Марина Миколаївна Стефанчук — українська правниця, докторка юридичних наук, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вона відома насамперед як дружина Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, з яким перебуває в шлюбі понад чверть століття. При цьому її власна професійна діяльність у сфері права і науки залишається самостійною і досить насиченою.
Марина Стефанчук рідко з’являється на публічних заходах і майже не дає інтерв’ю. Більшість інформації про неї походить з офіційних університетських сторінок, наукових профілів і відкритих декларацій. Нижче зібрані перевірені факти про її освіту, кар’єру, науковий доробок і сімейне життя.
Матеріал орієнтований як на тих, хто вперше шукає інформацію про неї, так і на читачів, які хочуть глибше зрозуміти її професійний шлях.
Освіта та початок професійного шляху
У 1999 році Марина Стефанчук (у дівоцтві Сітарук) закінчила Хмельницький інститут регіонального управління та права (нині Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова) за спеціальністю «Правознавство» і здобула кваліфікацію юриста. Цей виш став альма-матер і для її чоловіка Руслана Стефанчука.
Подальша кар’єра розвивалася в академічному руслі. У 2012 році вона захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності 12.00.07 (адміністративне право і процес) на тему «Органи виконавчої влади як сторона у справах адміністративної юрисдикції». У 2018 році здобула ступінь доктора юридичних наук зі спеціальності 12.00.10 (судоустрій, прокуратура та адвокатура). Тема докторської роботи стосувалася теоретико-методологічних і організаційно-правових засад реалізації прокуратурою України представницької функції.
Наукова та викладацька діяльність
З 2019 року Марина Стефанчук працює в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Спочатку вона обіймала посаду професорки кафедри правосуддя юридичного факультету, а з 2020 року перейшла на кафедру нотаріального та виконавчого процесу, адвокатури, прокуратури та судоустрою (нині кафедра юстиції Навчально-наукового інституту права) у статусі професорки.
За даними наукових профілів, вона є авторкою понад 130 наукових і навчально-методичних публікацій. Серед тем, якими вона займається, — представницька функція прокуратури, судоустрій, окремі питання адміністративного права, а також сучасні виклики, пов’язані з регулюванням штучного інтелекту та відновленням системи правосуддя.
Науковий профіль Марини Стефанчук у Google Scholar підтверджує її активну публікаційну діяльність і цитування робіт у фахових виданнях.
Окрім викладання, вона бере участь у наукових конференціях і спільних дослідженнях з колегами з університету.
Сімейне життя
Руслан і Марина Стефанчук одружилися в 1999 році. У подружжя двоє дітей — син Олесь і донька Злата. Політик неодноразово згадував, що сім’я залишається для нього важливим пріоритетом, хоча деталі особистого життя публічно майже не розкриває.
Марина Стефанчук свідомо тримається осторонь публічного простору. Вона рідко з’являється на офіційних заходах разом із чоловіком і не веде активних сторінок у соціальних мережах, які були б пов’язані з політикою. Такий підхід дозволяє їй зосереджуватися на викладацькій і науковій роботі.
У нашій практиці аналізу відкритих джерел ми стикалися з тим, що більшість згадок про Марину Стефанчук у медіа з’являються саме в контексті сім’ї голови парламенту, тоді як її наукові праці залишаються відомими переважно в професійному середовищі юристів.
Інша професійна діяльність
Окрім роботи в університеті, Марина Стефанчук раніше була помічницею народного депутата Данила Гетьманцева. Про це сам Руслан Стефанчук розповідав в інтерв’ю програмі «Схеми» у 2020 році. За його словами, співпраця виникла після того, як вони захищали дисертації в один день, і пропозиція стосувалася роботи на громадських засадах.
Також у відкритих джерелах згадується її участь у підприємницькій діяльності. Зокрема, вона фігурує як кінцевий бенефіціар юридичної компанії з часткою 25 %. Точні деталі бізнес-активності публічно розкриваються лише в межах декларацій.
Науковий доробок і ключові теми досліджень
Серед найбільш цитованих робіт Марини Стефанчук — дослідження представницької функції прокуратури, питання адміністративної відповідальності, пов’язаної з корупцією, а також статті про правові аспекти евтаназії та кодифікації медичного законодавства (у співавторстві). В останні роки з’являються публікації, присвячені регулюванню штучного інтелекту та викликам відновлення системи правосуддя в Україні.
Такий спектр тем показує, що її наукові інтереси виходять за межі вузької спеціалізації і торкаються актуальних питань сучасного права.
Публічний образ і ставлення до публічності
На відміну від багатьох дружин політиків високого рівня, Марина Стефанчук не будує публічний образ через медіа чи соціальні мережі. Вона майже не дає коментарів і не бере участі в світських заходах. Ця стриманість створює відчуття дистанції від політичного життя чоловіка і підкреслює пріоритет академічної кар’єри.
Водночас її посада професорки одного з провідних університетів країни і докторський ступінь роблять її самостійною фігурою в юридичній спільноті. Для студентів і колег вона насамперед викладачка і дослідниця, а не «дружина спікера».
Відповіді на поширені запитання
Хто така Марина Стефанчук? Докторка юридичних наук, професорка КНУ імені Тараса Шевченка, дружина Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.
Скільки років вони у шлюбі? З 1999 року — понад 25 років.
Чи є у них діти? Так, син Олесь і донька Злата.
Чим займається професійно? Викладає в університеті, займається науковою роботою, має досвід роботи помічницею народного депутата та участь у підприємництві.
Чи є вона публічною особою? Ні. Вона свідомо уникає широкого розголосу і рідко з’являється в медіа.
Марина Стефанчук поєднує ролі дружини високопосадовця, матері і самостійної науковиці. Її біографія демонструє послідовний академічний шлях і свідомий вибір залишатися поза політичним прожектором. Для тих, хто цікавиться українським юридичним середовищем або родиною голови парламенту, саме наукова складова її діяльності залишається найбільш змістовною і довготривалою.