрози.
Питання, які найчастіше ставлять про БПЛА Мерлін
Чим Мерлін-ВР відрізняється від звичайних тактичних дронів?
Передусім розмірами, тривалістю польоту й якістю оптики. Він здатний вести спостереження годинами з висоти, недосяжної для більшості переносних засобів ППО, і передавати координати для ураження.
Наскільки він стійкий до українських засобів РЕБ?
Новіші модифікації мають покращений зв’язок і елементи захисту. Проте повністю невразливим його вважати не можна — регулярні збиття це підтверджують.
Чому його вважають дорогим?
Основна вартість припадає на імпортну оптику високого класу та електроніку. Планер і двигун відносно прості, але сенсорний комплекс робить апарат преміальним у своєму класі.
Чи використовують його лише для розвідки?
Основне призначення — розвідка та коригування вогню. Ударного навантаження він не несе.
Яка актуальна ситуація станом на 2026 рік?
Апарат продовжує застосовуватися на різних напрямках. Українські підрозділи регулярно фіксують і знищують такі цілі, особливо силами FPV-операторів і спеціалізованих розрахунків Сил безпілотних систем.
Мерлін-ВР залишається помітним, але не масовим елементом російської розвідувальної системи. Його цінність полягає в поєднанні тривалого часу в повітрі й якісної оптики, а вразливість — у розмірах, вартості та залежності від імпортних компонентів. Розуміння цих особливостей допомагає точніше оцінювати загрозу й обирати ефективні способи протидії.