Кравченко Руслан Андрійович сьогодні стоїть на чолі однієї з найважливіших правоохоронних структур держави — Офісу Генерального прокурора. Чоловік, який пройшов шлях від слідчого у Севастополі до наймолодшого в новітній історії Генерального прокурора України, уособлює цілу епоху змін у системі правосуддя. Народився він 14 березня 1990 року в Сєвєродонецьку (нині Сіверськодонецьк) Луганської області, і вже у 35 років очолив відомство, від якого залежить і внутрішня боротьба з корупцією, і міжнародна юридична відповідь на російську агресію.
Його кар’єра розгорталася стрімко й майже без пауз. Від військової прокуратури в Криму, через зону АТО, розслідування злочинів у Бучі, керівництво Київською областю під час повномасштабної війни, коротке, але насичене головування в Державній податковій службі — і нарешті посада Генерального прокурора з 21 червня 2025 року. Кожен етап додавав досвіду, який сьогодні визначає стиль роботи всієї системи.
Ранні роки та освіта: військовий ліцей як фундамент
Дитинство Руслана Кравченка пройшло в промисловому Сєвєродонецьку. У 1997–2005 роках він навчався у загальноосвітній школі № 8, де вже тоді цікавився історією та гуманітарними дисциплінами. Після закінчення школи шлях привів його до Києва — у Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Два роки суворої дисципліни, стройової підготовки та виховання відповідальності сформували характер, який пізніше проявлявся у найскладніших ситуаціях.
У 2007 році він вступив на військово-юридичний факультет Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». П’ять років навчання завершилися у 2012-му дипломом магістра права та військовим званням лейтенанта юстиції. Саме ця комбінація — юридична освіта плюс військова підготовка — стала ключовою для подальшої кар’єри в органах військової прокуратури.
Початок професійного шляху: Севастополь, анексія Криму і перші випробування
У серпні 2012 року молодий лейтенант юстиції розпочав службу слідчим Севастопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері. Робота в Криму вимагала знання специфіки військових частин, взаємодії з командуванням і вміння розбиратися у складних справах. У 2013 році його підвищили до старшого слідчого.
Події лютого–березня 2014 року кардинально змінили все. Після анексії Криму Кравченко продовжив службу вже на материковій Україні — у військових прокуратурах Рівненської та Львівської областей. Досвід роботи в умовах окупації рідного регіону (хоч і не рідного міста) став першим серйозним ударом, який загартував професійну позицію.
Участь в АТО та робота у Головній військовій прокуратурі
З вересня 2014 по квітень 2015 року Руслан Кравченко виконував обов’язки прокурора 33-ї військової прокуратури Південного регіону безпосередньо в зоні антитерористичної операції. Служба проходила в Дебальцевому та Артемівську (нині Бахмут). Він отримав статус учасника бойових дій, хоча безпосередньої участі в бойових зіткненнях не мав. За цей період його нагородили відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» та орденом Данила Галицького.
З квітня 2015 по лютий 2019 року кар’єра стрімко пішла вгору в Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України. Він обіймав посади прокурора відділу, заступника начальника відділу, а згодом — начальника першого відділу процесуального керівництва у справах про злочини проти основ національної безпеки, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Саме в цей період Кравченко брав участь у процесуальному керівництві у справі Віктора Януковича про державну зраду, яка завершилася вироком у 13 років ув’язнення.
Паралельно він працював над справами проти російських військових і високопосадовців, зокрема щодо агресії в Криму та Севастополі. Багато з цих матеріалів пізніше стали основою для міжнародних проваджень.
Бучанська прокуратура і розслідування воєнних злочинів
У березні 2021 року Кравченко очолив Бучанську окружну прокуратуру Київської області. Ніхто тоді не міг передбачити, наскільки символічною стане ця посада. Після деокупації Бучі наприкінці березня 2022 року саме його команда розпочала фіксацію та розслідування російських воєнних злочинів. З 31 березня 2022 року робота йшла практично безперервно: збір доказів, опитування свідків, ексгумації, ідентифікація підрозділів російської армії.
За час окупації в самій Бучі зафіксували майже 900 воєнних злочинів, у Бучанському районі — понад 11 тисяч. Підозру отримали 215 осіб, до суду скерували обвинувальні акти щодо 157, вироки отримали 29 людей. Ці цифри Кравченко озвучував уже як Генеральний прокурор під час Bucha Summit у березні 2026 року. Робота в Бучі стала однією з найважчих і водночас найважливіших сторінок його біографії.
Голова Київської обласної військової адміністрації
10 квітня 2023 року Президент Володимир Зеленський призначив Руслана Кравченка головою Київської обласної військової адміністрації. Посада вимагала зовсім інших навичок — управління регіоном, який ще відчував наслідки окупації, координації відбудови, забезпечення безпеки та соціальної підтримки. Він пропрацював на цій посаді до 30 грудня 2024 року.
Період керівництва Київщиною припав на час постійних ракетних і дронових атак, проблем з енергетикою, необхідності швидкої відбудови зруйнованого житла. Кравченко робив акцент на відкритості та комунікації з громадами, хоча критики іноді закидали йому недостатню публічність.
Короткий, але насичений період у Державній податковій службі
31 грудня 2024 року Кабінет Міністрів призначив Кравченка головою Державної податкової служби України. За шість місяців на цій посаді він намагався змінити підходи до роботи з бізнесом, посилити боротьбу зі «скрутками» і збільшити надходження. За його словами, у перші місяці 2025 року ДПС відшкодувала десятки мільярдів гривень ПДВ, а деклараційна кампанія показала значне зростання задекларованих доходів громадян.
Робота в податковій стала своєрідним містком між адміністративною і правоохоронною сферами. Досвід управління великою структурою з тисячами співробітників виявився корисним, коли у червні 2025 року постало питання про призначення Генеральним прокурором.
Генеральний прокурор України з 21 червня 2025 року
17 червня 2025 року Верховна Рада дала згоду на призначення, а 21 червня Президент підписав указ. Руслан Кравченко став 18-м Генеральним прокурором України і одним із наймолодших керівників відомства за всю історію незалежності. 8 липня 2025 року його ввели до складу Ради національної безпеки і оборони.
На новій посаді він продовжив лінію пріоритету воєнних злочинів і корупції. Станом на весну 2026 року Офіс Генерального прокурора зафіксував понад 211 тисяч епізодів агресії РФ. Кравченко неодноразово підкреслював важливість передачі матеріалів до Міжнародного кримінального суду та створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії.
Цікаві факти про Руслана Кравченка
Кар’єра Кравченка Руслана Андрійовича містить кілька деталей, які рідко трапляються в біографіях державних діячів такого рівня. Він став Генеральним прокурором у віці 35 років — це один із наймолодших показників в історії посади. До цього він пройшов повний цикл військової прокуратури: від слідчого в анексованому Криму до керівника управління у сфері оборонно-промислового комплексу.
У 2023 році Кравченко брав участь у конкурсі на посаду директора НАБУ, але не пройшов фінальний етап. Цей епізод часто згадують у дискусіях про його політичну самостійність. Ще один нюанс — у лютому 2026 року НАБУ відкрило провадження за заявою громадської організації щодо можливої дачі хабаря у вигляді службової квартири одному з прокурорів. Справа перебуває на стадії розслідування.
Незважаючи на військову освіту і службу в зоні АТО, Кравченко ніколи не брав безпосередньої участі в бойових діях. Статус учасника бойових дій він отримав за виконання прокурорських обов’язків у зоні проведення операції.
Особисте життя та нагороди
За даними відкритих джерел, у 2019 році Руслан Кравченко одружився з Оленою Шкробанець, яка працювала в системі Офісу Генерального прокурора. Пізніше подружжя розлучилося. Дітей у колишнього подружжя немає. Батько колишньої дружини — Ігор Шкробанець, відомий медик, який очолював лікувально-організаційне управління Національної академії медичних наук.
Серед державних нагород — орден «За заслуги» III ступеня (2022), орден Данила Галицького (2016), відзнака Президента «За участь в антитерористичній операції», нагрудний знак «Знак пошани» Міністерства оборони, почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Хрест заслуги» (2025) та відомчі заохочення прокуратури.
Кар’єрний шлях у хронологічній таблиці
Щоб краще зрозуміти швидкість і логіку просування Кравченка Руслана Андрійовича, варто поглянути на ключові етапи у вигляді структурованої таблиці. Кожен наступний крок логічно випливав із попереднього досвіду і часто збігався з важливими подіями в історії країни.
| Період | Посада | Ключові особливості |
|---|---|---|
| 2012–2014 | Слідчий, старший слідчий Севастопольської прокуратури | Робота в Криму до і під час анексії |
| 2014–2015 | Прокурор 33-ї військової прокуратури (зона АТО) | Дебальцеве, Бахмут; статус учасника бойових дій |
| 2015–2021 | Посади в Головній військовій прокуратурі та ОГП | Справи Януковича, російських військових |
| 2021–2023 | Керівник Бучанської окружної прокуратури | Розслідування воєнних злочинів у Бучі |
| 2023–2024 | Голова Київської обласної військової адміністрації | Управління регіоном під час війни |
| 2024–2025 | Голова Державної податкової служби | Реформи адміністрування податків |
| З 21.06.2025 | Генеральний прокурор України | Координація розслідувань воєнних злочинів і корупції |
Дані таблиці базуються на офіційній інформації Офісу Генерального прокурора та відкритих біографічних джерелах.
Сучасні виклики та стиль роботи
Станом на середину 2026 року Кравченко Руслан Андрійович продовжує формувати власний стиль керівництва прокуратурою. Він робить акцент на прозорості комунікації через офіційні сторінки в соціальних мережах, регулярні брифінги та участь у міжнародних заходах. Особливу увагу приділяє справам, пов’язаним із російською агресією, і намагається посилити внутрішню дисципліну всередині системи.
Критики іноді вказують на близькість до Офісу Президента та недостатню незалежність у чутливих корупційних справах. Прихильники навпаки підкреслюють його професійний досвід саме у воєнних злочинах і здатність швидко приймати рішення в кризових умовах. Обидві позиції мають під собою певні підстави, і реальна оцінка діяльності ще формується.
Шлях Кравченка Руслана Андрійовича показує, наскільки швидко можуть змінюватися кар’єри в умовах війни. Від військового слідчого в Криму до людини, яка сьогодні координує тисячі проваджень проти країни-агресора, — це історія не лише однієї людини, а й усієї системи правосуддя, яка змушена була адаптуватися до нових, жорстоких реалій.